Справа № 524/1065/18
Провадження № 1-кп/524/191/18
18 липня 2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі: головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018170090000231 від 23.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, військовозобов,язаного ,одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.1,2 КК України,
1)19.01.2018 року у денний час доби, точного часу органами досудового розслідування та судом не встановлено, ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, виходячи із корисливих мотивів, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, таємно для оточуючих, викрав із шкатулки ланцюжок із золота 585 проби, вагою 1,98 грм., вартістю 1765 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
2)23.01.2018 року у денний час доби, точного часу органами досудового розслідування та судом не встановлено, ОСОБА_4 , повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, виходячи із корисливих мотивів, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, таємно для оточуючих викрав телевізор марки «Samsung», модель «LE37B530P7W», серійний номер 03813LK2200058W, вартістю 4100 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень і суду пояснив , що він 19.01.2018 року викрав із шкатулки , яка знаходилась в квартирі АДРЕСА_3 золотий ланцюжок , а 23.01.2018 року телевізор марки «Samsung», більш він нічого із квартири не викрадав . Телевізор він продав своєму знайомому за 5000 грн., а золотий ланцюжок здав у ломбард за 1000 грн., кошти витратив на власні потреби. Неодноразово намагався відшкодувати шкоду потерпілим, але потерпілі категорично відмовилися з ним спілкуватись та повідомили йому, що будуть розбиратися з цього приводу у суді. Змінені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю , згоден сплатити потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 1549, 81 грн. за викрадений ланцюжок. Моральну шкоду згоден виплачувати потерпілій у розмірі 7-8 тис. грн. У скоєному щиро кається , просить суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 його вина у скоєному повністю підтверджується наданими у судовому засіданні:
- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила, що вона з чоловіком і онучкою проживають у двохкімнатній квартирі АДРЕСА_3 . Приблизно у жовтні 2017 року онука повідомила їм, що вона має відносини із чоловіком і буде жити з ними однією сім,єю . Влітку вона із чоловіком ОСОБА_5 проживають за межами міста в селі. Вона із своїм чоловіком ОСОБА_6 познайомились з хлопцем їхньої онуки , це був ОСОБА_4 . На початку грудня 2017 року чоловік робив ремонт і йому знадобився інструмент. Коли він пішов за інструментом у квартиру , то не виявив там деякі прилади. У січні 2018 року їх онука потрапила у лікарню, а ОСОБА_4 виїхав з їхньої квартири. Після виїзду обвинуваченого, з їхньої квартири зникли ланцюжок і дві каблучки. Вони викликали із чоловіком поліцію і написали заяву. Цивільний позов вона підтримує у повному обсязі, просить стягнути із обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду у розмірі 1549,81 грн. , так як вона за ці гроші викупила золотий ланцюжок із ломбарду . Моральна шкода виявилася у тому, що внаслідок крадіжки з її квартири в неї загострилися хвороби, з'явилося почуття образи, що зловживали її довірою, ланцюжок ій дарував чоловік , котрий вона після крадіжки повинна була викупати із ломбраду , так як зберігала його як пам,ять . Обвинувачений ОСОБА_4 дійсно підходив одного разу до них із питанням про відшкодування шкоди, але вони від його пропозиції відмовились і хотіли, щоб все вирішував суд.Просить призначити суд обвинуваченому суворе покарання, відповідно до вимог закону.
-показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який надав у судовому засіданні аналогічні показання , як потерпіла ОСОБА_5 та доповнив , що обвинувачений дійсно викрав у них із квартири майно. На даний час з онукою він не спілкується. ОСОБА_4 до нього не підходив, вибачення не просив, відшкодувати шкоду не пропонував. Наполягає на призначенні суворого покарання обвинуваченому ОСОБА_4
-показаннями представника потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , який пояснив, що до нього звернулися потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 . Під час бесіди із ними він дізнався, що у потерпілих із квартири зникли цінні речі, а саме ювелірні вироби, електроінструмент. Коли він вступив у справу, то дізнався що обвинувачення слідчим висунуте ОСОБА_4 тільки за крадіжку телевізора та золотого ланцюжка. За інше викрадене майно потерпілі не могли обґрунтувати вимоги, оскільки на них не було документів. Цивільний позов просить задовольнити у повному обсязі.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, вважає, доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченим злочинів середньої тяжкості і кваліфікує його дії по епізоду від 19.01.2018 року по факту крадіжки у потерпілої ОСОБА_5 за ст.. 185 ч.1 КК України , як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), по епізоду від 23.01.2018 року по факту крадіжки у потерпілого ОСОБА_6 дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, на час досудового розслідування і судового розгляду справи офіційно не працевлаштований, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, стан здоров'я обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, думку потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які наполягають на суворому покаранні, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Суд також при призначенні обвинуваченому покарання враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), в яких Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
При призначенні обвинуваченому покарання враховується судом і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Судом також враховується поведінка обвинуваченого за час досудового розслідування, де він активно сприяв розкриттю злочину, а також під час судового розгляду, де він щиро покаявся у вчиненому злочині.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався , має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відносно клопотання представника потерпілої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 , щодо не визнання судом в якості пом,якшуючої покарання обставини, як щире каятя, то суд вважає , що воно не підлягає задоволенню , оскільки щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття ОСОБА_4 у вчиненні злочину встановлений у судовому засіданні, оскільки він як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, осудив свою неправомірну поведінку , намагався відшкодувати шкоду потерпілим, але вони відмовились та повідомили йому, що будуть з приводу відшкодування шкоди вирішувати питання у суді,чого потерпілі ОСОБА_9 не заперечували у судовому засіданні .Така правова позиція знайшла своє втілення в постанові Верховного Суду України від 16.10.2007 року.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлені .
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, по яких кваліфіковані дії обвинуваченого у вигляді позбавлення волі, але не на максимальний строк , так як обвинуваченим скоєні злочини середньої тяжкості, потерпіли наполягають на призначенні суворого покарання . Також покарання обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначене з урахуванням вимог ст.70 ч.1 КК України ,за сукупністю злочинів, оскільки обвинуваченим вчинено декілька злочинів . Суд приходить до висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.75 КК України від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягався , щиро кається у вчиненому злочині . Також суд вважає відповідно до вимог ст.. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 1549,81 грн. та моральної шкоди у розмірі 15000 грн, суд вважає підлягає частковому задоволенню.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 1549,81 грн. суд вважає відповідно до вимог ст.1166 ЦК України підлягає задоволенню у повному обсязі , оскільки із обвинувального акту убачається , що у потерпілої було викрадено ланцюжок із золота 585 проби, вагою 1,98 грм., вартістю 1765 грн., що підтверджується висновком експерта з оцінки майна від 09.02.2018 року . Вищевказаний ланцюжок згідно квитанції від 29.01.2018 року ( а.с. 65) був викуплений із ломбарду "Капітал" потерпілою ОСОБА_5 за 1549,81 грн. , тому саме ця сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000 грн. підлягає частковому задоволенню у розмірі 3000 грн. відповідно до вимог ст. 23, 1168 ЦК України , так як моральна шкода , яка була завдана потерпілій ОСОБА_5 , виявляється в тому , що в неї до теперішнього часу існує страх можливого повторення подій, негативна переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, занижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, золотий ланцюжок ій дарував чоловік на день народження . Суд при визначенні суми моральної шкоди ураховує матеріальне становище обвинуваченого, який на теперішній час офіційно не працює, також ступінь отриманих потерпілою моральних страждань, характер незручностей ,які потерпіла зазнала внаслідок викрадення ії майна , та враховуючи принцип розумності і справедливості, який закріплений ст.. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 3000 грн., оскільки саме такий розмір відшкодування, на думку суду, є адекватним обсягу та характеру немайнових втрат , яких зазнала потерпіла ОСОБА_5 .
При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 в частині стягнення процесуальних витрат на правову допомогу у розмірі 3100 грн. суд виходить із наступного :
Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені процесуальні витрати.
За умовами ч.2 ст.120 КПК України витрати пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.
На аркушах справи 22-23 є квитанції , які підтверджують сплату потерпілою ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_7 за надання ним консультації та представництво інтересів у суді 3100 грн. , тому відповідно до вимог ст. 124 КПК України ця сума підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 .
Речові докази по справі - ланцюжок із металу жовтого кольору, плетіння «Карт'є», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 відповідно до ст. 100 КПК України залишити їй за належністю, телевізор марки «Samsung», модель «LE37B530P7W», серійний номер 03813LK2200058W, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 відповідно до ст. 100 КПК України залишити йому за належністю.
Керуючись ст. ст. 368,370,374 КПК України , суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.1,2 КК України та призначити йому покарання:
- за ст.185 ч.1 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі.
-за ст.185 ч.2 КК України - у вигляді 1 року 8 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 1 року 8 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_4 від призначеного судом покарання звільнити з випробувальним строком на 1 рік .
Відповідно до вимог ст.. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 матеріальну шкоду , завдану злочином у розмірі 1549,81 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн., процесуальні витрати у розмірі 3100 грн., а усього 7649,81 грн.
Речові докази по справі - ланцюжок із металу жовтого кольору, плетіння «Карт'є», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 відповідно до ст. 100 КПК України залишити їй за належністю, телевізор марки «Samsung», модель «LE37B530P7W», серійний номер 03813LK2200058W, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 відповідно до ст. 100 КПК України залишити йому за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Полтавської області, через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий суддя: