Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" липня 2018 р.Справа № 922/1441/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 25574,60 грн
за участю представників сторін:
позивача - Гур'єв А.А., дов. від 21.10.2017;
відповідача - не з'явився.
Приватна організація «Українська ліга авторських та суміжних прав», м. Київ (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків (відповідач) та просить стягнути з останнього заборгованість за договором №КБР-35/07/15 від 01.07.2015, яка складається з: 12000,00 грн. - основного боргу, 2284,50 грн. - витрат від інфляції, 490,10 грн. - 3% річних від простроченої суми, 10400,00 грн. - штрафу, 400,00 грн. - суми дострокової сплати винагороди (роялті).
В обґрунтовування позовних вимог вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №КБР-35/07/15 від 01.07.2015 в частині повної та своєчасної сплати винагороди (роялті) за використання наданих йому невиключних прав на музичні твори. В якості правових підстав позову вказує на норми статей 612, 625 ЦК України, статті 230, 231, 232 ГК України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 26.06.2018 о 12:30 год.
Протокольною ухвалою від 26.06.2018 у судовому засіданні 26.06.2018 оголошувалась перерва на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України до 10.07.2018 об 11:00 год.
Позивач у судовому засіданні 10.07.2018 позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, відзив на позов не надав, про причину неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового повідомлення". Разом з цим, судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача - м. Харків, проспект Тракторобудівників, б. 103, кв. 9, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.
Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (стара редакція ГПК України). За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011 №19/2011.
Між ПрО "Українська ліга авторських і суміжних прав" (УЛАСП) та ФОП ОСОБА_1 (Користувач) було укладено Договір від 01.07.2015 №КБР-35/07/15 (надалі - Договір), за умовами якого Користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає Користувачу на умовах, визначених Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання Творів. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити Винагороду (Роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору та Закону (пункт 3.1 Договору).
У відповідності до пункту 3.3. Договору Користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП Винагороду (Роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною Винагороди (Роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.
Згідно з пунктом 3.4. Договору Користувач зобов'язується не пізніше 20-ого числа місяця наступного за звітнім кварталом, надавати УЛАСП звіт про використані Твори за формою, наведеною у Додатку № 3 до даного Договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2016, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 6.1 Договору).
Додатком № 1 до Договору визначено перелік закладів, в яких Користувач здійснює використання творів. Таким закладом визначено кафе "Шашлычний двор" за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 330.
Додатком № 2 до Договору сторонами погоджено, що розмір щомісячного платежу має складати 400,00грн. за кожен заклад Користувача, зазначений у відповідних додатках до Договору; загальний розмір щомісячного платежу з дня набуття чинності Договору становить 400,00 грн.; зазначена сума щомісячно перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що за весь час з моменту підписання Договору і до дати підписання позовної заяви відповідач мав право легально здійснювати комерційне використання музичних творів. Однак, відповідач не дотримувався належним чином зустрічного обов'язку - обов'язку сплачувати винагороду позивачу.
Оскільки жодна з сторін не повідомляла іншу сторону про припинення дії Договору в порядку пункту 6.2., то станом на дату звернення до суду з позовною заявою строк дії Договору визначається періодом з 01.07.2015 по 30.06.2018.
Позивач стверджує, що за період з липня 2015 по травень 2018 року оплата за публічне виконання творів відповідачем взагалі не здійснювалась, тому заборгованість за вказаний період склала 12000,00грн., у зв'язку з чим позивач і звернувся до Господарського суду Харківської області з відповідним позовом, а також просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 2284,50 грн., 3% річних у розмірі 490,10 грн., штраф у розмірі 10400,00 грн. та суму дострокової сплати винагороди (роялті) у розмірі 400,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд з додержанням при цьому прав інших осіб.
Частиною третьою статті 426 ЦК України встановлено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.
Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Як свідчать матеріали справи, Між ПрО "Українська ліга авторських і суміжних прав" (УЛАСП, позивач) та ФОП ОСОБА_1 (Користувач, відповідач) було укладено Договір від 01.07.2015 №КБР-35/07/15 (надалі - Договір), за умовами якого Користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає Користувачу на умовах, визначених Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання Творів. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити Винагороду (Роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору та Закону (пункт 3.1 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що жодна з сторін письмово не повідомляла іншу сторону про припинення дії Договору в порядку пункту 6.2., а тому даний Договір вважається продовженим на тих же умовах по 30.06.2018, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
За встановлених обставин, в спірний період з з липня 2015 по травень 2018 року Договір був чинним, недійсним не визнавався, а тому був обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті щомісячних платежів (роялті) за період з липня 2015 по травень 2018 року в розмірі 12000,00 грн.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині стягнення основного боргу за Договором у розмірі 12000,00грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до пункту 3.6. Договору якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри (чотири) місяці, то Користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання Винагороди (Роялті) за строк в повному обсязі.
Судом встановлено порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору стосовно строків оплати винагороди (роялті). При цьому оплата щомісячних платежів з липня 2015 по травень 2018 року прострочена на строк, більший ніж 4 місяці, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути на свою користь 10400,00 грн. штрафу та суму дострокової винагороди в розмірі 400,00 грн.
Судом перевірено розрахунок суми штрафу, пред'явленого позивачем до стягнення, та суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення на свою користь штрафу в розмірі 10000,00 грн., в заявлені до стягнення суми штрафу в розмірі 400,00 грн.. суд відмовляє, як в безпідставно заявленій. Сума заявленої до стягнення дострокової винагороди в розмірі 400,00 грн. - є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши за допомогою програми "ЛЗ Підприємство 9.5.3" перевірку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 2284,50 грн., суд дійшов висновку, що сума інфляційних нарахувань розрахована позивачем відповідно до вимог Договору та не суперечать нормам чинного законодавства, що є підставою для задоволення позову в цій частині.
Перевіривши розрахунок 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 490,10 грн. підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, на відповідача покладаються судові витрати в розмірі 1734,44 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 165, 236-242, 247, 252 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016, код ЄДРПОУ 37396233) суму основного боргу, що складає 12000,00 грн., втрати від інфляції в розмірі 2284,50 грн., 3% річних в розмірі 490,10 грн., штраф в розмірі 10000,00 грн., суму дострокової сплати винагороди (Роялті) в розмірі 400,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1734,44 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016, код ЄДРПОУ 37396233);
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні).
Повне рішення складено 11.07.2018.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/1441/18