Справа №403/433/18 провадження № 1-кс/403/56/18
18 липня 2018 року смт.Устинівка
Слідчий суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання начальника слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120290000077 від 16.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,-
Начальник слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області (далі - СВ Устинівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області) старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 16.05.2018 року за правовою кваліфікацією по ч.1 ст.197-1 КК України по факту, згідно витягу з ЄРДР, "не повернення ФОП ОСОБА_3 у власність Седнівської сільської ради Устинівського району земельної ділянки площею 143,7 га та проведення 14.05.2018 року шляхом самозахвату культивації земельної ділянки, для проведення посіву соняху", звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на посіви соняшника, які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 3525887800:02:000:9018 загальною площею 143,7 га, яка знаходиться, дослівно, згідно викладу резолютивної частини клопотання, "в Устинівському районі Седнівської сільської рад за межами с.Переможне, із забороною розпоряджатися вищевказаним нерухомим майном, та використовувати його".
На обгрунтування клопотання начальником слідчого відділення СВ Устинівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 зазначено про те, що згідно протоколу огляду місця події від 08.06.2018 року та акту обстеження земельної ділянки №327-ДК/320/АП/09/01-18 від 08.06.2018 року було встановлено, що земельна ділянка площею 143,7 га, кадастровий номер 3525887800:02:000:9018 засіяна технічною культурою соняшник. Наявність документів, що підтверджують право постійного користування або оренди земельної ділянки відсутні. Постановою слідчого СВ Устинівського ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 08.06.2018 року посіви соняшника на вказаній вище ділянці визнано речовими доказами по кримінальному провадженню, оскільки насіння соняшника має суттєве значення у вказаному кримінальному провадженні та являється доказом вини осіб у самовільному захопленні земельної ділянки. З урахуванням викладеного та того, що у ФОП ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 відсутні законні права на вказану земельну ділянку та вирощену на ній сільськогосподарську продукцію, відсутність арешту на посіви сільськогосподарських культур створить передумови для зібрання врожаю особами, який їм фактично не належить. Вказаним самовільним зайняттям земельної ділянки Седнівській сільській раді завдано шкоди на суму 209866 грн 55 коп., а тому накладення арешту є необхідним та невідкладним з метою збереження речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди по кримінальному провадженню.
Вивчивши клопотання, дослідивши копії доданих до нього матеріалів кримінального провадження, приходжу до висновку про повернення клопотання прокурору для усунення його недоліків виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно приписів ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно положень ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна.
Як вбачається зі змісту клопотання, підставою та метою арешту майна слідчим зазначено: визнання посівів соняшника речовими доказами по кримінальному провадженню, дослівно, «оскільки насіння соняшника мають суттєве значення у вказаному кримінальному провадженні та являються доказом вини осіб у самовільному захопленні земельної ділянки… накладення арешту є необхідним та невідкладним з метою збереження речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди по кримінальному провадженню».
Згідно положень до ч.1 ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об"єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об"єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Проте, з поданого клопотання не зрозуміло, до якого саме критерію, передбаченого ст.98 КПК України, має відношення зазначене майно - посіви соняшника та які докази фактів чи обставин будуть встановлені з його допомогою під час кримінального провадження.
Також зі змісту клопотання не зрозуміло, що саме слідчий розуміє під доказом злочину - посіви соняшника, які визнані речовими доказами, чи насіння соняшника, яке, виходячи зі змісту клопотання, має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки посіви соняшника передбачають рослину в цілому, а насіння соняшника - це його плоди, зібрані з метою отримання рослинної олії шляхом виробничих процесів (перероблення), а тому отримання майбутнього врожаю - насіння соняшника не відповідає меті арешту - збереження речових доказів, якими є саме посіви соняшника. При цьому слідчим також не мотивовано, як майбутнє зерно соняшника (насіння), відповідає критеріям передбаченим ст.98 КПК України.
Крім того, метою накладення арешту на майно слідчим зазначено в клопотанні забезпечення відшкодування шкоди по кримінальному провадженню.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.4 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обгрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Натомість зі змісту клопотання не вбачається наявності у даному кримінальному провадженні підозрюваного чи юридичної особи, яка несе відповідальність за шкоду, завдану цими особами, або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а тому мета, передбачена п.4 ч.2 ст.170 КПК України, зазначена слідчим без належного правового обгрунтування.
Накладення арешту у випадку, передбаченому ч.3 ст.170 КПК України слідчим в клопотанні також не обгрунтовано.
Згідно положень ч.2 ст.171 КПК України до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У порушення зазначених вимог закону до клопотання не додано копій документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обгрунтовує доводи клопотання та про які безпосередньо зазначає в самому клопотанні, зокрема: рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2016 року про зобов"язання ФОП ОСОБА_3 повернути Седнівській сільській раді земельну ділянку площею 143,7 га; рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2017 року, яким задоволено скаргу заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури на постанову державного виконавця від 15.11.2016 року про закінчення виконавчого провадження; постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року, якою постанову про закриття виконавчого провадження залишено без змін та судового рішення, постановленого за результатами розгляду касаційної скарги заступника прокурора області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року.
Крім того, слідчий суддя не може вважати такими, що подані з дотриманням вимог ч.2 ст.170 КПК України, додані слідчим, прокурором до клопотання про арешт майна копії документів та матеріалів неналежної якості, виготовлені за допомогою ксерокопіювальної техніки, зміст яких можливо дослідити лише частково, а саме: заяви сільського голови ОСОБА_5 про притягнення до відповідальності гр. ОСОБА_3 ; протоколів огляду місця події від 19.05.2018 року та від 20.05.2018 року; рішення господарського суду Кіровоградської області у справі №912/2294/15; постанови про відкриття виконавчого провадження №51859994; договору оренди землі, укладеного 28.12.2001 року; додаткової угоди від 11.04.2011 року; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; постанови про закінчення виконавчого провадження; протоколу огляду місця події від 08.06.2018 року; ухвали про забезпечення позову від 10.05.2018 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 04.06.2018 року та протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 11.06.2018 року.
У порушення вимог ч.3 ст.170 КПК України в клопотанні не зазначені та до нього не додані документи на підтвердження права власності на майно, що належить арештувати - посіви соняшника або докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження цим майном третіми особами.
За змістом клопотання про накладення арешту на посіви соняшника, слідчим зазначено, що: 15.05.2018 року до Устинівського ВП Долинського ВП ГУНП в області надійшла заява Седнівського сільського голови ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 самовільно засіяв земельну ділянку площею 143,7 га., а також про те, що у ФОП ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 відсутні законні права на вказану земельну ділянку та вирощену на ній сільськогосподарську продукцію.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України розгляд клопотання слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно положень ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя зобов"язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Тобто, власник майна або особа, у володінні та користуванні якої знаходиться майно, інші (треті) особи, інтересів яких може стосуватися арешт майна, мають бути належним чином повідомлені про розгляд клопотання слідчим суддею. Відсутність у клопотанні відомостей про адресу та засоби зв'язку зазначених осіб перешкоджають суду здійснити таке повідомлення.
Таким чином, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна, у відповідності до ч.3 ст.172 КПК України, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.171, 172, 309, 369, 372, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання начальника слідчого відділення Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120290000077 від 16.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, повернути прокурору - начальнику Устинівського відділу Олександрійської місцевої прокуратури для усунення недоліків.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання з моменту отримання (вручення) копії ухвали.
Роз'яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження - арешту майна.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Устинівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1