вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/441/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автокар-777”, м .Київ
до Споживчого товариства “Лелека”, Запорізька обл. м. Бердянськ;
Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, м. Київ
про визнання недійсними договорів купівлі продажу
Суддя Рябцева О.О.
За участю секретаря судового засідання Зорі В.С.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 06.02.2018 р.);
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: ОСОБА_2 ( дов. б/н від 12.05.2018 р.)
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Автокар-777” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до споживчого товариства “Лелека”, товариства з обмежною відповідальністю “Сонячний квартал” про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між споживчим товариством “Лелека” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, а саме: про визнання недійсним договору-купівлі продажу, укладеного між споживчим товариством “Лелека” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3 06.06.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1413; договору купівлі-продажу, укладеного між споживчим товариством “Лелека” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3 06.06.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1414; договору купівлі продажу, укладеного між споживчим товариством “Лелека” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3 06.06.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1415; договору купівлі продажу, укладеного між споживчим товариством “Лелека” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3 07.06.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1428; договору купівлі продажу, укладеного між споживчим товариством “Лелека” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3 07.06.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1429; договору купівлі продажу, укладеного між споживчим товариством “Лелека” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3 07.06.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1430; договору купівлі продажу, укладеного між споживчим товариством “Лелека” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3 07.06.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1438.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що споживчим товариством “Лелека”, яке є продавцем за спірними договорами купівлі-продажу, було набуто право власності на об'єкти нерухомого майна, що є предметом зазначених договорів, на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2012 р. у справі № 5009/4223/12, яке було скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2016 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2017 р., що відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу недійсними. Оскільки, набуте на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухоме майно, яке знаходиться за адресою - Київська область, м. Бровари , вул. Богунська , буд.22, було передано відповідачем 2, який є покупцем майна за спірними договорами, на підставі договору оренди нерухомого майна № 02/13 від 01.11.2013 р. в оренду позивачу, то позивач вважає, що неправомірне набуття відповідачем 2 права власності на зазначене нерухоме майно порушує його права та інтереси.
17.04.2018 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання від 17.04.2018 р. про направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, а якому позивач просить направити справу № 911/441/18 до господарського суду м. Києва.
07.06.2018 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли уточнення до клопотання про направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва, в якому позивач просить, у разі встановлення факту відсутності підстав для розгляду даної справи за правилами виключної підсудності та вирішенні питання щодо направлення даної справи за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області чи господарського суду м. Києва - врахувати позицію позивача та направити дану справу за місцезнаходженням відповідача 2 до господарського суду м. Києва.
Представник позивача у судовому засіданні 10.07.2018 р. підтримав клопотання від 17.04.2018 р. про направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва у разі встановлення факту відсутності підстав для розгляду даної справи за правилами виключної підсудності.
Представник відповідача 1 у судове засідання 10.07.2018 р. не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні 10.07.2018 р. проти направлення справи за територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва не заперечував.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позов про визнання угод недійсними пред'явлено до споживчого товариства “Лелека” та товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.
Проте, позивачем подано позов за місцезнаходженням майна, яке є предметом оспорюваних договорів купівлі-продажу.
Відповідно до ч.3 ст. 30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини; якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Однак, позивачем заявлено вимогу саме про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, а не про передачу, витребування, усунення перешкод у користуванні майном, яке є предметом спірних договорів, або визнання права власності на це майно. Позивач не є стороною договорів та його вимоги про визнання недійними оспорюваних договорів купівлі-продажу не пов'язані з передачею або отриманням саме позивачем майна за такими договорами.
В силу ч.5 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Проте, відповідний спір не є спором, що виникає з оспорюваних договорів купівлі-продажу, оскільки вимоги заявлені не щодо виконання зобов'язань за такими договорами або їх розірванням чи внесенням змін, тобто вимоги не виникають з таких договорів; навпаки спір виник у зв'язку з фактом укладення таких договорів та порушенням у зв'язку з цим прав позивача, як він вказує у позовній заяві.
Оскільки спір виник у зв'язку з фактом укладення договорів купівлі-продажу, які зареєстровані в реєстрі за № 1413 від 06.06.2013 р.; від 06.06.2013 р. за № 1414; від 06.06.2013 р. за № 1415; від 07.06.2013 р. за № 1428; від 07.06.2013 р. за № 1429; від 07.06.2013 р. за № 1430; від 07.06.2013 р. за № 1438, укладених між споживчим товариством “Лелека” та товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал”, суд дійшов висновку, що даний спір не підсудний господарському суду Київської області та повинен розглядатися за місцезнаходженням відповідача 1 або відповідача 2.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 р. у справі № 911/433/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача 1 є Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Південна, буд. 2К, а місцезнаходженням відповідача 2 - м. Київ, вул. Грекова, буд. 12.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу.
Оскільки даний спір не підсудний господарському суду Київської області, то суд дійшов висновку, що справа підлягає передачі за підсудністю до господарського суду м. Києва за клопотанням позивача відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд Київської області надсилає справу № 911/441/18 за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Керуючись ст. 31 та ст.234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Справу № 911/441/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Автокар-777” до споживчого товариства «Лелека» та товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний квартал” про визнання недійсними договорів купівлі продажу передати за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 ст. Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено 17.07.2018 р.
Суддя О.О. Рябцева