справа №813/2629/18
про повернення позовної заяви
16 липня 2018 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернулася з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.03.2018 року:
- №0116511307, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «військовий збір» в сумі 1326,59 грн (в т.ч.: за податковими зобов'язаннями - 1061,27 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 265,32 грн;
- №0116521307, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» в сумі 20048,15 грн (в т.ч.: за податковими зобов'язаннями - 16038,52 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4009,63 грн.
У зв'язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою судді від 25.06.2018 року позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків (десять днів з дня вручення цієї ухвали). Зокрема, як спосіб усунення недоліків позовної заяви суд зазначив про необхідність подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду: 1) примірника позовної заяви та її копії для відповідача із зазначенням: підстав звільнення від сплати судового збору з посиланням на відповідний пункт ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI. У випадку відсутності таких, додати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (704,80 грн); 2) належним чином засвідчених копій всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до кількості учасників справи.
09.07.2018 року від позивача надійшло клопотання, до якого, серед іншого, додано меморіальний ордер №МАВ5222982 від 06.07.2018 року про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн.
Однак суд не приймає вказаний документ як належний доказ про сплату судового збору, з огляду на таке.
Згідно ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
При цьому, суд враховує, що правильність оформлення платіжного документа і надання доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на платника судового збору, яким згідно зі ст.2 Закону України «Про судовий збір», є громадянин України, іноземець, особа без громадянства, підприємство, установа, організація, інша юридична особа (у тому числі іноземна) та фізична особа - підприємець, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно інформації із системи КП «Діловодство спеціалізованого суду» суд встановив, що 06.07.2018 року до спеціального фонду Державного бюджету України зараховано судовий збір сумі 704,80 грн. Як номер документа (квитанції) зазначено «@2PL913158», призначення платежу: «…судовий збір за позовом ОСОБА_2/Львівський окружний адміністративний суд», назва платника : «транз.сч._DN, DG, DZ».
Натомість, згідно доданого позивачем до позовної заяви меморіального ордеру від 06.07.2018 року, як номер документа (квитанції) зазначено №МАВ5222982, призначення платежу: «…судовий збір за позовом ОСОБА_1, Львівський окружний адміністративний суд справа №813/2629/18», назва платника : «ПАТ «Альфа-Банк» у м.Києві».
Таким чином, відомості у виписці про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а також у доданому позивачем на підтвердження сплати судового збору меморіальному ордері, різняться між собою. При цьому, суд враховує, що ПАТ «Альфа-Банк» у м.Києві не може бути платником судового збору за подання цього позову, оскільки таке суперечить як вимогам процесуального закону, так і вимогам Закону України «Про судовий збір».
Відтак у встановлений судом строк позивач не усунула недоліків позовної заяви, жодних інших клопотань процесуального характеру не подавала.
Відповідно до п.4 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
А тому вважаю, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві, якій слід роз'яснити, що згідно ч.8 ст.169 вищевказаного Кодексу, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.