10.07.2018
Справа №359/4647/18
Провадження №1-кп/359/455/2018
10 липня 2018 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12018110100000800, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мітєнєво Вологодської області, Росія, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив умисний злочин проти правосуддя за наступних обставин.
21.12.2017 року приблизно об 11 годині 00 хвилин у ОСОБА_4 , котрий перебуваючи у кімнаті квартири АДРЕСА_3 , виник умисел на здійснення телефонного дзвінка на спецлінію «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Київській області та повідомити про вчинення ним злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України як суспільно небезпечне винне діяння, який фактично не був скоєний.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, який фактично не був скоєний, ОСОБА_4 21.12.2017 року о 11 годині 04 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, зі свого мобільного телефону марки ««Fly» білого кольору, моделі «FF178» ІМЕІ - 1 № НОМЕР_1 та ІМЕІ - 2 № НОМЕР_2 , із абонентського номеру НОМЕР_3 оператора мобільного зв'язку «Київстар» здійснив телефонний дзвінок на спецлінію «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Київській області. В ході телефонної розмови, ОСОБА_4 в усній формі повідомив про вчинення ним злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, який фактично не був скоєний, а саме про крадіжку двох мопедів та вбивства двох людей, за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 .
У подальшому, працівниками поліції, прибувши на місце події, за повідомленням ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що інформація з приводу крадіжки та вбивства за повідомленням останнього не підтвердилася.
Крім цього, 04.03.2018 року приблизно об 15 годині 30 хвилин ОСОБА_4 котрий перебуваючи у кімнаті квартири АДРЕСА_3 , виник умисел на здійснення телефонного дзвінка на спецлінію «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Київській області та повідомити про вчинення ним злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України як суспільно небезпечне винне діяння, який фактично не був скоєний.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, який фактично не був скоєний, ОСОБА_4 04.03.2018 року, приблизно об 15 годині 32 хвилини, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, зі свого мобільного телефону марки ««Fly» білого кольору, моделі «FF178» ІМЕІ - 1 № НОМЕР_1 та ІМЕІ - 2 № НОМЕР_2 , із абонентського номеру НОМЕР_3 оператора мобільного зв'язку «Київстар» здійснив телефонний дзвінок на спецлінію «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Київській області. В ході телефонної розмови, ОСОБА_4 в усній формі повідомив про вчинення ним злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, який фактично не був скоєний, а саме про те що ОСОБА_4 має при собі ніж, хоче себе порізати та покінчити життя самогубством, за адресою проживання: АДРЕСА_2 .
У подальшому, працівниками поліції, прибувши на місце події, за повідомленням ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що інформація з приводу вчинення самогубства за повідомленням останнього не підтвердилася.
Крім цього, 03.04.2018 року приблизно об 12 годині 50 хвилин ОСОБА_4 котрий перебуваючи у кімнаті квартири АДРЕСА_3 , виник умисел на здійснення телефонного дзвінка на спецлінію «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Київській області та повідомити про вчинення ним злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України як суспільно небезпечне винне діяння, який фактично не був скоєний.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, ОСОБА_4 , 03.04.2018 року, приблизно об 12 годині 53 хвилини, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, зі свого мобільного телефону марки ««Fly» білого кольору, моделі «FF178» ІМЕІ - 1 № НОМЕР_1 та ІМЕІ - 2 № НОМЕР_2 , із абонентського номеру НОМЕР_3 оператора мобільного зв'язку «Київстар» здійснив телефонний дзвінок на спецлінію «102» Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Київській області. В ході телефонної розмови, ОСОБА_4 в усній формі повідомив про вчинення ним злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, який фактично не був скоєний, а саме про вбивство власної матері ОСОБА_4 , 1961 року народження, за адресою проживання: АДРЕСА_2 .
У подальшому, працівниками поліції, прибувши на місце події, за повідомленням ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що інформація з приводу вбивства власної матері за повідомленням останнього не підтвердилася.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, 31 травня 2018 року між прокурором Бориспільської місцевої прокуратури юристом 1 класу ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , з дотриманням умов, які є підставою для укладання такої угоди, укладено угоду про визнання винуватості та узгодили покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді 2 (два) роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. Покласти на ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Обвинувачений розуміє, що внаслідок укладення та затвердження угоди про визнання винуватості він обмежений у праві оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України та не має прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
ОСОБА_4 , розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право протягом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 , підтвердив те, що він визнає винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України. Він добровільно уклав угоду про визнання винуватості. Насильство, примус або погрози до нього не застосовувались.
Прокурор Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні дану угоду про визнання винуватості підтримав. Також зазначив, що зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та вважав за можливе її затвердити.
У підготовчому судовому засідання захисник ОСОБА_5 підтвердив те, що він був присутній на досудовому слідстві під час укладення угоди про визнання винуватості від 31.05.2018 року між прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 . Підтвердив, те, що укладення угоди було добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Вважав, за доцільне затвердити дану угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений виконав взяті на себе обов'язки.
Дії ОСОБА_4 , кваліфіковані правильно. Вид та розмір покарання відповідає межам санкції, передбаченої ч. 1 ст. 383 КК України. Це кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, його вчинення заподіяна шкода тільки державним та суспільним інтересам. Потерпілих немає. Тому відносно нього допустиме укладення угоди про визнання винуватості. Її зміст відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
З огляду на ці обставини суд вважає допустимим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. Покласти на ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.05.2018 року, підписану в кримінальному провадженні №12018110100000800, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2018 року, укладену між прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги, в порядку, визначеному КПК України, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1