21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
21 червня 2007 р. Справа № 4/130-07
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", 21022, м. Вінниця, вул. Тарногородського, 46 на дії начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, 21036, м. Вінниця, вул. Грушевського, 17.
за позовом: Науково - виробничої фірми "Агро - Союз" товариства з обмеженою відповідальністю, 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 1.
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", 21022, м. Вінниця, вул. Тарногородського, 46.
стягнення 29596,23 грн
Головуючий суддя Білоус В.В.
При секретарі судового засідання Гриневич В.С.
За участю представників сторін:
скаржника (відповідача): не з"явився з невідомих для суду причин
органу ДВС: заступник начальника відділу А. Сусков, ст. державний виконавець Т. Мельник.
стягувач (позивач) : не з"явився з невідомих для суду причин
11.06.2007р. до господарського суду Вінницької області від ТОВ «Азовська продовольча компанія», м. Вінниця надійшла скарга б/н від 08.06.2007р. на дії Замостянського відділення державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції в якій скаржник просить визнати постанову начальника Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Л.І. Мельника від 31.05.2007р. такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства і скасувати її, зобов'язати начальника Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Л.І. Мельника скасувати постанову державного виконавця від 13.03.2007р.. скарга мотивована тим, що начальник ВДВС постановою від 31.05.2007р. мав задовольнити скаргу скаржника на постанову старшого державного виконавця Т. Мельник про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2007р. з виконання ухвали господарського суду Вінницької області, оскільки державний виконавець відповідно до вимог ст.. 40-1 Закону України «Про виконавче провадження» повинен був повернути виконавчий документ до суду, оскільки ухвала про накладення арешту на майно, оскаржена в апеляційному порядку і в постанові виконавця не вказана сума накладення арешту, яка вказана в ухвалі суду про накладення арешту.
З метою розгляду скарги ухвалою від 13.06.2007р. розгляд скарги було призначено судове засідання на 21.06.2007р. о 09 год. 45хв. Вказана ухвала рекомендованими листами направлена скаржнику, органу ВДВС, стягувану. Відповідно до ч. 2 ст. 122-1 ГПК України неявка боржника, стягувача, не є перешкодою для розгляду скарги.
Представники органу ВДВС проти скарги заперечили і просили у задоволенні скарги відмовити. Покликалися на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2007р. не є постановою про накладення арешту тому в ній не вказано і не може бути вказано про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно боржника в сумі 29596грн. 23коп. вказана постанова є лише постановою про відкриття виконавчого провадження, яке було зупинено в зв'язку з апеляційним оскарженням, тому постанова про арешт не виносилася.
Виконавчий документ (ухвала суду від 07.02.2007р. про накладення арешту на майно в сумі 29596,23грн.) не могла бути повернута згідно ст..40-1 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки скаржник, всупереч вимогам цієї статті не надав органу ДВС прийняття судом апеляційної скарги до розгляду. Відповідно до законодавства таким доказом мала бути ухвала Житомирського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги скаржника на ухвалу господарського суду Вінницької обл.. від 07.02.2007р. до розгляду.
Вислухавши пояснення представників органу ДВС, оглянувши матеріали виконавчого провадження за ухвалою господарського суду Вінницької області №4/130-07 від 07.02.2007р. суд прийшов до висновку що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.. 28 ГПК України представниками юридичних осіб у господарських судах є керівники на підставі установчих документів або інші особи повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, виданої за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчена печаткою підприємства. З огляду на це та по аналогії (ч.1 ст.54, ч.3 ст. 57 ГПК України) якщо скарга, позовна заява до господарського суду підписується не керівником, до скарги позовної заяви має бути надано довіреність як доказ про повноваження підписання скарги, позовної заяви від імені скаржника, позивача. Згідно ст..36 ГПК України докази, в тому рахунку докази про повноваження подавати скаргу на дії ДВС від імені скаржника - юридичної особи, якими є довіреність, мають бути подані в оригіналі чи належним чином засвідчених копіях. До скарги ТОВ «Азовська продовольча компанія» м. Вінниця підписаної представником за довіреністю П.Мастер не додано належних доказів підтвердження повноваження П.Мастера, як представника, а копія довіреності від 07.06.2007р П. Мастеру не відповідає вищевказаним вимогам Закону, оскільки вимогам ст.. 36 ГПК України не завірена, не містить запису «Копія відповідає оригіналу»; прізвища та посади яке посвідчує відповідність наданої копії оригіналу, відбитку печатки, який би скріплював підпис особи, яка засвідчує копію. Належною копією вважається засвідчений уповноваженим органом документ, ідентичний за своїм змістом та формою оригіналу, тобто документ вірність якого засвідчено особою або органом, який його видав.
