05.07.2018431/3385/18/8517/2018
Справа 431/3385/18
Провадження 2-о/431/1103/18
05 липня 2018 року Старобільський районний суд Луганської області
у складі: головуючого - судді Ткач О.В.,
за участю секретаря: Кустової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Старобільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України. В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та 17 червня 2018 р. в м. Донецьк, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, народила дитину - хлопчика, якого назвали - ОСОБА_3. На підтвердження чого було видане медичне свідоцтво про народження, яке не є дійсним на території України. У зв'язку з чим просить суд винести рішення, яким встановити факт народження дитини.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася, у заяві просила розглянути справу у її відсутність.
Представник заінтересованої особи Старобільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про згоду із задоволенням заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі, перевіривши наведені в заяві доводи, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ксерокопії паспорту громадянина України ОСОБА_1 народилась 08.04.1989 року, уродженка м. Старобільськ Луганської області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 гурт. 2.
Відповідно до ксерокопії паспорту громадянина України ОСОБА_2 народився 09.01.1989 року, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 гурт. 2.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, актовий запис № 219 від 27 квітня 2012 року, місце реєстрації: міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
З наданої суду копії медичного свідоцтва про народження № 1055 від 18.06.2018 р., вбачається, що ОСОБА_1 17.06.2018 року на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк народила при одноплідних пологах, другу дитину - хлопчика.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», встановлено, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.
Розпорядженням КМУ № 1085-р від 07.11.2014 р. затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у т.ч. м. Донецьк.
За загальним правилом документи, видані органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, їх акти (рішення, документи) є недійсними і не створюють правових наслідків.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює обов'язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст.17 вказаного Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Оцінюючи вказану копію медичного свідоцтва про народження, виданого установою на тимчасово окупованій території України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження для реалізації особистих немайнових та майнових прав заявника, суд вважає, що надана заявником копія медичного свідоцтва про народження є підтвердженням того, що дійсно ОСОБА_1 17.06.2018 року на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк народила при одноплідних пологах, другу дитину - хлопчика.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 145-147 СК України, ст.ст. 12-13, 259, 263-265, п. 7 ч. 1 ст. 315, 317, ч. 2 ст. 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Старобільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити повністю.
Встановити факт народження дитини - ОСОБА_3, який народився 17 червня 2018 року на тимчасово окупованій території України в м. Донецьк; батьки дитини: батько - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 гурт. 2; мати - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Старобільськ Луганської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 гурт. 2; за рахунком друга дитина народжена у подружжя; підстава запису відомостей про батька - шлюб, зареєстрований 27 квітня 2012 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 219.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя О.В. Ткач