Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
16 липня 2018 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника володільця майна - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника володільця арештованого майна ТзОВ «СВ Трансгаз» - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2018 року у кримінальному провадженні №12018180000000412, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2018 року задоволено клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпоряджання, користування чи вчинення будь-яких дій до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні на:
-автомобіль «Lexus LX450», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 », та залишено вказаний транспортний засіб на зберіганні на території спец майданчика Рівненської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 101-ж.
Представник володільця майна в особі директора ТзОВ «СВ Трансгаз» - ОСОБА_6 оскаржив рішення слідчого судді в апеляційному порядку.
У поданій ним апеляційній скарзі з доповненнями, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою просить ухвалу скасувати і відмовити у задоволенні клопотання щодо накладення арешту на автомобіль, а також просить зобов'язати заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 та Рівненську філію ДП МВС України «Інформ-ресурси» - повернути ТзОВ «СВ Трансгаз» автомобіль «Lexus LX450», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 ».
Свою позицію мотивує тим, що аргументи та докази того, що ТзОВ «СВ Трансгаз» є стороною у кримінальному провадженні - відсутні. Переконує, що ТзОВ «СВ Трансгаз» дійсно є власником зазначеного в клопотанні слідчого автомобіля, проте не є стороною кримінального провадження. Також зазначає, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника такого майна і за наявності - також захисника й законного представника, водночас ТзОВ «СВ Трансгаз» про дату, час та місце розгляду клопотання не повідомлялось, на адресу товариства ухвала за наслідками розгляду не направлялась - що є порушенням права на судовий захист. Зазначає, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо лише 02 липня 2018 року, а тому 5-денний строк на апеляційне оскарження судового рішення вважає не пропущеним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника володільця арештованого майна ОСОБА_6 щодо обґрунтованості заявлених ним у апеляційній скарзі вимог, думку прокурора ОСОБА_5 яка непогодилася з апеляційною скаргою ОСОБА_6 , заперечила законність наведених представником володільця майна вимог, перевіривши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого щодо накладення арешту на майно, дослідивши ухвалу слідчого судді й обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що строк на апеляційне оскарження апелянтом ОСОБА_6 не пропущений, так як у суд апеляційної інстанції він звернувся у встановлений законом 5 денний термін після отримання копії судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Щодо арешту накладеного на автомобіль, володільцем якого, як з'ясовано колегією суддів є ТзОВ «СВ Трансгаз», то з таким рішенням слідчого судді колегія суддів погодитися не може з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Однак, як вбачається з клопотання слідчого зазначені норми закону слідчим не дотримано.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч.2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Як з'ясовано у ході судового засідання суду апеляційної інстанції, дійсним володільцем майна - автомобіля марки «Lexus LX450», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером кузова « НОМЕР_2 » є ТзОВ «СВ Трансгаз». Використання речей, які перебувають у володінні товариства, в якості речових доказів у кримінальному провадженні не доведена. Жодні аргументи про те, що ТзОВ «СВ Трансгаз» є стороною у кримінальному провадженні - відсутні.
Також, колегія суддів з критичної точки зору оцінює мотиви наведені слідчим у клопотанні щодо підстав накладення арешту на автомобіль марки «Lexus LX450» - а саме що «…водій автомобіля марки «BMW 750 LD» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , з місця події міг поїхати на автомобілі марки «Lexus».
Крім того, колегія суддів бере до уваги приписи ст.41 Конституції України, якими передбачено, що «ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.»
Таким чином, доводи представника володільця арештованого майна - ОСОБА_6 та пояснення, надані ним у ході розгляду апеляційної скарги, з яких він висловлює прохання про скасування ухвали та зазначає, що арешт накладений на автомобіль марки «Lexus LX450» - який перебуває у володінні ТзОВ «СВ Трансгаз», є таким, що накладений незаконно, колегія суддів уважає слушними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати, у відповідності до п.2 ч.3 ст.407 КПК України та постановити нову ухвалу щодо відмови у задоволенні клопотання слідчого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, ч.3 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника ТзОВ «СВ Трансгаз» - ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпоряджання, користування чи вчинення будь-яких дій до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні на автомобіль «Lexus LX450», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова « НОМЕР_2 » - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором ОСОБА_5 , про арешт майна - автомобіля «Lexus LX450», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером кузова « НОМЕР_2 » - відмовити.
Вилучений за ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22.06.2018 року автомобіль марки «Lexus LX450», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером кузова « НОМЕР_2 » - повернути ТзОВ «СВ Трансгаз».
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
__________ _________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3