Справа №577/2488/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/86/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Умисне знищення або пошкодження майна
12 липня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 9 серпня 2017 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України, не судимий,
обвинувачений за ст. 194 ч. 2 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, ОСОБА_9 за сукупністю злочинів призначене покарання та покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 20 березня 2017 року, за ст. ст. 185 ч. 3; 75 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з звільненням від відбування цього покарання з випробуванням на протязі 1 року іспитового строку, визначено виконувати самостійно.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 149 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави судові витрати в розмірі 26758, 74 грн.
За вироком суду ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні таких кримінальних правопорушень.
Так, 19 грудня 2016 року, близько 00 год. 30 хв., ОСОБА_9 після скоєння крадіжки з будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_10 , за вчинення якої він був засуджений за вироком Конотопського міськрайонного суду, від 20 березня 2017 року, з метою приховання слідів злочину, діючи умисно, підпалив речі, що знаходились на підлозі у спальній кімнаті, використовуючи для цього парафінову свічку та світлі нафтопродукти невстановленого виду та марки, після чого залишив будинок.
У подальшому, о 1 год. 14 хв. ОСОБА_9 , переконавшись, що полум'я розгорілося, викликав на місце події пожежників, які ліквідували виниклу пожежу.
У результаті здійсненого ОСОБА_9 підпалу, було знищено та пошкоджено конструктивні елементи належного будинку ОСОБА_10 , а саме, в приміщенні коридору будинку - два віконні блоки, вхідний дверний блок, в приміщенні кухні - два віконні блоки, вхідний дверний блок, система електрозабезпечення, внутрішні поверхні стін, перекриття, перегородки, в житловій кімнаті - один віконний блок, міжкімнатний дверний блок, система електрозабезпечення, внутрішні поверхні стін, перекриття, перегородки, покрівля, чим завдано потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 45 132 грн.
Крім того, 13 березня 2017 року, близько 00 год. 30 хв., ОСОБА_9 з метою пошкодження та знищення майна ОСОБА_10 , з яким він перебував у неприязних відносинах, діючи з метою помсти, прибув до будинку, що належить ОСОБА_10 та знаходиться у АДРЕСА_2 .
Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_9 через розбитий віконний отвір проник до середини будинку та, перебуваючи у житловій кімнаті, яка зазнала найменше пошкоджень від пожежі 19 грудня 2016 року, дістав з книжкової шафи книги, які за допомогою сірників підпалив, а потім, дочекавшись, поки полум'я розгориться, залишив будинок.
У результаті здійсненого ОСОБА_9 підпалу в будинку ОСОБА_10 , було знищено належні ОСОБА_10 покрівлю площею 60 м. кв., два вікна, дерев'яний трельяж, книжкову шафу, шафу для одягу, покрівлю площею 15 м. кв., стіни будинку на площі 30 м. кв., заподіявши тим самим ОСОБА_10 матеріальних збитків на суму 45 132 грн.
На вирок суду надійшла апеляційна скарга від захисника ОСОБА_8 у якій захисник, не оспорюючи висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_9 у вчиненому та юридичної кваліфікації його дій, ставить питання про зміну вироку та визначення ОСОБА_9 більш м'якого покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, не пов'язаного з позбавленням волі.
На думку захисника, суд, призначаючи покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення волі, не в повній мірі врахував усі обставини, які пом'якшують покарання та характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_9 , зокрема щире каяття ОСОБА_9 у вчиненому, вибачення перед потерпілим, часткове відшкодування шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, його молодий вік та стан здоров'я.
Також захисник наголошує й на тому, що попередню судимість ОСОБА_9 за ст. 185 ч. 3 КК України не можна розглядати як повторність вчинення злочині, оскільки ОСОБА_9 крадіжку вчинив одночасно із знищенням майна шляхом підпалу, і лише, у зв'язку з потребою значного часу для проведення експертиз у цьому провадженні, судове провадження за фактом крадіжки було здійснено раніше, що на думку захисника не створює повторності вчинення ОСОБА_9 злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_9 , будучи повідомленим про час та місце апеляційного розгляду справи належним чином, до суду апеляційної інстанції не прибув, заяви про своє бажання прийняти участь у судовому засіданні до суду апеляційної інстанції не подав.
Вказану поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 , щодо апеляційного перегляду ухваленого відносно нього вироку, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_9 неодноразово до суду апеляційної інстанції не з'являвся та про причини своєї неявки до суду не повідомляв, колегія суддів розцінює як небажання обвинуваченого ОСОБА_9 приймати участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, а тому, приймаючи до уваги, що у ході апеляційного розгляду матеріалів не буде обговорюватись питання щодо погіршення становища ОСОБА_9 , як обвинуваченого, колегія суддів вважає можливим здійснити апеляційний розгляд матеріалів без його участі.
При цьому колегія суддів вважає необхідним зауважити, що у ході апеляційного розгляду справи апеляційні вимоги захисника ОСОБА_8 підтримує захисник ОСОБА_7 , який, здійснюючи захист обвинуваченого ОСОБА_9 у суді апеляційної інстанції, відповідно до ст. 403 КПК України, як захисник, не позбавлений можливості змінити та доповнити апеляційні вимоги захисника ОСОБА_8 .
Колегія суддів, здійснюючи апеляційний розгляд матеріалів кримінального провадження у межах поданих апеляційних вимог, заслухавши суддю - доповідача щодо суті вироку та поданої апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 про заперечення апеляційної скарги захисника, думку захисника ОСОБА_7 про підтримку апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , дослідивши матеріали кримінального провадження та, піддавши аналізу мотиви апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає, що суд на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_9 у вчиненому та необхідність кваліфікації його дій за ст. 194 ч. 2 КК України.
Вказані висновки суду щодо їх законності учасниками судового провадження під сумнів не ставляться, у тому числі, ні захисником ОСОБА_8 у його апеляційній скарзі, ні захисником ОСОБА_7 , під час здійснення ним захисту обвинуваченого ОСОБА_9 у ході апеляційного розгляду справи.
За наведених обставин, керуючись вимогами ст. 404 КПК України, колегія суддів, за відсутності клопотань з боку учасників апеляційного розгляду, не піддає сумніву законність висновку суду щодо встановлення судом фактичних обставин події кримінального правопорушення, доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненому та правової кваліфікації його дій.
Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд першої інстанції, відповідно до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу ОСОБА_9 , обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що виходячи з суттєвості суспільно - небезпечних наслідків від вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, що впливають на ступінь його тяжкості, суд дійшов до обґрунтованого висновку про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_9 без ізоляції від суспільства і, що тільки покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_9 буде сприяти його виправленню та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому колегія суддів вважає, що суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність таких пом'якшуючих покарання обставин, як щире каяття ОСОБА_9 у вчиненому та його активне сприяння розслідуванню вчиненого ним кримінального правопорушення та те, що ним було частково добровільно відшкодовано шкоду потерпілим та обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину ОСОБА_9 повторно.
Доводи апеляційної скарги захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_9 такої обтяжуючої покарання обставини, як повторність, не можуть бути взяті до уваги, оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні двох суспільно - небезпечних діянь, кримінальна відповідальність за які передбачена ст. 194 ч. 2 КК України, а тому суд, у відповідності з ст. 67 ч. 1 п. 1 КК України, вірно визначив ОСОБА_9 таку обтяжуючу покарання обставину, як вчинення особою злочину повторно.
Також на думку колегії суддів, судом при призначенні покарання було враховано й дані, що характеризують особу ОСОБА_9 , зокрема й ті на які посилається захисник ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі в обґрунтування своїх вимог щодо пом'якшення ОСОБА_9 призначеного покарання.
Колегія суддів вважає, що визначене судом покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення волі, виходячи з ступеню тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, на строк 3 роки до відбуття реально, повністю відповідає особі ОСОБА_9 та тяжкості суспільно - небезпечних наслідкам, що настали після його вчинення.
Колегія суддів вважає, що саме покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а не більш м'яке покарання, що не пов'язане з позбавленням волі, буде сприяти виправленню ОСОБА_9 та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що судом призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі цього покарання, що встановлений санкцією ст. 194 ч. 2 КК України, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення ОСОБА_9 цього покарання.
За наведених обставин, знаходячи ухвалений відносно ОСОБА_9 вирок законним, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування, а відповідно, не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог захисника.
Керуючись ст. ст. 404; 405; 407; 418; 419 КПК України, колегія суддів
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 9 серпня 2017 року, відносно ОСОБА_9 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду на протязі 3 - х місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_9 у цей же строк з дня отримання ним копії цієї ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4