Справа №612/186/18
2/612/125/18
09 липня 2018 року. смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі - головуючого судді Мороза О.І., за участю секретаря Коняєвої Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 “ПРИВАТБАНК”, представник - ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК” (надалі - ОСОБА_1), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.
04.04. 2012 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір №б/н (надалі - Договір), за яким вона отримала кредит у розмірі 4800,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» (надалі - Умови..) затверджених наказом №СП-2019-256 від 06.03. 2010 та «Тарифами ОСОБА_4», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір про надання банківських послуг, що підтверджено підписом ОСОБА_3 у заяві.
Умови… та Правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті ОСОБА_4 є публічною офертою, а укладений договір на підставі ч.1 ст. 634 ЦК України є договором приєднання. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування. Вважають, що ОСОБА_1 забезпечив відповідачу можливість доступу до карткового рахунку за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП -пароль. Крім того відповідачу також було надано можливість застосовувати доступ до картрахунку через віддалені канали обслуговування.
Свої зобов'язання ОСОБА_1 виконав повністю. Відповідач же, порушила умови Договору і, станом на 31.01.2018 має заборгованість перед ОСОБА_4 на загальну суму 116990,00 гривень, яка складається: із заборгованості за кредитом - 4680,99 грн; заборгованості по процентах за користування кредитом - 112309,01 яку і просять стягнути на їх користь із відповідача разом із понесеними судовими витратами - 1762,00 грн.
Як на докази вказують на розрахунок заборгованості, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, копію заяви позичальника, витяги з «Тарифів Банку» та Умов.., копію документа що посвідчує особу відповідача.
Свої вимоги обґрунтовують також посиланням на ст. ст. 526,527,530, 1054, 1050, ч.ч.1,2 ст. 549, ст.ст. 610, 617, 599, ч.1 ст. 598 ЦК України та на зазначені пункти Договору.
Ухвалою суду від 13.04. 2018 розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, з ініціативи суду, сторони про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно судовими повістками про виклик, але в судове засідання не з'явилися.
ОСОБА_4 подане письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачем подано до суду відзив на позов в якому просять у задоволенні позову відмовити повністю. Заперечуючи проти позову вказують на наступне. ОСОБА_3
своєю анкетою-заявою просила ОСОБА_1 оформити картковий рахунок для зарахування заробітної плати. Кредитний ліміт нею не використовувався і в її заяві про можливість його використання не йдеться. Доказів про користування кредитними коштами ОСОБА_4, в тому числі з використанням овердрафту, ОСОБА_1 у вигляді виписки з банківського рахунку не надав. Будь-якої заяви, як це передбачено п.п. 1.1.1.33, 2.1.1.2.3 Умов… вона не подавала. Заперечує можливість ОСОБА_4 без її згоди встановлювати будь-яку додаткову послугу з користування кредитним лімітом. Довідка про зміни умов кредитування та розрахунок заборгованості, складена самим же ОСОБА_4 не є належним доказом. Крім того вказує на помилковість нарахування ОСОБА_4 одночасно відсотків за простроченою заборгованістю та заборгованістю за тілом кредиту оскільки таким чином здійснюється подвійне нарахування сум заборгованості.
Пояснюють, що в 2013 вона звільнилася з Близнюківського районного відділу поліції ГУМВС України в Харківській області у зв'язку із роботою в якому їй і було відкрито картковий рахунок. В цьому ж році повернула Банківську картку до відділення ОСОБА_4 і більше ніколи не користувалася послугами цього банку. Вважає, що ОСОБА_1 переплутав її картковий рахунок з чиїмсь іншим, а тому вона має намір із відповідною заявою звернутися до поліції. Крім того вважає, що вимоги ОСОБА_4 не можуть бути задоволені також і у зв'язку із спливом строку позовної давності про застосування якої подала окрему письмову заяву(а.с.68).
У відповіді на відзив, крім обставин зазначених в позовній заяві, ОСОБА_1 вказав на таке. До позовної заяви долучено Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» яка містить інформацію про умови кредитування. Також надані виписки по рахунку, які мають статус первинного документа, і свідчать, що ОСОБА_3 користувалася кредитними коштами, частково погашала заборгованість і знову ними користувалася. Проти застосування позовної давності заперечують з тих підстав, що відповідно до п. 1.1.7.31 Умов… строк позовної давності за цим кредитним договором був збільшений до 50 років. Крім того строк дії картки ОСОБА_3 до останнього дня 08.2016, отже позивач звернувся до суду до спливу строку позовної давності.
