Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/353/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
11.07.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.03.2018 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городище Городищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винним та засуджено у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання в виді обмеження волі на строк один рік без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання з випробуванням, встановлено йому іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Талісман Страхування» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 39, код ЄДРПОУ 30930046) на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 638507 (шістсот тридцять вісім тисяч п'ятсот сім) гривень 95 коп. та моральну шкоду в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп., 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. за надання правової допомоги. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в розмірі 2942 (дві тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 40 коп.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 процесуальні витрати на проведення судової експертизи в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.. 00 коп
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_9
захисника-адвоката - ОСОБА_6
представник потерпілого - ОСОБА_10
обвинуваченого - ОСОБА_7
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним за вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за таких обставин.
28 грудня 2015 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_7 керуючи автомобілем ЗАЗ DAEWOO Lanos, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись в умовах недостатньої видимості, а саме у вечірніх сутінках, на 31 км. +700 м. автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізварино на території Олександрійського району Кіровоградської області, в напрямку від м.Дніпро в бік м.Києва, порушив вимоги п.п. 1.2, 1.5, 2.3 б) та д), 10.1, 14.2 в) та 14.6 г) Правил дорожнього руху України не впевнившись в безпечності маневру, здійснив обгін невстановленого автомобіля, який рухався у попутному напрямку, при цьому виїхав на смугу зустрічного руху та продовжив рух по смузі зустрічного руху, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався по своїй смузі руху, тобто у зустрічному для ОСОБА_7 напрямку.
В результаті зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля ЗАЗ «DAEWOO Lanos», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 165 від 10.05.2016 року, в комплексі відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я на термін понад 21 добу.
Також внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та пасажир цього автомобіля ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримали тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я на термін від 6 до 21 доби.
В апеляційних скаргах:
Захисник-адвокат ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, провадження по справі закрити, оскільки в діянні ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Повторно дослідити обставини, а саме висновок судової авто технічної експертизи №692 від 25.04.2016 року. Призначити інженерно-транспортну (авто технічну ) експертизу обставин ДТП.
Вважає/, що вирок суду підлягає скасуванню, а обвинувачений ОСОБА_7 виправданню, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апелянт вказує на неповноту судового розгляду, а саме:
Так, 16.02.2018 року і 16.03.2018 року повторно захисником було заявлено в суді клопотання про призначення судової-автотехнічної експертизи (обставини), оскільки після допиту свідків, потерпілих та обвинуваченого та дослідження речових доказів, очевидним є той факт, що обставини дорожньо-транспортної пригоди що мала місце 28.12.2015 року суттєво змінились, однак судом двічі було безпідставно відмовлено в проведені експертизи.
В своїй ухвалі від 16.03.2018 року суд зазначив про те, що жодний даних, які б свідчили про необґрунтованість висновків проведених на досудовому розслідуванні експертиз матеріали справи не містять та не наведені захисником в обґрунтування призначення повторної судової автотехнічної експертизи. Висновки проведених експертиз є повними, логічними та об'єктивними, надані в межах компетенції експертів, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження даних об'єктів.
Відмовляючи захиснику в призначені та проведені судової-автотехнічної експертизи (обставини) суд свідомо не взяв до уваги ті факти, які були встановлені в ході судового розгляду і які кардинально відрізняються від тих що були досліджені на досудовому розслідуванні та використанні при проведенні судової автотехнічної експертизи № 692 від 25.04.2016 року.
Суд при встановленні фактичних обставин справи та визнані вини та/або невинуватості у вчиненні дорожньо-транспортної події та її наслідках одного з учасників дорожнього руху повинен був водночас вказати, що порушення/не порушення цим учасником вимог ПДР було викликано діями іншого учасника дорожнього руху - потерпілого, який, керуючи транспортним засобом, мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання конкретних норм ПДР, і його дії з технічного погляду також перебували у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною подією.
Оскільки експертом на досудовому розслідувані при проведені судової автотехнічної експертизи № 692 від 25.04.2016 року не було досліджено характер і черговість порушень кожного з водіїв, не з'ясовувалося питання, чи могла винна особа за цих обставин передбачити і прорахувати дії іншого учасника дорожнього руху, хоча, як правило, у причинному зв'язку з наслідками визнаються порушення правил безпеки дорожнього руху з боку того водія, який створив аварійну ситуацію та мав більшу можливість уникнути зіткнення, а також взагалі не було предметом дослідження дії працівників філії «Олександрійська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» при проведені ремонтних робіт призвести до дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 28.12.2015 року - суд необгрунтовано та безпідставно відмовив захиснику в призначені та проведенні судової-автотехнічної експертизи (обставини).
Щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження:
Суд ухвалюючи свій вирок зазначив, що незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини, його вина підтверджується наступними дослідженими і перевіреними судом доказами. При цьому суд перераховуючи фактичні дані, що містяться в показаннях допитаних «потерпілого» ОСОБА_8 та свідків, свідомо не вказав в своєму вироку частину показань які могли істотно вплинути на його висновки, зокрема наступні:
1.«Потерпілий» ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що ніяких дорожніх знаків які б обмежували швидкість руху його автомобіля не було встановлено, тобто дозволена швидкість його руху становила 90 км/год.
2.Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні чітко вказав що відстань від автомобіля «Газель» до місця ДТП становила близько 50, 100, 150-200 метрів, на запитання адвоката ОСОБА_10 свідок повідомив що рух автомобілів де сталася ДТП був тільки по лівій полосі, тобто рух автомобілів на місці проведення ремонтних робіт був обмежений однією полосою. Попереду «Краза» були ямки та були виставлені фішки приблизно метрів 10, які рухались по мірі ремонтних робіт.
3.Свідок ОСОБА_14 в суді зазначив, що перед «Кразом» були ямки, можливо були обмежувальні фішки.
4.Свідок ОСОБА_15 в суді зазначив що після того як проїхали «Бус» і «Ланос» він почув хлопок приблизно через секунди не більше 1 хвилини (судом зазначено через 2 хвилини). Після ДТП працівники зібрали знаки і поїхали. Знаки встановлювалися з двох сторін на відстані приблизно 500 метрів від місця проведення робіт. Для водія автомобіля «МІББАМ X- TRA.IL» р.н. НОМЕР_2 була обмежена швидкість руху 30 км/год.
5.Свідок ОСОБА_16 в суді чітко зазначила що знаки вона бачила тільки злівої сторони по ходу руху її автомобіля, а також на запитання захисника чітко зазначила що від місця ДТП і до «Краза» стояли обмежувальні фішки.
6.Свідок ОСОБА_17 в суді зазначив, що ніяких дорожніх знаків які б обмежували швидкість руху його автомобіля не було встановлено, тобто дозволена швидкість його руху становила 90 км/год.
7.Свідок ОСОБА_18 в суді заявив що коли він їхав до місця ДТП йому назустріч їхав «Краз» ще один «Краз» стояв на обочині, тобто було два автомобіля «Краз» і один з них розвернувся. Крім того заявив що працівники дорожньої служби часто тікають з місця проведення робіт якщо там стається дорожньо-транспортна пригода з можливістю їх вини.
Не взявши до уваги показання «потерпілого» ОСОБА_8 та свідків які вони надавали в судовому засіданні і які не відображені в мотивувальній частині вироку, і які в свою чергу фактично підтверджують показання обвинуваченого та справжнього потерпілого ОСОБА_11 , суд критично оцінив показання потерпілого ОСОБА_11 , з тих підстав що він є батьком обвинуваченого тому об'єктивно зацікавленою особою і його показання суперечать показам інших свідків та потерпілого ОСОБА_8 , дослідженим судом висновкам експертів та протоколу проведення слідчого експерименту.
Щодо цивільного позову:
Цивільна відповідальність ОСОБА_7 може настати за умови доведення його вини у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди і оскільки на глибоке його переконання вина належними та допустимими доказами не доведена то і відповідальності не може бути. При розгляді цивільного позову суд першої інстанції прийняв необгрунтоване рішення, а саме: 1) не взяв до уваги того, що цивільно- правова відповідальність ОСОБА_7 була застрахована не на 50 000,00 грн. а на 100 000,00 грн., що вплинуло на розмір стягнення як з Страховика так із ОСОБА_7 ; 2) висновок судової автотоварознавчої експертизи №02-16 від 05.02.2016 року містить невідповідність вимогам законодавства щодо визначення суми матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля «NISSAN Х-TRAIL» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 , оскільки експертом розрахунок шкоди здійснено станом на 30.01.2016 року, а не на момент заподіяння такої шкоди 28.12.2015 року, як вимагає Методика товарознавчої експертизи...; 3) витрати на правову допомогу «потерпілому», не можуть бути стягнуті, оскільки ОСОБА_8 в розумінні диспозиції статті 286 КК України не є потерпілим, а може бути лише свідком та цивільним позивачем, а отже вся надана на досудовому розслідуванні та в ході судового розгляду правова допомога, окрім написання позовної заяви та питань розгляду її в суді, є неналежною, і взагалі не підтверджується почасовими розрахунками.
В запереченні на апеляційну скаргу представник потерпілого ОСОБА_8 захисник-адвокат ОСОБА_10 просить вирок суду залишити без зміни, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 без задоволення.
За висновком апелянта неповнота судового розгляду полягає в неналежному дослідженні обставин дорожньої пригоди, без врахування фактичних даних, встановлених в ході судового розгляду та, які ,на його думку, кардинально відрізняються від тих що, були встановлені на досудовому слідстві та використані при проведенні судової авто технічної експертизи № 692 від 25\04\2016 р.
Проте з таким висновком сторона потерпілого не погоджується з огляду на наступне:
Як в ході досудового слідства так і при розгляді справи судом першої інстанції було встановлено що наслідком дорожньої пригоди стали ознаки порушення вимог п.п. 1.2„1.5,2,3 «б» та «г», 10.1,14.2.»В» та 14.6 «г» Правил дорожнього руху, засудженим ОСОБА_7 , котрий, скерувавши власний автомобіль на смугу зустрічного руху, зіткнувшись з керованим потерпілим ОСОБА_8 автомобілем Nissan X-Trall № НОМЕР_2 .
Стороною засудженого не оспорюється зіткнення його автомобіля на смузі руху потерпілого, що за таких умов, є дивним в невизнанні ним власної вини, та лише засвідчує про його не щирість та не каяття. В ході досудового слідства та розгляді справи судом не встановлено будь-яких порушень ПДР з боку потерпілого ОСОБА_8 .
Будь-яких клопотань та заперечень з приводу судової авто технічної експертизи №692 від 25.04.2016 року з боку обвинуваченого на досудовому слідстві не заявлялося.
Посилаючись на зміст ст. 411 КПК України, апелянт приходить до висновку про невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. З цього приводу, частково посилаючись на покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , приходить до висновку що їх свідчення при розгляді справи в суді, за своїм змістом, щодо обставин котрі передували дорожній пригоді, спростовують фактичні обставини обвинувального акту.
Проте такий висновок спростовується повнотою змісту показів вказаних свідків , яка залишається поза уваги апелянтом .А саме: показаннями свідків ОСОБА_15 , які співпадають з проказами свідків ОСОБА_16 , та ОСОБА_19 і. .
Щодо показів свідка ОСОБА_18 ,на якого посилається апелянт, то останній не зазначає про значущість його показів в спростуванні фактичних обставин. Вказаний свідок прибув на місце дорожньої пригоди після її скоєння. Його покази -а піддаються сумніву в тому, що обставини дорожньої пригоди йому не відомі.
Покази свідка ОСОБА_13 то, апелянт не вірно їх відобразив стосовно руху автотранспорту лише по одній смузі руху на якій й сталася дорожня пригода.
Зі змісту показів, вказаних свідків, вбачається, що засуджений ОСОБА_20 , керуючи власним автомобілем проїхав місце безпосередньо проведених дорожніх робіт, та перебуваючи за межами вказаної дільниці шляху, вдався до обгону по переду рухаючих автомобілів не пересвідчившись в безпечній можливості свого руху по смузі зустрічного руху, що й стало причиною дорожньої пригоди. Підтвердженням цьому єй в висновок судової інженерно- транспортної \автотехнічно'і експертизи від 25\04\2016 р.. котра була проведена з урахуванням його свідчень безпосередньо після вчинення дорожньої пригоди.
Як вже було зазначено, об'єктивних ознак порушень правил дорожнього руху з боку потерпілого ОСОБА_8 не встановлено. Швидкість керованого ним автомобіля в ході досудового слідства була встановлена приблизно 40-50 км.час. В ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_8 зазначав що на протязі свого маршруту руху він керував власним автомобілем обережно, зі швидкістю близько 90 кмгод , так як в салоні його автомобіля перебувала малолітня внучка, а безпосередньо перед дорожньою пригодою зі швидкістью близько 50 кмгод, про що було підтверджено й свідком ОСОБА_12 котра перебувала в салоні керованого потерпілим автомобіля.
Таким чином, встановлені судом обставини ніяким чином не спростовують фактичних обставини, встановлених органом досудового слідства та, за своїм змістом не впливають на правову кваліфікацію обвинуваченого ОСОБА_7 щодо інкримінованого йому правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України.
Заслухавши доповідача, в дебатах обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу, представника потерілого адвоката ОСОБА_10 , який просив вирок суду залишити без змінии, а подану апеляційну скаргу без задоволення, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до таких висновків.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження районний суд повно, об'єктивно і всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_21 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, навівши у вироку мотиви прийняття такого рішення, із посиланням на належні докази, які були дослідженні під час судового розгляду.
Не зважаючи на заперечення обвинуваченим своєї вини в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, колегія суддів вважає, що його вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаного судом потерпілого ОСОБА_8 , водія автомобіля «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 , який суду пояснив, що 28.12.2015 року він разом з дружиною та онукою, на автомобілі NISSAN виїхали з м.Київ до м.Олександрія. Враховуючи те, що в салоні авто була маленька онука, а також погодні умови та дорожнє покриття, маючи 25-річний водійський стаж, він їхав дуже обережно, швидкість авто по трасі була 80-90км/год. Виїжджаючи із Знам'янки він знав, що на відрізку дороги від Знам'янки до Пантаївки, а також до ОСОБА_22 можуть проводитись дрібні дорожні роботи, ямковий ремонт, оскільки, коли він їхав до Києва такі роботи проводились. Приблизно за два кілометри до ОСОБА_22 він, рухаючись в своїй смузі руху, побачив великий автомобіль, який рухався на зустріч, метрів за 100 він зменшив швидкість, як робить завжди коли на вузькій дорозі розминається з великим авто, десь до 60-70 км/год. Метрів за 50, вже на своїй смузі руху, він побачив авто світлого кольору, яке намагалось обігнати великий автомобіль, з яким він щойно розминувся. Він почав пригальмовувати, щоб дати зазначеному авто завершити маневр, та раптом помітив авто Ланос, яке рухалось йому прямо «в лоб». Швидкість його автомобіля, коли він помітив ОСОБА_23 була біля 45-50 км/год. Звернути вліво він не міг, там був великий автомобіль, з правого боку їхав ОСОБА_23 , єдине що йому залишалось це їхати між ними. Після зіткнення його авто розвернуло майже перпендикулярно дорозі, трішки в бік ОСОБА_22 . Коли він вийшов з автомобіля, то чув як обвинувачений закричав «Що я наробив?» та питав в нього скільки коштує його машина. Вони з водієм ОСОБА_23 за участю працівників ДАІ склали протокол та хвилин через 50 їх повезли до лікарні. Потерпілий зазначив, що до місця зіткнення з Ланосом жодних ремонтних робіт та ремонтної техніки він не бачив, тільки метрів за 200 від місця ДТП в бік ОСОБА_22 побачив зліва на узбіччі автомобіль дорожніх служб Газель та бочку з бітумом. Потерпілий зазначив, що в місці зіткнення рух був двосторонній, обмежень для руху по обох смугах не було, водій автомобіля Ланос здійснював саме обгін вантажівки, яка рухалась в його смузі, в зв'язку з чим виїхав на зустрічну смугу. Потерпілий зазначив, що він двічі запрошував обвинуваченого на проведення автотоварознавчої експертизи. Коли обвинувачений не приїхав вперше 12.01.16., то огляд перенесли на 30.01.16, однак він знову не приїхав, він також поштою посилав обвинуваченому повідомлення про експертизу, але повідомлення повернулись не отриманими.
Показаннями свідків, які були допитані в суді першої інстанції, та їх показання викладені у вироку:
- свідка ОСОБА_13 , який працює дорожнім робітником філії «Олександрійська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Кіровоградський облавтодор». ОСОБА_13 суду пояснив, що деталі події не пам'ятає, так як пройшло багато часу. Два роки тому, десь восени в другій половині дня, вони працювали на дорозі з Олександрії в сторону Пантаївки, розкидали асфальт. Свідок момент зіткнення не бачив, просто почув хлопок, пішов пар з машини, він до місця ДТП не підходив. Ремонтні роботи вони проводили по правій стороні дороги як їхати з ОСОБА_22 до Кропивницького, а зіткнення відбулось на лівій стороні дороги, на відстані біля 150 метрів від ремонтної техніки. Після ДТП вони працювали ще приблизно хвилин 30, потім вся бригада поїхала. Свідок повідомив, що вони завжди виставляли знаки про зниження швидкості і обмежувальні фішки, в день, коли відбулось ДТП також мали виставити, проте точно він не пам'ятає.
- свідка ОСОБА_14 , який працює дорожнім робітником філії «Олександрійська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Кіровоградський облавтодор». ОСОБА_14 суду повідомив, що вони з бригадою працювали на автодорозі М 04 (Знамянка-Луганськ), робили ямковий ремонт. Зіткнення відбулось за 100-200 метрів від останнього автомобіля КРАЗ, попереджувальні знаки про ремонтні роботи були виставлені. Ремонтна техніка займала праву смугу, якщо їхати з Олександрії в сторону Пантаївки, дорожнє покриття було сухим, видимість нормальна. В місці зіткнення автомобілів рух був вільних в обох напрямках, обмежувальних фішок на дорозі вже не було. Після зіткнення їх бригада працювала ще біля півгодини, потім вони зібрались, зібрали фішки, попереджувальні знаки про ремонтні роботи та поїхали.
- свідка ОСОБА_15 , який працює виконробом філії «Олександрійська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Кіровоградський облавтодор». ОСОБА_15 суду повідомив, що в грудні 2015 року, після 15.00 год. їх бригадою проводився ямковий ремонт автодороги М 04. Свідок бачив як повз них проїхав жовтий бусик відразу за ним їхав ОСОБА_23 , після того як вони проїхали, через хвилини дві він почув хлопок і побачив, що ОСОБА_23 стояв на узбіччі, чорний джип стояв на дорозі, але розвернутий. Він підходив до місця ДТП, зіткнення відбулось поза межами ремонтної ділянки на вільній смузі. На думку свідка, швидкість жовтого бусика та автомобіля Ланос, який рухався одразу за ним, перевищувала встановлену на тому відрізку швидкість 30 км/год., їх швидкість була десь 50 км/год. Свідок повідомив, що їх робоча колона була обмежена знаком «обмеження швидкості», який був встановлений на газелі, потім працювали робочі, за ними був каток і Краз, крім того вони виставляли обмежувальні фішки. Зіткнення відбулось на смузі руху джипа, приблизно через 150 метрів від КРАЗА, обидва автомобіля, що зіткнулись мали рухатись зі швидкістю 30 км/год.
- свідка ОСОБА_16 , яка повідомила, що в грудні 2015 року в другій половині дня вони з чоловіком рухались зі сторони Пантаївки в сторону Олександрії, перед шахтою ОСОБА_24 їх обігнав чорний джип і за 5 хвилин по тому вони побачили, що цей джип стоїть посередині дороги розвернутий, ще одна машина стояла в кюветі. Вони перші зупинились, щоб надати допомогу, викликали швидку і працівників ГАІ. ДТП трапилось перед ремонтними роботами, на смузі руху позашляховика, обидві смуги були відкриті для руху, попереду стояли фішки та працювала техніка, проте назвати точну відстань вона не може.
- свідка ОСОБА_17 , який пояснив суду, що в грудні 2015 року вони з дружиною їхали з с. Комінтерни, доїджаючи до ОСОБА_22 побачили ДТП, вийшли з машини і почали надавати першу медичну допомогу, при цьому ОСОБА_23 стояв задньою частиною в кюветі, чорний NISSAN знаходився посеред дороги. До знаку ОСОБА_22 було приблизно 1 км., асфальт був сухий. Він бачив, що попереду велись ремонтні роботи, від місця ДТП до них було 200-300 м. Попереджувальні знаки про ремонтні роботи точно були зі сторони ОСОБА_22 , коли вони повертались назад вже не пам'ятає. З учасниками ДТП вони нічого не обговорювали, тим більше хто винен в даній пригоді, водій ОСОБА_23 перебував в шоковому стані, постійно повторював «що я наробив».
- свідка ОСОБА_12 , яка повідомила суду, що 28.12.2015 року приблизно о 15.40 вони з чоловіком та онукою їхали в напрямку ОСОБА_22 зі Знам'янки, рухались не швидко, оскільки в машині була дитина. На знаки на дорозі вони уваги не звертала. після зіткнення водій ОСОБА_23 повторював «що я наробив» та «яка дорога машина», особисто з ним вона тоді не спілкувалась.
- свідка ОСОБА_18 , який повідомив суду, що в кінці грудня 2015 року біля 16 години йому зателефонував ОСОБА_25 та сказав, що він потрапив в ДТП. Він відразу виїхав на місце ДТП, він підїхав на місце через 5-10 хвилин, побачив, що ОСОБА_23 стояв в кюветі, NISSAN знаходився поперек дороги. Водій ОСОБА_23 весь час повторював «що я наробив». Біля місця ДТП, коли він підїхав, також були автомобілі дорожньої ремонтної служби, які знаходились від місця зіткнення на відстані приблизно 150-200 метрів. Зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля NISSAN, на думку свідка, автомобілі дорожньої служби не створювали перешкод для руху автомобілів в обох напрямках. Він був понятим при складанні протоколу огляду місця та схеми ДТП, які відповідали дійсності, всі заміри проводились там же за їх участі.
- свідка ОСОБА_26 , який пояснив суду, що йому зателефонував ОСОБА_27 , він приїхав на місце ДТП приблизно о 17-00. Зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля NISSAN. Автомобіль Ланос перебував в кюветі, його водій повторював фразу «що я наробив».
Крім того, вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення доведена наступними письмовими доказами:
- протоколом огляду місця події (ДТГІ) разом із схемою від 28.12.2015 року, відповідно до якого оглянуто місце зіткнення автомобілів ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1 та «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , місце ДТП - ділянка автодороги Знамянка-Луганськ-Ізварино, вид дорожнього покриття - асфальтобетонне, середньозернисте, стан покриття - вологе, чисте, оглянуті зазначені транспортні засоби, зображено схематично та зафіксовано їх розміщення після ДТП (т. 1 а. к. п. 6 - 10).
- висновком судово-медичного експерта № 49 від 05.02.2016 року, згідно з якого у гр. ОСОБА_8 маються тілесні ушкодження у вигляді: ран лоба та слизової нижньої губи, гематоми та саден тулубу, голови, лівого колінного суглобу, кінцівок. Садна та гематоми утворились внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів). Дані тілесні ушкодження класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоровя на термін до 6 діб, окрім рани лоба, яка класифікується як тілесне ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я на термін від 6 до 21 доби. Враховуючи відсутність в наданій медичній документації опису характеристик, точної локалізації, судити чи могли вони утворитись у водія легкового автомобіля та про час їх спричинення не виявляється можливим (т. 1 а. к. п. 30-32).
- висновком судово-медичного експерта № 50 від 05.02.2016 року, згідно з яким у гр. ОСОБА_12 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рани в лівій надбрівній ділянці, гематоми в лівій виличній ділянці, саден та гематом тулубу, кінцівок. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів). Садна та гематоми класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоров'я на термін до 6 діб. Рана класифікується як тілесне ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я на термін від 6 до 21 доби. Враховуючи відсутність в наданій медичній документації опису характеристик тілесних ушкоджень судити про час їх спричинення не представляється можливим (т. 1 а. к. п. 34-36).
- висновком судово-медичного експерта № 165 від 10.05.2016 року, згідно з яким у гр. ОСОБА_11 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рани лоба, правого передпліччя та кисті, садна та гематоми тулуба та кінцівок, параболічна гематома зліва на лобі. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок дії тупого твердого предмету (предметів).та самі по собі класифікуються як тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з скороминучим розладом здоров'я на термін до 6 діб, окрім рани лоба, яка класифікується як тілесне ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я на термін від 6 до 21 доби. Закритий перелом правої стегнової кістки класифікується як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості з розладом здоровя на термін понад 21 добу. Діагнози «забій органів середностіння, тупа травма живота, закритий перелом правого надколінка, гемартроз правого колінного суглоба» за ступенем тяжкості не оцінюються на підставі того, що вони були встановлені на основі суб'єктивних факторів і не підтверджуються об'єктивними даними медичного характеру. На підставі відсутності в наданій медичній документації опису характеристик тілесних ушкоджень судити про час їх спричинення не виявляється можливим, окрім перелому правої стегнової кістки, який міг бути спричинений і в строк указаної травми згідно висновку комісії лікарів рентгенологів (т. 1 а. к. п. 39-42).
- висновком інженерно-транспортної експертизи № 23 від 01.02.2016, згідно якого на момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування, гальмова система, автомобіля знаходились в технічно працездатному стані, ходова частина автомобіля «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , знаходилась в несправному, непрацездатному стані. На момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування, гальмова система, автомобіля знаходились в технічно працездатному стані, ходова частина автомобіля «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , має технічні несправності у вигляді деформації та зміщення з місця конструкційного встановлення передньої правої гідравлічної амортизаційної стійки (в зборі), пошкодження ободу переднього правого колеса, розгерметизації шини переднього правого колеса, дані технічні несправності виникли під час ДТП. Давати відповідь на питання «Якщо несправності виникли до ДТП, то чи міг водій їх виявити і як дані несправності могли сплинути на керованість автомобіля?» немає технічного змісту, оскільки відсутні технічні несправності автомобіля «NISSAN X-TRAIL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 до ДТП (т. 1 а. к. п. 48-53).
