Справа № 522/14315/17
Провадження № 2-о/522/87/18
17 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,
розглянувши у порядку окремого провадження у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Одеська міська рада про встановлення факту що має юридичне значення
До суду звернулася ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних стосунків між нею та ОСОБА_2, якій помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та просить встановити факт того, що ОСОБА_2 є її батьком, оскільки без встановлення означеного факту оформлення спадкових прав є неможливим.
Ухвалою суду від 04.08.2017 року провадження у справі було відкрито (с. Свячена Ю.Б.).
У зв'язку з рішенням Дисциплінарної палати від 22.11.2017 року № 3723/3дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та внесення подання Вищої Ради Правосуддя про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси, на підставі наказу керівника апарату суду ОСОБА_5 від 08.12.2017 року № 218/а про передачу нерозглянутих справ, та на підставі службової записки секретаря судового засідання - ОСОБА_13., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, здійснено повторний авто розподіл справи.
Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та ухвалою суду від 21.03.2018 року була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.05.2018 року.
Розгляд справи, призначений на 14.05.2018 року, був відкладений на 13.07.2018 року у зв'язку з неявкою у судове засідання сторін.
У судове засідання 13.07.2018 року сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Від представника заявника - ОСОБА_6 (по довіреності від 31.07.2017 року) до суду надійшла заява, згідно якої просила справу розглядати за її відсутності.
У відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв'язку з викладеним та на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.ст. 268 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 17 липня 2018 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Одесі, та її батьком записано ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживав за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису від 16 вересня 2017 року.
Як вбачається із матеріалів справи 26 березня 2008 року заявниця ОСОБА_7, змінила прізвище на ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_5, яке було видано Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси.
Згідно до повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, яке було видано 02 квітня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Одесі, батьком ОСОБА_1 також записано ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько заявниці - ОСОБА_2, уродженець смт Любашівка, Любашівського району, Одеської області, про що було зроблено відповідний актовий запис за № 7098, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
З копії витребуваної судом спадкової справи №53/2017, заведеної приватним нотаріусом ОМНО Двоєнкіною Т.О., до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_10, суд вбачає, що заявник, як спадкоємець першої черги, своєчасно (25.07.2017 року) звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_2.
Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Т.О.Двоєнкіною було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2, якій помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., але в зв'язку з розбіжностями в написанні прізвищ заявника та спадкодавця, запропоновано звернутися до суду з заявою про встановлення родинних відносин між ОСОБА_1, та ОСОБА_2.
Зазначене підтверджується листом приватного нотаріуса від 25.07.2017 року №334/02-14 (а.с.46).
Згідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 від 20.08.1999 року, прізвище на 1 арк. українською мовою зазначено «ОСОБА_2», а на аркуші 2 паспорту на російській мові зазначено «ОСОБА_2».
Також в копії паспорту громадянина України ОСОБА_2 на арк. 11 в відомостях про місце проживання зазначено: «прописан в АДРЕСА_1, з 22 квітня 1989 р.», що співпадає з інформацію про народження заявника, яка викладена в Повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису від 16 вересня 2017 року.
У нотаріально засвідченій копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 зазначено, російською мовою, «ОСОБА_11 родился ІНФОРМАЦІЯ_1 26 сентября» та його матір'ю записано на російській мові « ОСОБА_3».
У військовому квитку серії НОМЕР_2 від 21.04.1989 р. прізвище, ім'я та по батькові, російською мовою, зазначено «ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1» та на аркуші 2 військового квита в графі адреса - АДРЕСА_1.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що заявниця є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2.
Таким чином у заявниці відсутня будь-яка можливість іншим чином підтвердити спорідненість, ніж як шляхом доведення в судовому порядку факту родинних відносин. Встановлення такого факту не пов'язано з іншим вирішенням спору про право, спору з приводу спадщини між спадкоємцями, а саме, між заявниками та заінтересованою особою, немає. Інших спадкоємців судом не встановлено.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до п. 1 постанови Пленуму ВСУ України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У відповідності до п.7 вказаної постанови Пленуму, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що родинні стосунки заявниці як дочки померлого, підтверджені належними та допустимими доказами, отриманими за розглядом справи, та заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За розглядом справи на виконання положень ст.ст. 76-81 ЦПК України, заявником надано до суду належні та допустимі докази в обґрунтування поданої заяви, суд вбачає, що встановлення заявленого факту родинних відносин є необхідним заявниці для виникнення у неї права на спадщину та оформлення у подальшому свідоцтва на спадщину, з урахуванням викладеного приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1222, 1258 ЦК України ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 13, 19, 76-82, 89, 223, 247, 258-259, 263, 264, 265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_2), зацікавлена особа - Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, місцезнаходження: м. Одеса, пл.. Думська, буд. 1), про встановлення факту що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_2) є дочкою померлого ОСОБА_2, якій помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 від 07.07.2017 року).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 17.07.2018 року.
Суддя Л.В. Домусчі