З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що скаргу на дії ВДВС від імені ТОВ «Азовська продовольча компанія» подано представником П. Мастер, повноваження якого на це не підтверджені належними доказами.
Окрім того, чинним законодавством не передбачено право суду зобов'язувати начальника органу ВДВС скасовувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, у випадку відмови ним (начальником) у задоволенні скарги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження і визнання протиправною постанову начальника ВДВС про відмову у задоволенні скарги. Якщо постанова начальника ВДВС на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження містить висновок про правомірність дій державного виконавця, скаржник не згодний з цим, має право оскаржити постанову начальника ДВС до суду і вимагати визнання протиправним дій як начальника ДВС і державного виконавця та скасування постанови як начальника так і державного виконавця, а не звертатися із заявою про спонукання начальника органу ДВС скасовувати постанову державного виконавця. За аналогією, якщо скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції, який залишив в силі рішення суду першої інстанції, він в скарзі до суду касаційної інстанції може і має просити скасування судових актів як суду апеляційної інстанції так і суду першої інстанції, а не просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і щоб суд касаційної інстанції зобов'язав суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження старшого державного виконавця Т.Мельник постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання ухвали господарського суду від 07.02.2007р. винесла 13.02.2007р. і в цей же день винесла постанову про зупинення виконавчого провадження. Постанова про накладення арешту на майно державним виконавцем не виносилася. Скаржник не надав суду доказів надання органу ДВС доказів -ухвали Житомирського господарського суду про прийняття апеляційної скарги на ухвалу від 07.02.2007р. до розгляду. Тому органу ДВС були відсутні правові підстави для застосування ст..40-1 ЗУ «Про виконавче провадження» і повернення виконавчого документу суду. Орган ДВС діяв правомірно.
Системний аналіз ст. 4-5, 66, 67, 85, 86, 115 ГПК України дає підстави робити висновок про те, що ухвали господарського суду про забезпечення позову набирають законної сили негайно після їх ухвалення і підписання суддею. Тому отримана державним виконавцем ухвала від 07.02.2007р. про накладення арешту на майно скаржника в сумі 29596грн. 23коп. підлягає обов'язковому виконанню і він зобов'язаний був відкрити виконавче провадження за вказаним виконавчим документом. Згідно ст..2 ЗУ « Про виконавче провадження» примусове виконання рішення в Україні здійснюють державні виконавці відділів державної виконавчої служби. Зміст, назва ст..ст.34, 35, 36 ЗУ «Про виконавче провадження» свідчать, що зупинення виконавчого провадження відноситься до права державного виконавця, з послідуючим затвердженим начальником постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження. В п.6, ч.1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено обов'язкове зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право. За відсутності органу ДВС ухвали суду апеляційної інстанції про прийняття апеляційної скарги державний виконавець не мав права повертати суду виконавчий документ і правомірно зупинив виконавче провадження на підставі п. 6 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження». Тому постанова начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції мельника Л.І. від 31.05.2007 та постанова старшого державного виконавця Мельник Т.П. про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2007р. є правомірними.
Керуючись викладеним ст..4-5, 28, 36, ст.. 86, 115, 122-1 ГПК України -
.
Керуючись ст.. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -
1. Відмовити в задоволенні скарги ТОВ «Азовська продовольча компанія» на постанову начальника Замостянського ВДВС Вінницького управління юстиції.І. Мельника від 31.05.2007р.
2. Копії даної ухвали направити рекомендованим листом, ТОВ «Азовська продовольча компанія» 21022, м. Вінниця вул. Тарногородського, 46; НВФ «Агро-Союз - ТОВ» 52005, Дніпропетровська обл.., Дніпропетровський р-н., смт. Ювілейне, вул.. Нижньодніпровська, 1, Замостянському відділу ДВС вінницького міського РУЮ, 21036, м. Вінниця, вул. Грушевського, 17.
.
Суддя Білоус В.В.