Головуючий суду 1 інстанції - Пронька В.В.
Доповідач -Суддя доповідач: Луганська В.М.
Справа № 420/1920/17
Провадження № 22ц/782/376/18
12 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк
Апеляційний суд Луганської області колегія суддів цивільної палати у складі:
головуючого Луганської В.М.,
суддів - Стахової Н.В., Яреська А.В.
за участю секретаря: Перишкіна Т.М.
учасники справи:
позивач: керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, Новопсковська селищна рада Новопсковського району Луганської області
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 14 березня 2018 року ухваленого у складі судді Проньки В.В.,у цивільній справі за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення збитків вигляді упущеної вигоди,
У листопаді 2017 року керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області звернувся до суду з зазначеними вимогами. В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Луганській області зареєстровано декларацію ЛГ №142141120729 від 22.04.2014 про готовність об'єкта до експлуатації, згідно якої ОСОБА_2 здійснено реконструкцію нежитлового приміщення під стоматологічний кабінет за адресою : АДРЕСА_1. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Заявлені вимоги мотивовано тим, що відповідач зобов'язаний був взяти участь у створенні та розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков шляхом укладання договору про пайову участь. Однак у порушення вимог закону відповідач договору про пайову участь із Новопсковською селещною радою не уклав та не сплатив пайовий внесок, внаслідок чого Новопсковській селещній раді завдано збитки у виді упущеної вигоди. Неукладення договору пайової участі та несплата замовником до місцевого бюджету смт. Новопсков коштів пайової участі є порушенням інтересів держави, що виражається в ненадходженні належних коштів до місцевого бюджету з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.У зв'язку з викладеним прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Новопсковської сільської ради Новопсковського району Луганської області упущену вигоду, спричинену не укладанням договору про пайовий внесок забудовників об'єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков, у сумі 8547,25 грн. та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1600 грн.
Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 14 березня 2018 року позовні вимоги керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області упущену вигоду, спричинену не укладанням договору про пайовий внесок забудовників у сумі 2357, 50 грн. Судом вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням першим заступником прокурора Луганської області подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 14.03.2018 року в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 упущеної вигоди, спричиненої не укладенням у сумі 8547, 25 грн., стягнути з відповідача на користь прокуратури Луганської області судові витрати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим по справі обставинам та судом неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт в скарзі зазначає, що 22.04.2014 року Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Луганській області зареєстровано декларацію № ЛГ 142141120729 про готовність об'єкта до експлуатації, згідно якої ОСОБА_2 здійснено реконструкцію нежитлового приміщення під стоматологічний кабінет за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п. 15 декларації, яку складено та підписано ОСОБА_2, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 170 945 грн. Відповідно до п.2.2 Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков, затвердженого рішенням Новопсковської селищної ради №24/4 від 17.05.2012 року розмір пайової участі визначається у розрахунку, який є невід'ємною частиною договору, як відсоток від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. Суд першої інстанції необґрунтовано та неправомірно взяв до уваги та визнав достовірним доказом надану відповідачем до суду першої інстанції кошторисну документацію (локальний кошторис, дефектний акт, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису), яка виконана станом на 21.02.2018 року та відповідно до якої загальна кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 47 150 гривень, що майже в 4 рази менше заявленої у декларації. Водночас, декларація про готовність об'єкта до експлуатації є офіційним документом та достовірним доказом на підтвердження загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
У відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача зазначено, що відповідач не визнає апеляційної скарги. Твердження прокурора про не пропущення строку позовної давності є необґрунтованими, позивачу було відомо, що 29.09.2014 року відповідачем було отримано свідоцтво на про право власності на стоматологічний кабінет, про вказані обставини представником відповідача зазначалося при розгляді справи у суді першої інстанції. Вважає, що суд обґрунтовано взяв до уваги зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва реконструкції нежитлового приміщення стоматологічного кабінету і він є належним доказом.
В судовому засіданні представник прокуратури Луганської області підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, його інтереси в судовому засіданні представляє його представник ОСОБА_3, яка апеляційну скаргу не визнала, вважає, що підстав для скасування судового рішення не має.
В судове засідання представник Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановлені наступні обставини. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області зареєстровано декларацію серії ЛГ №142141120729 від 22.04.2014 року про готовність об'єкта до експлуатації, згідно якої відповідачем ОСОБА_2 здійснено реконструкцію нежитлового приміщення під стоматологічний кабінет за адресою: АДРЕСА_1. Замовником об'єкта будівництва за даною декларацією є відповідач ОСОБА_2 17 травня 2012 року Новопсковською селищною радою Новопсковського району Луганської області прийнято рішення № 24/4, яким затверджено Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков (далі - Положення), типову форму договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков. Відповідно до п. 3.1. Положення замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки на території смт. Новопсков зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, крім випадків, передбачених п. 4.1 цього Положення.
Відповідач є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва нежитлового приміщення стоматологічного кабінету за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з п.2.1 Положення пайова участь замовника (забудовника) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков полягає у перерахуванні замовником (забудовником) до селищного бюджету Новопсковської селищної ради коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков, згідно з договором.
Відповідно до п. 3.3 Положення, договір про пайову участь укладається не пізніше ніж через п'ятнадцять робочих днів з дня реєстрації звернення замовника (забудовника), але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Судом встановлено, що визначений Законом та Положенням обов'язок відповідачем виконано не було: договір з Новопсковською селищною радою про пайову участь до прийняття вищевказаного об'єкту будівництва до експлуатації не укладено, пайовий внесок не сплачено, що свідчить про бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору та дійшов висновку, що внаслідок не укладення замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобов'язань, що прямо встановлені Законом, Новопсковській селищній раді заподіяно збитків у вигляді недоодержаних доходів. Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь Новопсковської селищної ради упущеної вигоди. Судом встановлено, що розрахунок величини пайової участі (внеску) ОСОБА_2 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков по об'єкту здійснено позивачем на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, виходячи із вартості об'єкта будівництва 170 945, 00 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що для обчислення суми внеску паю необхідно взяти за основу кошторисну документацію, яка надана відповідачем станом 21.02.2018 року та дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог у сумі 2357, 50 грн.
Колегія суддів судової палати вважає, що висновок суду про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь Новопсковської селищної ради упущеної вигоди правильний і відповідає вимогам закону і висновки суду в цій частині не оскаржуються. Однак, суд першої інстанції помилково взяв за основу розрахунку пайового внеску зведений кошторисний розрахунок вартості від 21.02.2018 року, де зазначено, що кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 47150, 00 грн.
Так, відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів,будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Частиною 2 ст. 40 вказаного Закону передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
За змістом положень ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цьогоЗакону.
Судом встановлено, що 17.05.2012 року Новопсковською селищною радою Новопсковського району Луганської області прийнято рішення № 24/4, яким затверджено Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков (далі Положення), типову форму договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков.
Положення встановлює критерії визначення розміру та порядок сплати пайової участі (внеску) фізичними та юридичними особами у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков. У розділі 2 «визначення розміру пайової участі» вказаного Положення визначено порядок обрахування розміру пайової участі за формулою і для визначення розміру береться загальна кошторисна вартість будівництва.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем здійснено розрахунок величини пайової участі (внеску) ОСОБА_2 у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Новопсков відповідно до вказаного вище Положення. Розрахунок здійснено на підставі зареєстрованоїІнспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області зареєстровано декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ЛГ №142141120729 від 22.04.2014 року.
Відповідно до ст.877 ЦК України будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи здійснюються відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Згідно декларації про готовність об'єкта від 22.04.2014 року (а.с.22-26) кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 170 945,00 грн.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем вносилися зміни до декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ЛГ №142141120729 від 22.04.2014 року в частині вартості будівництва об'єкта.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 пояснила, що зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва нежитлового приміщення стоматологічного кабінету було здійснено після того, як прокурором було подано позовну заяву до суду, а право власності на об'єкт будівництва відповідачем зареєстровано у 2014 році.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів судової палати вважає, що наданий відповідачем зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва нежитлового приміщення стоматологічного кабінету від 21.02.2018 року не є належним та допустимим доказом загальної кошторисної вартості будівництва, об'єкту, який було прийнято до експлуатації у 2014 році на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ЛГ №142141120729 від 22.04.2014 року.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в цій частині не відповідає встановленим по справі обставинам справи і відповідно до ч.1 п.3 ст.376 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Колегія суддів судової палати не приймає до уваги пояснення представника відповідача, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що позивачем строк позовної давності не пропущено і про це представником заявлялося у суді першої інстанції, оскільки відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується і представником відповідача в судовому засіданні у суді першої інстанції не заявлялося клопотання про застосування наслідків пропущення строку позовної давності, що підтверджується записом технічної фіксації судового засідання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 14 березня 2018 року задоволено. Як вбачається із матеріалів справи прокуратурою Луганської області при подачі позовної заяви до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 1600, 00 грн. (а.с.2), при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2400, 00 грн. ( а.с.95).За таких обставин з відповідача на користь прокуратури Луганскої області підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4000, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області задовольнити.
Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 14 березня 2018 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог та часткового задоволення позовних вимог.
Збільшити суму стягнення з ОСОБА_2 на користь Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області суми упущеної вигоди з 2357, 50 грн. до 8 547, 25 грн. та збільшити суму стягнення з ОСОБА_2 судових витрат на користь Прокуратури Луганської області з 441, 28 грн. до 4 000, 00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 16 липня 2018 року.
Головуючий
Судді: