21.06.2018 Справа №607/14100/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Буцик О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 12 липня 2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі за №7970, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів у сумі 14 328,23 гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 липня 2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований у реєстрі за №7970, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості, несплаченої в строк за Кредитним договором №DNH4KP20990702 від 20.12.2005 р., у сумі 14 328, 23 гривень. Загальна сума заборгованості складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 835,13 гривень, заборгованості з пені у розмірі 10 334,61 гривень, заборгованості по штрафах (фіксована частина) у розмірі 500 гривень, заборгованості по штрафах (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 658,49 гривень, а також 1 800 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріуса. Можливість вчинення виконавчих написів нотаріуса на кредитних договорах, що не були посвідчені нотаріально, встановлювалась Постановою Кабінету міністрів України №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Тобто, 21 червня 2017 року відповідач здійснив захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на кредитному договорі у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України №662 від 26.11.2014 р. Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 (яку ухвалою ВАСУ від 01.11.2017 року залишено без змін) Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 р. в частині можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитних договорах визнано незаконною та нечинною. Отже вважають, що виконавчий напис нотаріуса №7970, який вчинений 12 липня 2017р., є таким, що не підлягає виконанню, оскільки в момент вчинення виконавчого напису нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, був визнаний незаконним та нечинним за рішенням суду, що набрало законної сили. Тобто законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі не існувало, відтак законодавство України не допускає такого способу захисту цивільних прав. Строк кредитування по кредитному договору №DNH4KP20990702 від 20.12.2005 року становить 12 місяців по 20.12.2006 року включно. Із позивача стягнено заборгованість за 4199 днів, а саме з 20.12.2005 року по 19.06.2017 року. Тому вважають, що спірний виконавчий напис нотаріуса від 12.07.2017 року, вчинений поза межами трирічного строку позовної давності. Крім того, за вказаним виконавчим написом, розмір заборгованості по тілу кредиту становить - 2 835,15 грн. Однак, як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №DNH4KP20990702 від 20.12.2005 р., станом на 19.06.2017 року, заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) становить - 0,00 грн. Таким чином, вважають, що за виконавчим написом нотаріуса стягнено неіснуючу заборгованість.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з'явився та про причину неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився та про причину неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив.
Відповідно до кредитного договору № DNH4KP20990702 від 20.12.2005 року Фаріон - ОСОБА_3 отримала кредит у ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступник - ПАТ КБ «Приватбанк») на підставі поданої нею заяви у розмірі 2367,30 грн. строком на 12 місяців.
Як вбачається із заяви про вчинення виконавчого напису ПАТ КБ «Приватбанк» від 28 червня 2017 року, адресованої приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2., у ній зазначено, що у зв'язку з невиконанням боржником ОСОБА_1 зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасної сплати відсотків та погашення кредиту, відповідно до умов кредитного договору, боржнику було надіслано письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором. Загальна сума заборгованості боржника за кредитним договором складає 14 328,23 грн., з яких: заборгованість за відсотками - 2 835,13 гривень, заборгованість з пені у розмірі 10 334,61 гривень, заборгованості по штрафах (фіксована частина) у розмірі 500 гривень, заборгованості по штрафах (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 658,49 гривень.
12 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчинено виконавчий напис про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», що є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк» невиплаченої в строк заборгованості, відповідно до умов кредитного договору № DNH4KP20990702 від 20.12.2005 р. у сумі 14 328,23 гривень. Загальна сума заборгованості, як стверджує ПАТ КБ «Приватбанк», складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 835,13 гривень, заборгованість з пені у розмірі 10 334,61 гривень, заборгованості по штрафах (фіксована частина) у розмірі 500 гривень, заборгованості по штрафах (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 658,49 гривень.
На підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса 19.10.2017 р. головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження №54935200.
Згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» (надалі - Перелік), для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до пунктів 1 - 9 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р., № 296/5 (надалі - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах (згідно Переліку), що встановлюють заборгованість, і які мають бути подані нотаріусу, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, зміст якої встановлений пунктом 2 глави 16 Порядку.
Пункт 3 глави 16 Порядку визначає виключний перелік умов вчинення виконавчого напису. Зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Пунктами 3.3., 3.4. глави 16 Порядку встановлено, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис-вчиняється у межах цього строку, а строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Пунктом 3.5. глави 16 Порядку також встановлена імперативна норма, яка передбачає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Згідно пунктів 6.1., 6.2. глави 16 Порядку за заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом; неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у справі за №6-887цс17 від 05.07.2017 року з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд, дослідивши матеріали справи, а також оцінивши докази надані сторонами у справі, вважає, що станом на 12 липня 2017 р., тобто на час вчинення виконавчого напису №7970, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не було врахована ту обставину, що з дня виникнення права вимоги у ПАТ КБ «Приватбанк» минули строки передбачені Порядком, відтак нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 14 328,23 гривень. Крім цього, суд зазначає, що виписку із особового рахунку боржника подано ПАТ КБ «Приватбанк» без зазначення у ній строків погашення такої заборгованості, що суперечить вимогам пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також, суд зазначає, що виконавчий напис приватним нотаріусом вчинено на підставі копії заяви позичальника №DNH4KP20990702, яка не містить порядок та строки нарахування процентів боржнику за користування кредитом, а також пені за несвоєчасне його повернення, що також суперечить зазначеному Порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4,13, 82, 141, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання - задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 12 липня 2017 року, який зареєстрований в реєстрі за № 7970 та відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» стягнено заборгованість за кредитним договором № DNH4KP20990702 від 20 грудня 2005 року на загальну суму 14 328 (чотирнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн.23 коп., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути із Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп., в рівних частках.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2017 року відповідно до яких зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчиненого 20 липня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №7970, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості на загальну суму 14'328 (чотирнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн.23 коп., що виникла за кредитним договором № DNH4KP20990702 від 20 грудня 2005 року (виконавче провадження № 54935200).
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Головуючий суддяОСОБА_5