Справа № 524/8046/17
Провадження №2-а/524/101/18
11.07.2018 м.Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого - судді Андрієць Д.Д.
за участю секретаря - Воблікової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
І.ВИМОГИ ПОЗИВАЧА
ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського суду м. Кременчука із позовом, в якому просив суд скасувати постанову №П-72-17 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП, винесену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області.
ІІ.ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22.08.2017 він отримав постанову №П-72-17 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП, винесену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області. В постанові було зазначено, що будівництво об'єкту «Будівництво ділового центру по АДРЕСА_1, клас наслідків СС2, категорії складності ІІІ» здійснювалось замовником будівництва ОСОБА_1 без належно затвердженого проекту, з істотними порушеннями будівельних норм і правил, що є самочинним будівництвом. Вважає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки з 09.05.2016 він не є власником об'єкту будівництва. Крім того, він не був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
ІІІ. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач не надав суду заперечень проти позову.
І V ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав та просив задовольнити. Також позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовом, як такого, що пропущений з поважних причин.
Судом було встановлено, що 07 вересня 2017 року суддею Полтавського окружного адміністративного суду було постановлено ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із непідсудністю спору окружному адміністративному суду та роз'яснено право позивачу звернутись до місцевого суду, як адміністративного суду.
В ст.289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи те, що із позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 звернувся до суду протягом 10 днів з дня отримання копії оскаржуваної постанови, однак помилково направив його до Полтавського окружного адміністративного суду, суд вважає за можливе поновити позивачу строки звернення до суду із позовом, оскільки він пропущений з поважних причин.
V.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом встановлено, що 03.08.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_3. винесено постанову №П-72-17 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Відповідно до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, будівництво «Ділового центру по АДРЕСА_1, клас наслідків СС2, категорія складності ІІІ» здійснювалось замовником будівництва - ОСОБА_1 без належно затвердженого проекту, з істотним порушенням будівельних норм і правил(не додержання вимог містобудівних умов та обмежень), що є самочинним будівництвом. Тобто під час перевірки виявлено наведення замовником будівництва у зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ПТ143160042451 від 04.01.2016 недостовірних даних(п.п. 4, 9, 10, 17, 18), які є підставою, відповідно до вимог статті 376 Цивільного кодексу України, вважати об'єкт самочинним будівництвом, чим порушено ст.7, 8, 9, 27 ЗУ « Про архітектурну діяльність», ч.2 ст.26 ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником об'єкту нерухомого майна - ділового центру по АДРЕСА_1 з 09.06.2016 є ОСОБА_2..
VІ.НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.ст. 7-9, 27 ЗУ «Про архітектурну діяльність» Проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами. Проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об'єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ), здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться експертиза. До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об'єкта архітектури обов'язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником. Внесення до затвердженого проекту змін, пов'язаних із зміною державних стандартів, норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом. Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на виконання будівельних робіт за такими проектами. Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації. Робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури. Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ). Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта архітектури та підписує відповідний акт. Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним. Замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. Замовники, крім виконання обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов'язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, власникові такого об'єкта для постійного зберігання.
В ч.2 ст.26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В ст.268 КупАП зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Суд відзначає, що відповідач - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області не надав суду жодного доказу, який би підтверджував те, що саме позивачем було порушено будівельні норми та правила і тим самим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.96 КУпАП, з огляду на те, що з моменту відчуження позивачем об'єкту нерухомого майна до дня виявлення адміністративного правопорушення пройшло більше року.
Враховуючи те, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача та з огляду на відсутність доказів порушення позивачем вимог ЗУ «Про архітектурну діяльність» та ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відтак, приймаючи до уваги положення ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Керуючись ст. 6,10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строки звернення до суду із позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Скасувати постанову №П-72-17 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 03.08.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_3., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Андрієць