Справа № 357/1966/18
2-а/357/170/18
13 липня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Цуранова А. Ю. ,
при секретарі - Солом'яна Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що 15.02.2018 року відповідачем винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 15.02.2018 року близько 8 год. 25 хв. рухаючись на автомобілі марки «Хюндай Соната», державний номерний знак НОМЕР_1 по трасі М-05 з міста Біла Церква в напрямку м. Київ з вимкненим ближнім світлом, чим порушив п. 9.8 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач заперечує дані обставини, вказує на ряд порушень, що допустив інспектор поліції та просив суд: визнати дії інспектора патрульної поліції 1 роти 1 полку з ОПБ Управління поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції щодо складення постанови серії ВР № 054621 від 15.02.2017 року про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ст. 122 ч. 2 - незаконними, визнати вказану постанову протиправною та скасувати, провадження у справі закрити.
28.02.2018 року судом відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
30.03.2018 року представник відповідача, Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 направив на адресу суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, справу розглянути без участі представника відповідача.
Відзив обґрунтований тим, що відповідач при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення діяв у межах закону, тому дії були законними та обґрунтованими, з дотриманням чинного законодавства та правомірно застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Разом з цим, викладені в позові твердження не відповідають дійсності, а також наведенні позивачем з метою уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 15.02.2018 р. близько 8 години 25 хвилин ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Hyunday Grandeur», номерний знак НОМЕР_1 по трасі М -05 з м. Біла Церква в напрямку м. Києва, керував транспортним засобом у денний час за межами міста із вимкненим ближнім світлом фар, чим порушив п. 9.8 ПДР України та ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 належить автомобіль марки «Hyunday Grandeur», реєстраційний номер НОМЕР_1.
За п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
В постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказується на порушення ним п. 9.8 ПДР України.
Відповідно до положень п. 9.8 ПДР України під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях.
З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не згоден із винесенням такої постанови, стверджує, що при її винесенні були порушені його права, а саме не відібрано в нього та свідків пояснення.
Згідно ч. 3 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Разом з цим, відповідач звертаючись до суду з відзивом на позов, не надає будь-яких доказів, якими обґрунтовує заперечення на позов, а також які б підтверджували вину позивача в порушенні Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки в судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 241-246, 255, 279, 293, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора патрульної поліції 1 роти 1 полку з ОПБ Управління поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції щодо складення постанови серії ВР № 054621 від 15.02.2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП - незаконними.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції 1 роти 1 полку з ОПБ Управління поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції серії ВР № 054621 від 15.02.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 425 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення.
СуддяОСОБА_3