Справа № 640/3572/18
н/п 2/640/1570/18
03 липня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Зуб Г.А.
за участю секретаря Шаповал Є.Б.,
за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування, -
05.03.2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з подальшим уточненням просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 за спадкуванням за законом після смерті ОСОБА_6 В обгрунтування вказаних вимог посилається на наступне. Позивач та відповідач є рідними братом та сестрою. Після укладення шлюбу прізвище відповідача було змінено на ОСОБА_6 Позивач та відповідач є родичами другого споріднення та спадкоємцями п'ятої черги після смерті ОСОБА_6, батьками якого були ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_8, яка разом зі своїм сином ОСОБА_6 померли в один день ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Позивач як їхній родич поховав їх обох за власний кошт, та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом 11 ХДНК. ОСОБА_6 після своєї смерті заповіт не залишив, він не був одружений. За життя померлий спілкувався із ОСОБА_9, яка зверталась із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги, що стало перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 В подальшому ОСОБА_9 було відмовлео рішення суду у встановленні факту проживання однією сім'єю. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07.05.1998 року, ОСОБА_6 належала на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1, яку позивач утримує на даний час за власні кошти.
Відповідач надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Представник третьої особи ХМР надав до суду пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його недоведеність, оскільки позивач документально не підтвердив родинні відносини про те, що він є родичем померлого ОСОБА_6, а саме не надано інформації з відділу реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації актових записів про народження на підтвердження свого ступеню родинного зв'язку зі спадкодавцем.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити. Від позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, але в присутності його представника ОСОБА_1
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив позовні вимоги задовольнити. Від відповідача надійшло до суду клопотання про розгляд справи в її відсутность, але за присутності її представника ОСОБА_2
Представник третьої особи ХМР ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його недоведеність.
Представник третьої особи 11 ХДНК в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання за відсутності представника, та з рішення суду згодний.
Ухвалою судді від 07.03.2018 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.05.2018 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1, та витребувано у 11 ХДНК належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Ухвалою суду від 15.06.2018 року було закрито підготовче провадження по цивільній справі, та справу призначено до судового розгляду.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ХМЦПДЖФ 07.05.1998 року реєстр. № 2-98-131619 ОСОБА_6 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.
Позивач та відповідач є рідними братом та сестрою. Після укладення шлюбу прізвище відповідача було змінено на ОСОБА_6
Позивач та відповідач є родичами другого споріднення та спадкоємцями п'ятої черги після смерті ОСОБА_6, батьками якого були ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_8, яка разом зі своїм сином ОСОБА_6 померли в один день ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Позивач як їхній родич поховав їх обох за власний кошт, сплачує комунальні послуги за спадкове майно, та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом 11 ХДНК. Вказаним свідоцтвом встановлено, що позивач є двоюрідним братом ОСОБА_8, яка є матір'ю померлого спадкодавця ОСОБА_6 Вказане свідоцтво про право на спадщину за законом оскаржено не було, та недійсним не визнавалось. Тому, посилання представника ХМР, що родинний зв'язок з померлим не доведений є необгрунтований.
ОСОБА_6 після своєї смерті заповіт не залишив, він не був одружений. Після його смерті у 11 ХДНК була заведена спадкова справа №464/2014 року, з якої вбачається, що після його смерті з заявою про прийняття спадщини звернулись позивач, відповідач, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Постановами державного нотаріуса 11 ХДНК було відмовлено ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6
ОСОБА_9 звернулась до суду за захистом свого права спочатку в окремому провадженні із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, але ухвалою суду від 25.12.2014 року, яка була залишена без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області 04.02.2015 року, вказану заяву було залишено без розгляду.
В подальшому ОСОБА_9 звернулась до Київського районного суду м. Харкова в порядку позовного провадження із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом, але рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2015 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15.03.2016 року, їй було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_10 та ОСОБА_11 постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.10.2016 року не оскаржували, та з відповідними позовами до суду не звертались.
На разі встановлено, що померлий ОСОБА_6 є племінником позивача та відповідача, та вони є спадкоємцями після його смерті 5 черги. Позивач не має змоги отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у 11 ХДНК, тому і звернувся до суду за захистом свого права. Відповідач, яка також є спадкоємцем 5 черги, визнає позовні вимоги.
За правилами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Згідно з абз. 2, 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням наведених положень закону, право на спадщину мають особи, які її прийняли. Разом із тим, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому законодавством.
Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, зокрема у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають право інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права на спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що відділяють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 16 ЦК України - кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, що визнається також самою відповідачкою.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при пред'явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.
Враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем, тому судові витрати покладаються на самого позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 133, 137,141, 259, 264,265 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1222, 1268, 1258, 1261, 1266 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено 13 липня 2018 року.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