Дата документу 10.07.2018 Справа № 554/3954/18
Іменем України
10 липня 2018 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Шевлякової Ксенії Валеріївни про скасування постанови,
Короткий зміст позовних вимог та відзиву
1. 30 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначив, що 12 травня 2018 року відповідно до постанови серії ВР № 249950 відповідачем в особі інспектора патрульної поліції Шевлякової К. В. він на підставі ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що о 17 год. 29 хв. цього ж дня він керував автомобілем НОМЕР_1 та на вулиці Європейська, 162 в м. Полтаві здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги на дорозі з двостороннім рухом, яка має щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, та не мав при собі і не пред'явив для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 11.4, пп. «а» п. 2.1 та пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху України (далі - Правил).
2. Заперечуючи факт вчинення інкримінованого йому порушення Правил, він зазначив, що у вказаний день і час зазначеним в оскаржуваній постанові транспортним засобом він не керував, а тому не зобов'язаний був пред'являти посвідчення водія та іншу документи на право керування транспортним засобом на вимогу працівників поліції, автомобілем в той день керувала його дружина, до якої й повинні були бути пред'явлені ці вимоги, про що він заявляв працівникам поліції, але вони проігнорували його вимоги. Наголосив, що при притягненні його до відповідальності відповідачем були грубо порушені вимоги статті 268 КУпАП, зміст якої йому не оголошувався, а також право на захист, яким із-за цього він не скористався.
3. В установлений законом строк відповідачка подала відзив на позов, в якому позовних вимог позивача не визнала, зазначивши, що останній дійсно вчинив інкриміновані йому порушення Правил, а тому законно підданий адміністративному стягненню у виді штрафу, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови. Зазначила, що факт вчинених позивачем правопорушень був виявлений нею безпосередньо при здійсненні контролю за безпекою дорожнього руху. У визначеній законом процедурі нею було здійснено фіксацію виявленого порушення Правил з застосуванням бодікамери та винесено постанову, відповідно до якої на позивача було накладено штраф в межах санкцій статей КУпАП, якими встановлена відповідальність за вказані порушення.
Обставини справи, встановлені судом та докази, на підставі яких вони встановлені
4. 12 травня 2018 року о 17 год. 29 хв. позивач керував автомобілем НОМЕР_1 та на вулиці Європейська, 162 в м. Полтаві здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги на дорозі з двостороннім рухом, яка має щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, та не мав при собі і не пред'явив для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 11.4, пп. «а» п. 2.1 та пп. «а» п. 2.4 Правил
5. Винесення оскаржуваної постанови мотивовано тим, що відповідно до п. 11.4 Правил на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги. Підпункт «а» п. 2.1 Правил зобов'язує водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а підпункт «а» п. 2.4 пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
6. Відповідачкою суду надано відеозапис порушень, допущених позивачем при керуванні транспортним засобом, а також процедури розгляду справи та накладення на нього адміністративного стягнення, який було досліджено та з якого чітко вбачається, що автомобіль НОМЕР_1 рухається по вулиці Європейська в м. Полтаві та здійснює виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги. Помітивши патрульний автомобіль поліції, який рухався назустріч, він різко повертається на смугу свого руху та швидко звертає з дороги до під'їзду будинку, в якому проживає. Там залишає автомобіль на при будинковій території, вистрибнувши з нього із-за керма, та намагається забігти в під'їзд будинку, але цьому перешкоджають працівники поліції, які його затримують. На відеозапису також зафіксовано процедуру розгляду справи та притягнення позивача до відповідальності і винесення оскаржуваної ним постанови, з якого чітко видно, що йому детально роз'яснюються зміст і суть статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, а також право на захист, яким він скористався, запросивши на місце розгляду справи захисника, який був присутнім та приймав участь у цьому.
7. Позивачем ніякі докази суду не надавались.
Оцінка аргументів та мотиви суду
8. Оцінивши наведене, суд приходить до висновку, що позивач дійсно допустив інкриміновані йому порушення Правил.
9. Суд вважає необґрунтованим твердження позивача про порушення відповідачем встановленої КУпАП процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже і протиправності винесення ним оскаржуваної постанови.
При цьому суд виходить з того, що згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, як, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга і третя статті 122).
Працівниками поліції при розгляді справи було дотримано вимог статей 268, 280 та 283 КУпАП, зокрема в частині, що стосується забезпечення позивача правом на захист. З наданих відповідачкою доказів безперечно слідує, що позивачу були роз'яснені його права, в розгляді справи приймав участь захисник. Позивач вів себе зухвало, відмовлявся виконати законні розпорядження працівників поліції та відмовився надати на їх законну вимогу документи, надання яких передбачено пунктами 2.1 та 2.4 Правил.
10. У відповідності до ч. 2 ст. 258 КУпАП (в редакції, чинній з 08.08.2015 р. згідно із Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху») протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258).
11. Згідно з ч.1 п.1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі по тексту Інструкція № 1395) справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (ч. 2 п. 1 розділу III Інструкції № 1395).
12. Судом встановлено, що цих вимог закону з огляду на вищенаведені норми ч. 4 ст. 258 КУпАП та ч. 2 п. 1 розділу III Інструкції № 1395 відповідачкою при притягненні до адміністративної відповідальності позивача дотримано.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
13. Закон України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух».
13.1. Стаття 14. Учасники дорожнього руху
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
14. Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIIІ «Про національну поліцію».
15. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року, № 8073-Х (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
15.1.Стаття 222. Органи Національної поліції
Органи Національної поліції розглядають, крім іншого, справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 121, ч. 1, 2, 3 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
15.2. Стаття 251. Докази
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
15.3. Стаття 252. Оцінка доказів
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
15.4. Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
15.5. Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
15.6. Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
15.7. Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
16. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
16.1. Пункт 11.4. На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
16.2. Пункт 2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб;
ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
17. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 7 листопада 2015 року, № 1395.
17.1. Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 9 цього розділу розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
18. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»
18.1. Пункт 24
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути наведені докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
19. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
21. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
22. Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
23. Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
24. Приписами ст. 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
25. Згідно з ч. 2. ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
26. Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
27. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 3 КУпАП).
28. Частиною 2 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду безпечної дистанції або інтервалу розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
29. Частиною першою статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
30. Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
31. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КУпАП у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією га законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
32. Враховуючи викладене, суд вважає правомірною постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 249950 від 12 травня 2018 року, винесену інспектором Шевляковою К. В. про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 2 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. та не вбачає підстав для її скасування, а отже для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями ст. ст. 241-243, 246, 250-251, 286 КАС України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Шевлякової Ксенії Валеріївни, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя А. Г. Савченко