Справа № 523/211/17
Провадження №2/523/2052/18
"12" липня 2018 р.Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Аліна С.С.
при секретарі - Юденко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим,-
Встановив:
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором № 014/0010/74/72446 від 30.03.2007 року у розмірі 98 846 доларів США 63 центів.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що 30.03.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № 014/0010/74/72446, відповідно до якого, він отримав споживчий кредит в сумі 119 079 доларів США. Строк дії договору встановлено до 30.03.2027 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків в розмірі 13,25 % на рік за користування ним. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2, банк уклав договір поруки № 014/0010/74/72446/1 від 30.03.2007 року з ОСОБА_3 та договір поруки №014/0010/74/72446/2 від 30.03.2007 року з ОСОБА_4 З часу отримання кредиту ОСОБА_2, належним чином не виконував зобов'язання, в наслідок чого, за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 98 846 доларів США 63 центів. У зв'язку з вказаним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З зустрічним позовом по справі звернувся до суду відповідач ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/0010/74/72446 від 30.03.2007 року, укладено договір поруки № 014/0010/74/72446/2 від 30.03.2007 року з ОСОБА_4 Посилаючись на п.4.1 договору поруки, ст. 559 ЦК України, відповідач ОСОБА_2 вказує про те, що закінчився строк, установлений договором поруки, так само як сплив строк шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 22.11.2017 року, прийнято зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим в одне провадження, з первісним позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором
В судовому засіданні представник позивача підтримав первісні позовні вимоги, не визнав зустрічні позовні вимоги просив суд задовольнити первісний позов у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Представник ОСОБА_2, ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав зустрічний позов, не визнав первісний позов, просив задовольнити зустрічний позов у повному обсязі, відмовити у задоволенні первісного позову.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, про те, що первісний позов є доказаним, є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню, а зустрічний позов є не обґрунтованим, є не доказаним, тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, про те, що 30.03.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № 014/0010/74/72446, відповідно до якого, він отримав споживчий кредит в сумі 119 079 доларів США. Строк дії договору встановлено до 30.03.2027 року, з наданням графіку погашення боргу по кредиту та сплати відсотків в розмірі 13,25 % на рік за користування ним (а.с.17-28);
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2, банк уклав договір поруки № 014/0010/74/72446/1 від 30.03.2007 року з ОСОБА_3 (а.с.29-31);
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2, банк уклав договір поруки №014/0010/74/72446/2 від 30.03.2007 року з ОСОБА_4 (а.с.32-34);
17.06.2014 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, було укладено додаткову угоду №014/0010/74/72446/81-1-0-00/7768 до кредитного договору № № 014/0010/74/72446 від 30.03.2007 року (а.с.35-40);
27.04.2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» направив ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 повідомлення про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором №014/0010/74/72446 від 30.03.2007року (а.с.41,42,43);
З часу отримання кредиту відповідач ОСОБА_2, належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором № 014/0010/74/72446 від 30.03.2007 року, в наслідок чого, станом на 14.12.2016 року виникла заборгованість в сумі 98 846 доларів США 63 цента, що по курсу НБУ України станом на 14.12.2016 року становить 2 580 768 гривень 87 копійок, в тому числі: заборгованість за кредитом 79 577 доларів США 18 центів; заборгованість за відсотками - 19 269 доларів США 45 центів (а.с. 10-16);
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.
Частиною 2 ст. ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Приймаючи до уваги, що кредит Банком був правомірно наданий відповідачу в іноземній валюті, то стягнення боргу саме в іноземній валюті не буде суперечити вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законами.
Чинне законодавство передбачає можливість вираження та виконання зобов'язань у іноземній валюті, у випадках встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання Боржником свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 Цивільного Кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено Договором поруки.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до п. 4.1 договору поруки договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобов'язання. Сторони встановили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 ЦК України).
Згідно ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 ЦК України застосовуються поняття «пред'явлення вимоги» та «пред'явлення позову», як умови чинності поруки.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).
Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, який встановили сторони в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки розуміється як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.
При цьому зазначене положення не виключає можливості пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Зазначений правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі№ 6-53цс14, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Строк виконання позичальником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Судом встановлено про те, що в даному випадку сторони договору поруки, ОСОБА_4 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», встановили строк, після закінчення якого, припиняється порука - три роки з дня настання строку виконання основного зобов'язання.
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 визначили кінцевим терміном погашення кредиту 30.03.2027 року.
Проте, п.6.5 кредитного договору від 30.03.2007 року, сторони погодили право банку на дострокове стягнення заборгованості, у разі прострочення боржником строку виконання своїх зобов'язань.
27.04.2016 року ПАТ «Райффайзен банк Аваль», у зв'язку із порушенням боржником зобов'язань, звернулося до позичальника та поручителів з вимогою про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором в строк в межах 60 календарних днів з дати вищевказаної вимоги, тобто до 25.06.2016 року (а.с.41,42,43).
Тобто, банком, у передбачений умовами договору спосіб, було змінено строк виконання основного зобов'язання боржника з 30.03.2027 року на 25.06.2016 року.
Таким чином, враховуючи п.4.1 договору поруки, банк мав право звернутися до поручителя до 25.06.2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2016 року ПАТ «Райффайзен банк Аваль» звернулося до поручителя ОСОБА_4 з вимогою про виконання грошових зобов'язань, а позовну заяву про стягнення кредитної заборгованості подано до суду 04.01.2017 року.
Таким чином, порука ОСОБА_4 не припинилася, оскільки банк звернувся до нього з вимогою, у передбачений договором поруки трирічний строк (п.4.1), з дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Суд розглянув справу в межах позовних вимог, створивши учасникам процесу усі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін.
Суд розглянув справу в межах позовних вимог, створивши учасникам процесу усі необхідні умови для надання, витребування доказів, користуючись принципом змагальності сторін.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до правил ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, про те, що позивач ОСОБА_4 не надав суду доказів в обґрунтування зустрічних позовних вимог.
При таких обставинах, первісний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідачів, в рівних частинах з кожного, судові витрати понесені позивачем за оплату судового збору в розмірі 38 711 гривень 53 копійок (а.с.9).
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 192, 354, 526, 530, 533, 536,541,543, 549, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст.99 Конституції України, суд, -
Позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_2, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Код ЄДРПОУ 14305909, м. Київ, вулиця Лєскова,9) заборгованість за кредитним договором № 014/0010/74/72446 від 30.03.2007 року у розмірі 98 846 доларів США 63 центів (дев'яносто вісім тисяч вісімсот сорок шість доларів США шістдесят три центів).
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_2, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Код ЄДРПОУ 14305909, м. Київ, вулиця Лєскова,9) судовий збір у розмірі по 12 904 гривень ( дванадцять тисяч дев'ятсот чотири гривень ) з кожного.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2018 року.
Суддя Аліна С.С.