Справа № 357/3084/18
2/357/1766/18
Категорія 57
16 липня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Цуранова А. Ю. ,
при секретарі - Солом'яна Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Біла Церква в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про звільнення майна з-під арешту,
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою про звільнення майна з-під арешту, посилаючись на те, що не може посвідчити договори купівлі-продажу свого майна, оскільки з'ясувалося, що постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 09.09.2003 року було накладено арешт на невизначене майно позивача. На даний час на примусовому виконанні виконавчих листів про стягнення з позивача заборгованості немає. Позивач просив суд звільнити з-під арешту належне йому невизначене майно шляхом вилучення з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження зареєстрований 09.09.2003 року в реєстрі за номером 1988619.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, просив позовну заяву задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, тому зі згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Постановою державного нотаріуса Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.П. від 23.02.2018 року позивачу відмовлено в посвідченні договорів купівлі-продажу житлового будинку та двох земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, оскільки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 1988619.
Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав від 21.02.2018 року №114715624 на підставі постанови виданої відділом ДВС Білоцерківського МУЮ 09.09.2003 року, вх. 1678 накладено обтяження на невизначене, все майно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, № реєстра 105, внутр. №6301142А2АF44D312E57. Реєстраційний номер обтяження 1988619.
З відповіді Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області №18136 від 19.03.2018 року, на примусовому виконанні виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_1 заборгованості не перебуває та на дату надання відповіді не надходило.
Водночас, у зв'язку з тим, що на належне ОСОБА_1 майно накладено арешт на підставі вищевказаної постанови державного виконавця, він не має можливості розпоряджатися цим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У відповідності до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.
Зважаючи на те, що згідно відповіді Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області №18136 від 19.03.2018 року, на примусовому виконанні виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_1 заборгованості не перебуває та на дату надання відповіді не надходило, на думку суду, продовження арешту майна перешкоджає ОСОБА_1 в реалізації його прав власника.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов про скасування обтяження у виді арешту нерухомого майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 81, 89, 247, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд
Позовну заяву - задовольнити.
Звільнити з-під арешту майно належне ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 і.н. НОМЕР_1, шляхом вилучення з єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження зареєстрований 09.09.2003 р. в реєстрі за номером 1988619.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.
СуддяА. Ю. Цуранов