13.07.2018 Справа №607/8942/18
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 431368 від 13 травня 2018 року, 13 травня 2018 року о 02 год. 40 хв. в м. Тернополі по вул. Крушельницької водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки відмовився із застосуванням газоаналізатора «Alcotest 6820» № ARHJ-0251 (повірка дійсна до 04 жовтня 2018 року). В приміщенні КУТОР Тернопільському ОНД від огляду на стан алкогольного сп'яніння також відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказав, що від проходження огляду не відмовлявся, в той час в нього був гіпертонічний криз і він потребував надання йому медичної допомоги.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з підстав, викладених у письмових поясненнях. Зокрема, вказав, що 13 травня 2018 року о 02 год. 40 хв. ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції за порушення ПДР, та останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у зв'язку з наявністю в нього ознак сп'яніння. Вказує, що ознаки, на які вказували поліцейські, насправді були відсутні. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, однак погодився пройти такий огляд в медичному закладі. Прибувши в ОСОБА_3 ОСОБА_1, не відмовляючись від проходження огляду на стан сп'яніння, відчув різке погіршення свого стану здоров'я, у зв'язку з чим було викликано бригаду швидкої медичної допомоги, яка вказала на необхідність термінової госпіталізації, після чого останній був госпіталізований до кардіологічного відділення Тернопільської комунальної лікарні № 2. Перебуваючи у вказаному медичному закладі, о 04 год. 30 хв. працівниками поліції останньому було вручено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У вказаному протоколі не зазначено в яких діях водія виражалося його ухилення від огляду; протокол складено у відсутності свідків, оскільки свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були присутні під час складення протоколу та відмови від проходження огляду; ОСОБА_1 не повідомлено про зміст висновку лікаря ОСОБА_3 та не вручено його примірник. Також зазначає, що пояснення лікаря ОСОБА_6, який вказує на відмову від огляду, не може розцінюватися як доказ, оскільки лікар не може бути залучений як свідок.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Про вчинення адміністративного правопорушення у відповідності до ст. 254 КУпАП складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 6 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 № 1395 (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви (п. 7).
Аналогічна норма міститься у п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок).
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні докази, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, однак всупереч вищевказаних норм Інструкції та Порядку,у вказаному протоколі не зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, а зазначено, що від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки відмовився із застосуванням газоаналізатора «Alcotest 6820» № ARHJ-0251, в приміщенні КУТОР Тернопільському ОНД від огляду на стан алкогольного сп'яніння також відмовився.
Разом з тим, з досліджених відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в ОСОБА_3. Так, після доставлення його працівниками поліції до лікаря, який повинен був здійснити огляд, ОСОБА_1 повідомив, що не відмовляється проходити огляд, однак в нього різко погіршилося самопочуття та він потребує медичної допомоги, у зв'язку з чим цим же лікарем ОСОБА_1 було виміряно артеріальний тиск та встановлено його значне перевищення норми, працівниками поліції в той час було викликано бригаду швидкої медичної допомоги, яка прибувши в ОСОБА_3 та провівши попередній огляд останнього, вказали на необхідність його невідкладної госпіталізації в кардіологічне відділення Тернопільської комунальної лікарні № 2.
Окрім того, як вбачається з відеозаписів нагрудних камер працівників поліції, протокол про адміністративне правопорушення було складено в приміщенні Тернопільської комунальної лікарні № 2 у відсутності двох свідків, що суперечить п. 6 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 № 1395.
Щодо письмових пояснень свідка ОСОБА_7 від 13 травня 2018 року, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в його присутності (відмова № 170), то суд їх оцінює критично, оскільки як уже було встановлено з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 словесно не висловлював відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Окрім того, вказаний свідок є лікарем, який повинен був проводити огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, від-так щодо неупередженості такого свідка у суду є сумніви, та у відповідності до п. 7 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 № 1395, він не може бути залучений як свідок.
Стосовно свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та письмові пояснення яких містяться в матеріалах справи, то вони засвідчили, що ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, був ознайомлений із правами та обов'язками та розглядом адміністративної справи, за отримання тимчасового дозволу та за копію протоколу, проте через деякий час водій погодився підписатися у вищевказаному протоколі. Разом з тим, з їх письмових пояснень не вбачається, що вони були присутні саме під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, відеоматеріалами нагрудних камер працівників поліції їх присутність також не зафіксована.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 13 травня 2018 року вбачається, що вони засвідчували лише факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та те, що він виявив бажання проїхати в медичний заклад для проходження огляду. Вказані пояснення узгоджуються з відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції.
Таким чином встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння складено у відсутності двох свідків, що суперечить вимогам п. 6 Рохділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 № 1395 та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 431368 від 13 травня 2018 року складений працівником поліції внаслідок істотних порушень прав, свобод та інтересів особи, а також із порушеннями вимог законодавства, а тому визнається недопустимим доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.
Письмові пояснення свідка ОСОБА_7 від 13 травня 2018 року також не можуть вважатися допустимим доказом, оскільки щодо неупередженості такого свідка у суду є сумніви, та згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 № 1395 у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння вимагається наявність двох свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Інших доказів, які б підтверджували викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять, а нормами КУпАП не покладено на суд обов'язку збирання доказів у справі, тому суд, у відповідності до принців дизпозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП або про закриття справи.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Так, враховуючи те, що подію та склад адміністративного правопорушення можуть підтвердити чи спростувати лише належні та допустимі докази, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків, відеоматеріали, разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 431368 від 13 травня 2018 року та письмові пояснення свідків є недопустимими доказами, факт відмови від проходження такого огляду на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських не зафіксовано, при складанні протоколу присутність двох свідків не встановлено, суддя приходить до висновку про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справу щодо нього слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 254, 266, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяОСОБА_10