Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
16 липня 2018 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 березня 2017 року,-
встановила:
Зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Варашського відділу Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному в Реєстр досудових розслідувань за №42017181200000010.
За наслідками розгляду поданої заявником скарги, відмовляючи у відкритті провадження за скаргою, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що заявником подано скаргу на бездіяльність прокурора, що не підлягає оскарженню оскільки у скарзі не вказано процесуальний статус заявника.
Не погодившись з прийнятим рішенням, заявник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій стверджує, що слідчий суддя прийшов до неправильного висновку при постановленні оскаржуваної ухвали. Свою позицію мотивує тим, що з моменту подання ним заяви в межах кримінального провадження він наділений процесуальним статусом потерпілого, в порядку ч.2 ст.55 КПК України. Додає, що п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено його право, як потерпілого, оскарження в суді бездіяльності слідчого, прокурора в передбачений КПК строк.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи поданої заявником апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути лише про: скасування рішення слідчого чи прокурора, скасування повідомлення про підозру, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Згідно з положеннями ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод регламентовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Проте, даних вимог закону слідчим суддею дотримано не повністю.
Зокрема, як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, підставою відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора є з'ясування слідчим суддею того, що скарга ОСОБА_5 подана на бездіяльність прокурора, що не підлягає оскарженню, так як у скарзі не вказано процесуального статусу заявника.
З даних, які містять матеріали судової справи вбачається, що слідчим суддею прийнято рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора з підстав які не передбачені положеннями ч.4 ст.304 КПК для прийняття такого рішення.
Зокрема, частиною 1 ст.8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Виходячи із вимог п.1 ч.1 ст.303 КПК України вбачається, що на досудовому провадженні може бути оскаржено - бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно із ст.169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником…..іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.2 ст.55 КПК України права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно з ч.1 ст.220 КПК України вбачається, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
В контексті наведеного доводи заявника що з моменту подання ним заяви в межах кримінального провадження він наділений процесуальним статусом потерпілого в порядку ч.2 ст.55 КПК України, й наділений правом, як потерпілий, оскаржувати в суді бездіяльності слідчого, прокурора в передбачений КПК строк, є обґрунтованими і заслуговують на увагу, ухвала слідчого судді не може залишатися чинною й підлягає скасуванню.
Частина 5 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
А тому, колегія суддів враховуючи реалізацію органами судової системи права особи на доступ до правосуддя, а також беручи до уваги порядок його здійснення визначений процесуальним законом та практикою Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду у справі «Bellet v. France» (Беллет проти Франції) - суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.» ), рішення про призначення нового розгляду в даному випадку забезпечить заявнику доступ до правосуддя.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, ч.3 ст.407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 22 березня 2017 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора - скасувати та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
__________ _________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3