вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" червня 2018 р. Справа № 911/439/18
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»
до Фізичної особи-підприємця Володіна Дмитра Володимировича
про стягнення 33 749,56 гривень
05.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариство комерційного банку «Приватбанк» (далі-ПАТ КБ «Приватбанк»/позивач) до Фізичної особи-підприємця Володіна Дмитра Володимировича (далі-ФОП Володін Д.В./відповідач) про стягнення 33 749,56 грн, з яких: 5 400,00 грн заборгованості по сплаті кредиту (кредитного ліміту) за договором №б/н від 12.04.2013, 12 894,00 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 15 455,56 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2018 у справі №911/439/18 позов ПАТ КБ «Приватбанк» залишено без руху та постановлено усунути виявлені судом недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
04.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Водночас, разом з позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» подано клопотання про здійснення розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Київської області 04.04.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 04.05.2018.
Однак, відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 ГПК України, та відзив на позовну заяву не надав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності,
12.04.2013 на підстави заяви про приєднання до умов і правил банківських послуг ФОП Володін Д.В. (далі-клієнт) приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» ПАТ КБ «Приватбанк», який в подальшому перейменовано на АТ КБ «Приватбанк» (надалі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.pb.ua, тарифів банку, які разом складають договір банківського обслуговування б/н від 12.04.2013 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати відповідні умови договору.
Відповідно до пп. 3.2.2.1., 3.2.2.2., 3.2.2.6.2., 3.2.2.6.3. 3.2.2.11.1 та 3.2.2.11.2 Умов банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заявці на договірне списання (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки.
Термін повернення кредиту вказаний в заявці.
Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту у розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту.
У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016), та починаючи з 01.02.2016 клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016).
У випадку не погашення заборгованості клієнтом по кредиту в термін до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016).
Клієнт зобов'язується оплатити відсотки та винагороди за користування кредитом відповідно до пп. 3.2.2.9, 3.2.2.10 цього договору, а також повернути кредит у строки встановлені в заяві, пп. 3.2.2.2., 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17 цього договору.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного або електронного-цифрового підпису всіма його сторонами.
Договір в частині п. 3.2.2.9.4 цього договору вступає в силу з моменту підписання цього договору, в інших частинах - з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в рамках зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
25.08.2013 відповідачем було подано позивачу заявку на гарантований платіж на суму 5 400,00 грн зі строком повернення кредиту - 30.08.2013.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується листом останнього про виконання вищезазначеної заявки 30.08.2013 шляхом зарахування кредитних коштів у сумі 5 400,00 грн на рахунок отримувача, зазначеного відповідачем, а також банківською випискою з кореспондентського рахунку НОМЕР_2. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.
Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів за користування кредитом не виконав, внаслідок чого станом на 28.11.2017 за ним утворилось 18 294,00 грн сукупної заборгованості.
З метою досудового врегулювання даного спору, 19.11.2017 позивачем було надіслано відповідачу претензію №30827KIF0S0AH, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.
Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 18 294,00 грн сукупної заборгованості за договором, в тому числі:
- 5 400,00 грн заборгованості по сплаті кредиту;
- 12 894,00 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 30.08.2013 по 28.11.2017.
На підтвердження розміру заявлених до стягнення сум заборгованості позивачем надано копії банківських виписок з кореспондентських рахунків по кредитній заборгованості та відсоткового рахунку за спірний період.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .
Позаяк відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 634, ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ст. 627 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктами 3.2.2.9.3., 3.2.2.9.10 Умов передбачено, що сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.2.9.1., 3.2.2.9.2. цього договору, здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в заявці.
Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати відсотків та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків до поточної дати сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.
З огляду наведеного, подання відповідачем заявки на послугу «гарантований платіж» та відповідне виконання позивачем такої заявки шляхом перерахування контрагенту відповідача коштів, свідчить про погодження відповідача з Умовами та породжує для ФОП Володіна Д.В. обов'язок по поверненню кредитних коштів у передбачені в заявці строки - 30.08.2013 та сплаті процентів за весь час користування кредитним коштами у повному обсязі згідно умов договору.
Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач власні грошові зобов'язання за договором не виконав, заперечень та/або доказів на підтвердження протилежного не надав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 18 294,00 грн сукупної заборгованості за договором, в тому числі:
- 5 400,00 грн заборгованості по сплаті кредиту;
- 12 894,00 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом з 30.08.2013 по 28.11.2017 підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 6 619,36 пені за порушення строків повернення кредиту, нарахованої з 28.10.2014 по 28.11.2017 на 5 400,00 грн;
- 8 836,20 грн пені, нарахованої з 28.10.2014 по 28.11.2017 на заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом протягом вересня 2013-листопада 2017 зростаючим підсумком.
Приписами статей 230, 232 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пп. 3.2.2.10.1, 3.2.2.10.4 Умов, у разі порушення клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.2.6.2., 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених пп. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Виходячи з системного аналізу зазначених пунктів договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання договірних зобов'язань, ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені за порушення строків сплати кредиту, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Умов, становить 6 204,94 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 619,36 грн пені за порушення строків сплати кредиту підлягає частковому задоволенню у розмірі 6 204,94 грн.
Водночас, в силу вимог ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3.2.2.9.3 Умов передбачено, що сплата відсотків за користування кредитом здійснюється в дату сплати відсотків. Дата сплати відсотків вказана в Заявці.
Водночас, у заявці відповідача від 25.08.2013 на гарантований платіж на суму 5 400,00 грн не вказано дати сплати відсотків за користування кредитом, як і не вказано такої дати в Умовах.
Надіслана ж відповідачу претензія позивача №30827KIF0S0AH не приймається судом до уваги, як доказ моменту виникнення у відповідача обов'язку по сплаті процентів, а саме після спливу передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України терміну з моменту отримання претензії, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують дату (число, місяць, рік) отримання відповідачем такої претензії.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, оскільки в порушення вимог вищезазначених норм Закону, позивачем не надано суду доказів, зі місту яких можливо встановити момент, з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом у розумінні ст. 612 ЦК України, у той час, як рішення суду не може ґрунтуватися на доказово недоведених припущеннях, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8 836,20 грн пені за порушення строків сплати процентів не відповідає вимогам статей 611, 612, 549 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, а також керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 74, 129, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 612, 627, 629, 634, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Володіна Дмитра Володимировича (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570):
- 5 400 (п'ять тисяч чотириста) грн 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 6 204 (шість тисяч двісті чотири) грн 94 коп. пені за порушення строків сплати кредиту;
- 12 894 (дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн 00 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом;
- 1 279 (одну тисячу двісті сімдесят дев'ять) грн 06 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано 27.06.2018.
Суддя В.А. Ярема