вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1488/18
Суддя Карпечкін Т.П. розглянувши заяву Приватного підприємства "Торговий Дім ПОЛЯКОВ" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мусатової Вікторії Миколаївни 22237,48 грн. заборгованості
Без виклику представників заявника і боржника.
встановив:
До Господарського суду Київської області 04.07.2018 року звернулось Приватне підприємство "Торговий Дім ПОЛЯКОВ" (далі - заявник) із заявою № 64 від 25.06.2018 року про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мусатової Вікторії Миколаївни (далі - боржник) 22237,48 грн. заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із матеріалів заяви, заявник просить суд стягнути з боржника не лише заборгованість за спірним Договором поставки № 6790 від 29.03.2018 року в розмірі 17105,76 грн., а й 30 % штрафу у розмірі 5131,72 грн., що не відповідає вимогам ст. 148 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення штрафу оскільки вимоги про стягнення штрафу за своєю правовою природою не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором та не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 цього Кодексу (п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Однак, як вбачається з матеріалів заяви, вказана заявником адреса місцезнаходження Приватного підприємства "Торговий Дім ПОЛЯКОВ", зокрема його поштовий індекс, не відповідає фактичним даним згідно зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1004182711, зробленим судом на заявника станом на 04.07.2018 року.
Окрім того, судом встановлено, що у поданій до суду заяві, заявником в порушення п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України не зазначено офіційної електронної адреси боржника.
У разі відсутності у боржника офіційної електронної адреси, заявнику необхідно повідомити суд про його відсутність.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України в частині вимог про стягнення штрафу.
Відповідно до ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Приватному підприємству "Торговий Дім ПОЛЯКОВ" в заяві про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мусатової Вікторії Миколаївни 22237,48 грн. заборгованості.
2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. ст. 256- 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.П. Карпечкін