79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.06.07 Справа № 5/95
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
розглянувши апеляційну скаргу ПВКП “Радуга» № 1 від 14.02.2007 р.
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2007 р.
у справі № 5/95
за позовом суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Скільської Марії Ігорівни, м.Коломия Івано-Франківської обл.
до ПВКП “Радуга», смт.Печеніжин Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.
про стягнення 172 805 грн. за договором безвідсоткової позики
За участю представників сторін:
від позивача -Паньків А.І. (представник, довіреність № 643 від 14.06.2007 р. у матеріалах справи);
від відповідача -Іванюк І.С. (представник, довіреність № 2 від 11.04.2007 р. у матеріалах справи)
Представникам сторін роз»яснено їх права й обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розпорядженням голови суду від 18.06.2007 р. проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).
Заяв про відвід суддів не поступало.
Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2007 р., 11.05.2007 р.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2007 р. у справі № 5/95 (колегія суддів: Цюх Г.З. (головуючий), Шкіндер П.А., Фанда О.М.), зокрема, внесено доповнення в ухвалу від 04.07.2006 р. стосовно забезпечення позову, а саме: накладено арешт на нежиле приміщення, розташоване за адресою: Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Слобода, вул.Грушевського, 36, на суму 174 651, 05 грн., власником якого є ПВКП “Радуга».
Відповідач з даною ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати в частині забезпечення позову з підстав неповного з»ясування обставин справи та неправильного застосування норм процесуального права. Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що, виходячи з предмету спору, суд зобов»язаний був накласти арешт на розрахунковий рахунок, а не майно відповідача; накладення арешту на майно не є адекватним позовній вимозі; порушено принцип неперервності судового розгляду і ін.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2007 р. у справі № 5/95 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПВКП “Радуга» - без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи або фізичної особи допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Приймаючи ухвалу про накладення арешту на майно відповідача, господарський суд повинен діяти відповідно до Роз»яснення президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 23.08.1994 р. № 02-5/611 з наступними змінами та доповненнями, в якому визначено, що у позовному провадженні при накладанні арешту на майно відповідача слід обмежувати піддану арешту вартість майна розміром суми позову та можливих судових витрат.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Івано-Франківської області дотримано принцип співрозмірності вжитого засобу до забезпечення позову з сумою позовних вимог.
Відповідно до свідоцтва про право власності серії САА № 617093, виданого виконкомом Слобідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 28.09.2004 р. на підставі його ж рішення, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.09.2004 р. за № 125530, база відпочинку, яка складається з трьох об»єктів: центральний корпус під літерою А заг. пл. 903, 2 кв.м; спальний корпус під літерою Б заг. пл. 562, 1 кв.м; клуб під літерою В заг. пл. 168, 5 кв. м, яка розташована по вул.Грушевського (вул.І.Франка), буд.36 в с.Слобода Коломийського р0ну Івано-Франківської обл., належить ПВКП “Радуга» на праві приватної власності (а.с.14-15).
Як вбачається з представленої відповідачем у суді апеляційної інстанції довідки без дати та без номера, станом на 23.02.2007 р. балансова вартість нежитлової будівлі (будинку відпочинку “Слобода»), яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Слобода, вул.Грушевського, 36, становить 308 141 грн. з ПДВ.
Окремі приміщення мають балансову вартість, що не заперечено представниками сторін у судовому засіданні.
Враховуючи фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що вжитий захід до забезпечення позову не порушує майнові права й охоронювані законом інтереси як позивача, так і відповідача, так як у матеріалах справи на момент винесення оскаржуваної ухвали відсутні докази виконання відповідачем зобов»язання за договорами безвідсоткової позики та накладений арешт на майно підданий розміру суми позову (174651, 05 грн.).
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2007 р. у справі № 5/95 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПВКП “Радуга» - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Л.Л.Давид
Суддя Г.Т.Кордюк