17 липня 2018 року Справа № 915/339/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.;
представника позивача: ОСОБА_1 - дов. від 01.06.2017;
представника відповідача: не з'явився;
розглянувши у підготовчому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна» б/н від 17.07.2018 про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна»
(01033, м.Київ, вул.Волдимирська, 101/А, корп.2, 6 поверх; 21681926;
адреса представника - ОСОБА_1: 01033, м.Київ, вул.Паньківська, 5, 5 пов.),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро»
(54000, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, 143; ідент.код 35472893),
про: стягнення заборгованості у сумі 20248472,62 грн., -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20248472,62 грн.
17.07.2018 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” в межах ціни позову.
В обґрунтування свого клопотання позивач посилається на те, що позовними вимогами компанії по цій справі є стягнення з відповідача 20248472,62 грн. Крім того, відповідач має значний обсяг боргових зобов'язань не лише перед ТОВ «Монсанто Україна», а й перед іншими контрагентами за укладеними договорами, а також податкові зобов'язання перед державним бюджетом, що є беззаперечним доказом недобросовісності відповідача у підприємницькій діяльності та ухиляння від виконання власних договірних зобов'язань перед своїми партнерами-контрагентами. Зазначене також підтверджує, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що реально може істотно ускладнити чи унеможливити виконання імовірного рішення суду щодо задоволених позовних вимог компанії.
Крім того, господарський суд м.Києва наклав арешт на предмет забезпечувального обтяження за Договором застави, укладеного між Банком та ТОВ “ІМПЕРІЯ-АГРО”, а саме на товари в обороті (посівний матеріал, засоби захисту рослин та мінеральні добрива), що знаходилися на складах відповідача, у тому числі товари, які поставлені позивачем по Договору купівлі-продажу №UA22-2017MONUA від 16.11.2017, та за які відповідач не розрахувався.
За вказаних обставин, позивач вважає, що виконання рішення суду може бути ускладнено чи взагалі не буде виконано ТОВ “Імперія-Агро”.
Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до п.п.1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” №16 від 26.12.2011, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглянувши клопотання позивача та враховуючи, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити виконання рішення господарського суду, тобто може призвести до порушення прав позивача, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити частково, наклавши арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на будь-яких рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” в усіх банківських установах, обмеживши піддані арешту кошти розміром суми позову.
В решті заявлених вимог клопотання задоволенню не підлягає, оскільки запропоноване позивачем накладення арешту на майно відповідача не пов'язано з предметом позову, яким є стягнення грошових коштів.
Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна» б/н від 17.07.2018 про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” (юридична адреса: 54000, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.143, код ЄДРПОУ 35472893) у сумі 20 248 472,62 грн (двадцять мільйонів двісті сорок вісім тисяч чотириста сімдесят дві грн 62 коп.), що знаходяться на будь-яких рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” в усіх банківських установах.
3. В решті заяви відмовити.
4. Ухвала є обов'язковою для виконання та набирає законної сили з дати її підписання суддею.
5. Дана ухвала дійсна для пред'явлення державному виконавцю на протязі 3-х років.
6. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Монсанто Україна» (01033, м.Київ, вул.Волдимирська, 101/А, корп.2, 6 пов.; код ЄДРПОУ 21681926; адреса представника - ОСОБА_1: 01033, м.Київ, вул.Паньківська, 5, 5 пов.),
Боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою є відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” (юридична адреса: 54000, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, буд.143, код ЄДРПОУ 35472893).
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України
та підписана суддею 17 липня 2018 року.
Суддя М.В. Мавродієва