Справа №522/25951/16-к
Кримінальне провадження 1-кп/522/485/18
15 травня 2018 року колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Одеси, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.11.2013 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 роки, звільнений 12.02.2016 року,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, -
за участю учасників процесу
прокурора - ОСОБА_6
представника потерпілого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160500006499 від 19.08.2016 року, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, колегією суддів на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки двомісячний строк перебування його під вартою закінчується.
Прокурор та представник потерпілої ОСОБА_7 просили суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, залишились, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілих, знищити або переховувати речові докази, які не в повній мірі знайдені органом досудового слідства, вчинити новий злочин.
Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували щодо продовження строків дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як обвинувачений одружений, має неповнолітню дитину, потребує лікування, має місце проживання, хворіє тяжким захворюванням, не має намірів переховуватись від суду, а тому просили змінити на більш м'який запобіжний захід, наприклад на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особи обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, не працевлаштований, ніде не навчається, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, докази у даному кримінальному провадженні ще не в повній мірі досліджені судом, тому є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме про необхідність продовження строку дії відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, колегія суддів приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно продовжити.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 331-380 КПК України, колегія суддів,-
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Одеській установі виконання покарань - 21, на 60 діб, тобто до 14.07.2018 року.
Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 15.05.2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3
15.05.2018