У запереченнях на відзив представника відповідача за довіреністю адвоката ОСОБА_5 вбачається, що відповідач, звертаючись до ОСОБА_4 не обирала послугу з кредитного ліміту, а обрала «зарплатний пакет». Відповідачем не надано жодного доказу про надання кредиту у сумі 4800 грн. Вважають неправомірним підвищення процентної ставки ОСОБА_4 в односторонньому порядку.
У відповіді на заперечення відповідача ОСОБА_4 навів розрахунок нарахування процентів, заперечує введення в оману позичальника щодо обставин, які виникли при укладенні кредитного договору.
Вислухавши пояснення у судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6, пояснення ОСОБА_7 як свідка, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, письмові докази, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позову відмовити повністю.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є публічним акціонерним товариством, юридичною особою та має банківську ліцензію на надання банківських послуг.
ОСОБА_3 є громадянкою України, про що свідчить вивчений у судовому засіданні її паспорт.
За твердженням ОСОБА_4 04.04. 2012 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір №б/н (надалі - Договір), за яким вона отримала кредит у розмірі 4800,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» затвердженими наказом №СП-2019-256 від 06.03. 2010 та «Тарифами ОСОБА_4», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ОСОБА_4 та нею договір про надання банківських послуг, що підтверджено підписом ОСОБА_3 у заяві.
При вивченні копії анкети-заяви від 04.04. 2012 встановлено і ОСОБА_3 визнала, що вона її дійсно підписувала. Разом із тим ОСОБА_3, будучи допитаною за її клопотанням як свідок, попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, пояснила, що вона не обирала послугу з використання кредитної картки «Універсальна», а уклала із ОСОБА_4 угоду про відкриття банківської картки для зарахування заробітної плати.
Суд вважає, що ця обставина відповідає дійсності оскільки у вказаній анкеті-заяві відмітка «галочка» стоїть лише в полі «зарплатний пакет». В полях платіжна картка кредитка «Універсальна», картка «Gold», пенсійна картка, бажаний кредитний ліміт по платіжній карті кредитка «Універсальна» - таких відміток немає.
Зазначена анкета-заява не містить також жодної інформації про отримання ОСОБА_3 кредиту саме у розмірі 4800,00 грн., як стверджується у позові, як і в будь-якому іншому розмірі.
Як у позовній заяві так і у відповіді на відзив ОСОБА_1 вказав що його вимоги доводяться крім вищевказаної анкети-заяви, розрахунком заборгованості, Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, витягом з «Тарифів Банку», витягом з «Умов та правил надання банківських послуг», випискою по рахунку, довідкою про зміну умов кредитування. ОСОБА_8 чітко визначив перелік доказів які підтверджують його вимоги.
Як передбачено ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 76- 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи(ч.1 ст.76). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування(ч.1 ст. 77) . Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом(ч.1 ст.78). Достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи(ч.1 ст.79). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування(ч.1 ст. 80).
За формою та змістом зазначені вище документи, визначені банком як докази, є письмовими докази.
Частиною 1 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачене цим Кодексом (ч.1 ст. 95). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення(ч.5 ст. 95).
Вбачається, що надані ОСОБА_4 письмові докази таким вимогам не відповідають.
Так розрахунок заборгованості виконаний на кількох аркушах з яких тільки на останньому міститься підпис невизначеної особи без зазначення посади, прізвища та дати.
Витяг з «Тарифів Банку», витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» також містять лише підписи невизначеної особи без зазначення посади, прізвища та дати.
Виписки з банківського рахунку взагалі не містять реквізитів будь-якого посвідчення.
Крім того суд приймає до уваги що це документи юридичної особи, отже вони мають бути скріплені відтиском її «мокрої» печатки.
Позивач стверджує, що надав до суду оригінал Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки. Проте вона не містить ні дати, ні підпису жодної особи та не скріплена відтиском печатки ОСОБА_4.
Отже у суду відсутні підстави визнати ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми.
При вивченні цих доказів встановлено і таке.
В позовній заяві стверджується що саме 04.04. 2012 ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 4800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок і ОСОБА_8 посилається на Довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
Разом із тим із цієї Довідки взагалі не вбачається отримання кредиту ОСОБА_3 не тільки 04.04. 2012 а і взагалі в 2012 році у будь-якому розмірі. Так у цій довідці зазначено: старт карткового рахунку - 01.03. 2013, а збільшення кредитного ліміту до 4800 грн. - лише 28.03. 2013.
Також ОСОБА_4 до суду надано довідку від 23.05. 2018 якою стверджується, що клієнт ОСОБА_3 згідно кредитного договору від 04.04. 2012 отримала картку №5211537332008270 яка має термін дії до останнього дня 08.2016 року. Довідка підписана юрисконсультом ОСОБА_4. ОСОБА_3 заперечує факт отримання нею такої картки.
Суд вважає, що заперечення ОСОБА_3А з цього приводу ОСОБА_4 не спростовані, оскільки на їх спростування не надані належні докази. Таким доказом не може слугувати за вказаних вище обставин ця довідка оскільки її достовірність нічим не підтверджена, а сама вона по собі є документом виготовленим зацікавленою стороною. Отже ОСОБА_4 не доведено як видача ОСОБА_3 саме цієї кредитної карти так і строку її дії.
Крім того в Довідці зазначено, що вона має термін дії до останнього дня 2016 року. Разом із тим ОСОБА_3 пояснила, що вона зарплатною карткою припинила користуватися у 2013 році після звільнення з роботи. Ця обставина знайшла підтвердження і в наданій ОСОБА_4 виписці з рахунків. Із цієї виписки вбачається, що клієнт ОСОБА_4 використовував картку для власних потреб останній раз в вересні 2013 року. Після цього у виписці відображені суто банківські операції - нарахування та списання процентів та штрафів.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Вбачається, що вищезазначені Умови…та «Тарифи Банку» на які, як на підставу своїх вимог, посилається позивач, не містять підпису відповідача, а в анкеті-заяві позичальника від 04.04. 2012 відсутні відомості про оформлення на ім'я ОСОБА_3 платіжної карти кредитка «Універсальна» та щодо розміру кредиту (кредитного ліміту).
Судом не встановлено наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували б, що ці Умови… та Тарифи є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови… мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та, відповідно, чи брав на себе якісь зобов'язання.
Ці висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 березня 2017 року № 6-2320цс16 та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 14 лютого 2018 (справа № 578/132/16-ц, провадження № 61-3836св18).
Крім того, як передбачено в п1.1.1.33 Умов та правил надання банківських послуг, які додані до позовної заяви, для використання фізичною особою банківських послуг, прямо не зазначених у анкеті-заяві, необхідно подання окремої заяви про це. В анкеті -
заяві від 04.04. 2012 ОСОБА_3 не вказано про намір користуватися послугою кредитного ліміту. Крім того, відповідно до п.2.1.1.2.3 вищезазначених Умов та Правил встановлення кредитного ліміту на кредитну карту здійснюється за рішенням банку лише після отримання від клієнта відповідної заяви з необхідними документами та їх перевірки. Тільки після цього кредитний ліміт встановлюється виключно на розсуд банку.
Доказів до суду про подання вказаної заяви ОСОБА_3 ОСОБА_8 не надав.
Позивач стверджує, що при укладенні Договору сторони керувалися ст. ст. 526,527,530, 1054, 1050, ч.ч.1,2 ст. 549, ст.ст. 610, 617, 599, ч.1 ст. 598 ЦК України. Разом із тим аналіз вищезазначених норм закону цих висновків суду не спростовує оскільки вони їм не суперечать.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову у зв'язку із його недоведеністю, правила позовної давності суд не застосовує оскільки відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є самостійною підставою для відмови у позові.
Судовий збір позивачем сплачений. Підстав для його розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України немає.
На підставі ст.ст. 526, 626,627,628, 629, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4,5,10,12,13,19,23,34,8,141,175,176,211,229,235, ч.2 ст. 247, ст. ст. 258, 259, 265, 268, 280-282, 354,355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 “ПРИВАТБАНК”, 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок №2909282900311 до ОСОБА_9, НОМЕР_1, виданий Близнюківським РС ГУДМС України в Харківській області 04.05. 2016, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.04. 2012, станом на 31.01. 2018, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на
рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Близнюківський районний суд Харківської області до Апеляційного суду Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено 17.07. 2018.
Суддя О.І. Мороз