- висновком інженерно-транспортної експертизи № 22 від 04.02.2016, згідно якого на момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1 знаходились в несправному, непрацездатному стані. На момент експертного огляду з технічної точки зору рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1 має технічні несправності у вигляді деформації валу рульового керування, ободу рульового колеса та правої рульової тяги, педального вузла, деформація та зміщення з місця конструкційного встановлення передньої правої гідравлічної амортизаційної стійки, деформація стійки стабілізатора поперечної стійки переднього правого колеса, зміщення з конструктивного кріплення правого важеля передньої підвіски, пошкодження зовнішньої та внутрішньої закраїни диску переднього правого колеса, розгерметизації шини переднього правого колеса,дані технічні несправності виникли під час ДТП. Давати відповідь на питання «Якщо несправності виникли до ДТП, то чи міг водій їх виявити і як дані несправності могли сплинути на керованість автомобіля?» немає технічного змісту, оскільки технічних несправностей, які могли вплинути на керованість автомобіля ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1 до моменту ДТП не виявлено (т. 1 а. к. п. 59-65).
- висновком експерта № 24 від 15.02.2016 року, згідно якого в умовах розглянутої події автомобіль ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1 правою передньою частиною контактував з правою передньою частиною автомобіля «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 . В момент первинного входу в контакт кут між подовжніми вісями автомобіля «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 та автомобіля ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1 складав близько 170 ± 5 ?, відлічуваний від лінії подовжньої вісі автомобіля ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1 проти ходу годинникової стрілки до перетинання з лінією подовжньої вісі «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 (т. 1 а. к. п. 70-75).
- висновком судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 692 від 25.04.2016 року, згідно якого умовою, яка могла забезпечити безпеку дорожнього руху і можливість запобігання ДТП для водія автомобіля ЗАЗ DAEWOO Lanos ОСОБА_7 в описаній дорожній ситуації є виконання ним вимог п.2.3 «б», п. 10.1, п. 14.2 «в» та п.14.6 «г» ПДР України. Проведене дослідження показує, що в розглянутій дорожній ситуації при належному виконанні водієм автомобіля ЗАЗ DAEWOO Lanos ОСОБА_7 вимог п.2.3 «б», п. 10.1, п. 14.2 «в» та п.14.6 «г» ПДР України. він тимчасово відмовившись від обгону на ділянці з обмеженою оглядовістю мав в своєму розпорядженні технічну можливість уникнути умов, які в подальшому призвели до зіткнення з автомобілем «NISSAN X-TRAIL». В даній дорожній обстановці з моменту обєктивно можливого виявлення водієм автомобіля «NISSAN X-TRAIL» небезпеки для подальшого руху (виявлення тієї ситуації, що на його смугу виїхав автомобіль ЗАЗ DAEWOO Lanos, для здійснення маневру обгону попутного транспортного засобу) вимогами п. 12.3 ПДР засобом запобігання можливого настання ДТП передбачається гальмування аж до зупинки транспортного засобу або гарантоване безпечне маневрування по об'їзду перешкоди. Проведене дослідження технічної можливості у водія автомобіля «NISSAN X-TRAIL» уникнути ДТП показує, що в умовах розглянутої події, фактичні дії водія автомобіля DAEWOO Lanos, усупереч вимогам ПДР, який при зустрічному роз'їзді виїхав на протилежну сторону проїзної частини - обумовили неминучість його зіткнення з автомобілем NISSAN X-TRAIL, тому вимоги передбачені п.12.3 ПДР України для запобігання ДТП (гальмування або маневр) - не виключали зіткнення. Іншими словами, діями водія автомобіля DAEWOO Lanos для водія автомобіля NISSAN X-TRAIL була створена така дорожня ситуація, в якій водій автомобіля NISSAN X-TRAIL будь-якими своїми однобічними діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем DAEWOO Lanos (т. 1 а. к. п. 78-82).
- висновком судової автотоварознавчої експертизи № 02-16 від 05.02.2016 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 на момент скоєння ДТП - 28.12.2015 року складає 695545 грн. 29 коп. Вартість відновлювального ремонту КТЗ «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 на момент проведення експертизи станом на 30.01.2016 року складає 638481 грн. 93 коп. Сума матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_8 на момент проведення експертизи станом на 30.01.2016 року складає 688507 грн. 95 коп.
- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями за участю свідка ОСОБА_15 від 23.01.2017 року, відповідно до якого свідок розповів про відомі йому обставини ДТП за участю автомобілів «NISSAN X-TRAIL» та «DAEWOO Lanos», а також вказав на місце ДТП та розташування ремонтної техніки відносно місця зіткнення, яке згідно замірів було на відстані 168,4 м від місця проведення ремонтних робіт (т. 1 а. к. п. 137-139).
- постанові про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 29.12.2015 року, якою визнано речовими доказами автомобіль «NISSAN X-TRAIL», р.н. НОМЕР_2 та автомобіль ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1 , та їх передано на зберігання власникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 1 а. к. п. 116).
Таким чином, колегія суддів вважає, що надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, є належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів у їх взаємозв'язку достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні даного злочину, кваліфікувавши його дії як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Порушення вимог п.п. 1.2, 1.5, 2.3 б) та д), 10.1, 14.2 в) та 14.6 г) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Щодо доводів захисника-адвоката ОСОБА_6 обвинуваченого про призначення судової- автотехнічної експертизи, то колегія суддів вважає зазначити наступне.
Згідно ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Як убачається з вироку суду, під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 судом першої інстанції призначалася судово-атотехнічна експертиза та ряд інших експертиз, які були предметом дослідження в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення клопотання обвинуваченого про проведення автотехнічної експертизи під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження, так як всі необхідні питання, повзанні з дослідженням своє відображення в проведеній автотехнічній експертизі №692 від 25.04.2016 року в суді першої інстанції.
Порушень при проведенні експертизи при перевірці кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , апеляційним судом не встановлено, а також відсутні підстави, які б обґрунтовано викликали сумніви у її достовірності.
Твердження захисника-адвоката ОСОБА_28 , що органом досудового слідства було незаконно визнано ОСОБА_8 потерпілим є безпідставним з огляду на наступне.
Орган досудового розслідування при вирішенні питання про визнання особи потерпілим у кримінальному правопорушенні передбаченого ч.1 ст.286 КК України повинен визначити чи є дане діяння кримінальним правопорушенням. Згідно оскаржуваного вироку встановлено, що 28 грудня 2015 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_7 керуючи автомобілем ЗАЗ DAEWOO Lanos, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись в умовах недостатньої видимості, а саме у вечірніх сутінках, на 31 км. +700 м. автодороги Знам'янка-Луганськ-Ізварино на території Олександрійського району Кіровоградської області, в напрямку від м.Дніпро в бік м.Києва, порушив вимоги п.п. 1.2, 1.5, 2.3 б) та д), 10.1, 14.2 в) та 14.6 г) ПДР України допустив зіткнення з автомобілем «NISSAN X-TRAIL», р. н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався по своїй смузі руху, тобто у зустрічному для ОСОБА_7 напрямку. В результаті зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля ЗАЗ «DAEWOO Lanos», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.Також внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «NISSAN X-TRAIL», р.н НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ня та пасажир цього автомобіля ОСОБА_12 , отримали тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я.
Виходячи із вищевикладеного пред'явлене обвинувачення містить в собі ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Відповідно до ст. 55 КПК Українипотерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Під час досудового розслідування та в суді першої інстанції встановлено, що заподіяний збиток вчинено в результаті діяння, яке є кримінальним правопорушенням за КК, а саме ОСОБА_8 внаслідок ДТП було завдано як фізичної так і майнової шкоди, було заявлено також цивільний позов з вимогами про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
З огляду на вищезазначене, апеляційні вимоги щодо неналежного потерпілого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні є такими що не відповідають фактичним обставинам справи.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Так, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є неумисним злочином невеликої тяжкості, матеріальна та моральна шкода обвинуваченим не відшкодована; особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, не навчається, не працює, неодружений, на утриманні немає неповнолітніх дітей, працездатний, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Суд враховував досудову доповідь надану органом пробації, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб - низький, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом першої інстанції не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначено покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром, необхідне і достатнє для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, є справедливим, а також відповідає меті покарання, визначеній у ст. 50 КК України.
Отже, беручи до уваги те, що даних, які б свідчили про те, що у кримінальному провадженні неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни вироку відповідно до доводів апеляційної скарги захисника, не встановлено, а тому колегія суддів приходить до переконання про те, що вирок є законним, обґрунтованим, належним чином вмотивованим і справедливим та відповідає меті покарання, а підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого відсутні, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення, а вирок суду - без зміни.
Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407,419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.03.2018 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2