вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" червня 2018 р. Справа № 911/232/18
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»
до Фізичної особи-підприємця Озірного Андрія Іркіновича
про стягнення 73 217,19 гривень
06.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариство комерційного банку «Приватбанк» (далі-ПАТ КБ «Приватбанк»/позивач) до Фізичної особи-підприємця Озірного Андрія Іркіновича (далі-ФОП Озірний А.І./відповідач) про стягнення, з урахуванням уточненого розміру позовних вимог, 73 217,19 грн, з яких:
- 26 316,89 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за договором №б/н від 14.08.2013, 19 534,17 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом;
- 5 944,00 грн заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 4 320,66 грн пені за порушення строків сплати комісії;
- 17 101,47 пені за порушення строків сплати кредиту;
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2018 у справі №911/232/18 позов ПАТ КБ «Приватбанк» залишено без руху та постановлено усунути виявлені судом недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
06.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Поряд з тим, разом з позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» подано клопотання про здійснення розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Київської області 12.03.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 11.04.2018.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 ГПК України, та відзив на позовну заяву не надав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності,
14.08.2013 на підстави заяви про приєднання до умов і правил банківських послуг ФОП Озірний А.І. (далі-клієнт) приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» ПАТ КБ «Приватбанк», який в подальшому перейменовано на АТ КБ «Приватбанк» (надалі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, тарифів банку, які разом складають договір банківського обслуговування б/н від 14.08.2013 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати відповідні умови договору.
Приписами пунктів 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.4 та 3.2.1.6.1. Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його поповнення, сплати процентів та винагороди.
Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.
Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).
Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється фіксована процентна ставка.
Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту в межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Копії вищевказаних заявки та Умов наявні в матеріалах справи.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином.
Так, на виконання умов договору, відповідачу в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, на його поточний рахунок №26002052719784 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 8 000,00 грн, який в подальшому було збільшено до 14 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською довідкою про розміри встановлених лімітів №08.7.0.0.0/171109094051 від 09.11.2017.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів та винагороди за користування кредитом, 25.06.2014 ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ФОП Озірного А.І про стягнення 20 007,18 грн, з яких:
- 14 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту,
- 3 677,93 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 01.09.2013 по 13.06.2014,
- 1 007,61 грн заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом за період з 14.08.2013 по 13.06.2014,
- 1 321,64 грн пені, нарахованої за періоди з 31.12.2013 по 13.06.2014.
Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2013 у справі №911/3448/13 позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ФОП Озірного А.І. задоволено у повному обсязі.
Натомість, як зауважив позивач, ФОП Озірний А.І. свої грошові зобов'язання за договором в частині сплати процентів за продовження користування кредитом та комісії не виконав, внаслідок чого станом на 06.10.2017 за ним утворилось 32 260,89 грн сукупної заборгованості.
З метою досудового врегулювання даного спору, 31.05.2017 позивачем було надіслано відповідачу претензію №30814K3S3S09Q, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.
Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 32 260,89 грн сукупної заборгованості за договором, в тому числі:
- 26 316,89 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 14.06.2014 по 06.10.2017;
- 5 944,00 грн заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом протягом липня 2014-жовтня 2017.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Позаяк відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 634, ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ст. 627 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктами 3.2.1.4.1.1-3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4.4 Умов передбачено, що за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 64 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до пп. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.
З огляду наведеного, використання відповідачем кредитного ліміту, наданого в рамках договору, свідчить про погодження останнього з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та, відповідно, породжує для відповідача обов'язок по своєчасній сплаті процентів за користування кредитом та винагороди за його користування у повному обсязі згідно умов договору.
Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач власні грошові зобов'язання за договором не виконав, заперечень та/або доказів на підтвердження протилежного не надав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 32 260,89 грн сукупної заборгованості за договором, в тому числі:
- 26 316,89 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 14.06.2014 по 06.10.2017;
- 5 944,00 грн заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 17 101,47 пені за порушення строків повернення кредиту, нарахованої з 14.06.2014 по 06.10.2017 на 14 000,00 грн;
- 19 534,17 грн пені, нарахованої з 14.06.2014 по 06.10.2017 на заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом протягом червня 2014 року - жовтня 2017 року зростаючим підсумком;
- 4 320,66 грн пені, нарахованої з 14.06.2014 по 06.10.2017 на заборгованість по сплаті комісії за користування кредитом протягом липня 2014 року - жовтня 2017 року зростаючим підсумком.
Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пп. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пп. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
З огляду наведених пунктів договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання договірних зобов'язань, ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати кредиту та комісії, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Умов, становить 16 781,51 грн та 4 018,23 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 101,47 грн пені за порушення строків сплати кредиту та 4 320,66 грн за порушення строків сплати комісії підлягає частковому задоволенню у розмірі 16 781,51 грн та 4 018,23 грн відповідно.
Водночас, в силу вимог ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте з системного аналізу положень Умов слідує, що сторонами визначено розмір відсоткової ставки за користування кредитом, однак не визначено строк їх сплати.
Претензія ж позивача №30814K3S3S09Q не приймається судом до уваги, в розрізі визначення моменту виникнення у відповідача обов'язку по сплаті процентів, а саме після спливу передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України терміну з моменту отримання претензії, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують дату (число, місяць, рік) отримання відповідачем такої претензії.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, оскільки в порушення вимог вищезазначених норм Закону, позивачем не надано суду доказів, зі місту яких можливо встановити момент, з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом у розумінні ст. 612 ЦК України, у той час, як рішення суду не може ґрунтуватися на доказово не підтверджених припущеннях, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19 534,17 грн пені за порушення строків сплати процентів не відповідає вимогам статей 611, 612, 549 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 74, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 612, 627, 629, 634, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Озірного Андрія Іркіновича (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570):
- 26 316 (двадцять шість тисяч триста шістнадцять) грн 89 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом;
- 5 944 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн 00 коп. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом та 4 018 (чотири тисячі вісімнадцять) грн 23 коп. пені за порушення строків сплати комісії;
- 16 781 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн 51 коп. пені за порушення строків сплати кредиту;
- 1 276 (одну тисячу двісті сімдесят шість) грн 92 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано 27.06.2018.
Суддя В.А. Ярема