Справа № 640/20013/17
н/п 1-кп/640/351/18
"17" липня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017220490002987 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, що має на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованої, раніше не судимої, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Обвинуваченій обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого спливає 30.07.2018 року.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій з підстав наявності ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити обвинуваченій запобіжній захід на домашній арешт, вказуючи про недоведеність ризиків, на які посилається прокурор, та враховуючи тривалість перебування ОСОБА_6 під вартою, її стан здоров*я, наявність в неї місця мешкання, неповнолітньої дитини.
Обвинувачена підтримала клопотання захисника, заперечуючи проти клопотання прокурора.
При вирішенні питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_6 , суд оцінює сукупність обставин, передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість обставин, що свідчать про вчинення обвинуваченою злочину, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у скоєні злочинів, у вчиненні яких обвинувачується, вік обвинуваченої, її соціальний статус, наявність в неї дитини, відсутність законних джерел доходу, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченої переховуватися від суду, та з метою його запобігання та забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
При вирішенні даного питання, суд розглядає всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, переховування від суду.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 с. 177 КПК України прокурором не доведений.
Також, судом враховано про неможливість закінчити судовий розгляд з об*єктивних причин, в даному судовому засіданні та враховано, що даних про погіршення стану здоров*я обвинуваченої до суду не надано.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд, дослідивши всі докази в обгрунтування клопотань вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої під час судового розгляду.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Виходячи із приведених обставин та даних про особу обвинуваченої, яка не має роботи, офіційних джерел доходу, що оцінено у сукупності із тяжкістю інкримінованого злочину та тяжкістю ймовірного покарання, вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України і підстав для скасуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни його на домашній арешт немає.
Суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 60 днів, без визначення застави на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.. ст. 177, 178, 182,183, 331 КПК України, суд, -
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін - у виді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до - 15 вересня 2018 року, без визначення застави.
В задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: Нев*ядомський
ОСОБА_8 ОСОБА_9