Справа № 583/2500/18
1-кп/583/211/18
"16" липня 2018 р. м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
з фіксацією розгляду справи технічним комплексом «Акорд», розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка справу за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,
встановив:
02.07.2018 року до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні 16.07.2018 року прокурор висловила думку про те, що під час досудового розслідування кримінального провадження дотримано всіх вимог кримінального процесуального закону, а тому просила призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово з участю обвинувачених, захисників, потерпілого, свідків. Просила застосувати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки визначені ст. 177 КПК України ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченим під час досудового розслідування, не змінилися.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_10 , думку якої підтримав обвинувачений, заперечила проти призначення справи до судового розгляду, просила повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки всупереч приписам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення та посилання на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність не відповідає формулюванню обвинувачення, а саме: обвинувальний акт має посилання про повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 2, ст. 190 КК України, а обвинувачення йому сформульовано ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України. При цьому обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні не містить посилань про зміну підозри в ході досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_11 і його захисник ОСОБА_12 повністю підтримали думку захисника ОСОБА_4 щодо повернення обвинувального акту. Крім того обвинувачений ОСОБА_13 подав клопотання про скасування арешту на належний йому мобільний телефон Самсунг Galaxy J5 SM-J500H Black 145654 SM-J500HZKDSEK, оскільки потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження щодо цього майна закінчилася.
Прокурор в судовому засіданні заперечила проти клопотання захисника ОСОБА_4 , пославшись на те, що в обвинувальному акті допущена описка під час друкування обвинувального акту, а також, що виклад обвинувачення співпадає з підозрою яка вручена обвинуваченим. Щодо скасування арешту на належний ОСОБА_14 мобільний телефон прокурор не заперечувала.
Суд, врахувавши думку учасників судового провадження, проаналізуваши матеріали справи, дійшов наступного висновку:
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Перевіряючи доводи захисника ОСОБА_4 судом встановлено, що вони ґрунтуються на приписах закону.
Судом встановлено, всупереч приписам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення та посилання на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність не відповідає формулюванню обвинувачення щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_15 , а саме: обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні має посилання про повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 2, ст. 190 КК України, а обвинувачення сформульовано ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
За висновком суду встановлені недоліки та порушення досудового розслідування вказують на недотримання стороною обвинувачення у кримінальному провадженні приписів ст. ст 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 63 Конституції України, ст. 291 КПК України, які є перешкодою для призначення кримінального провадження до судового розгляду і вказують на визначені п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підстави для повернення прокурору обвинувального акту та доданих до нього матеріалів, оскільки вони не відповідають вимогам чинного кримінального процесуального закону, для усунення встановлених судом недоліків та порушень.
Суд, врахувавши думку осіб, що беруть участь у розгляді справи, вирішуючи вимоги за клопотанням щодо запобіжного заходу, виходив з того, що згідно ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу обвинуваченим, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість.
Згідно ст. 176 ч. 4 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 ч. 1, 2 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалами Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.05.2018 року обвинуваченим був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, при цьому суд посилався на обґрунтованість підозри, тяжкість злочинів та можливе призначення покарання у виді позбавлення волі, відсутність судимостей у минулому та фактів незаконного впливу на хід досудового розслідування, особу підозрюваних, які мають постійне місце проживання та роботу.
За висновком суду процесуальні порушення, допущені під час досудового розслідування, які полягають у розбіжностях щодо підозри та обвинувачення обвинуваченим унеможливлюють застосування останнім запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, крім того, суд вважає, що прокурором не надано доказів про обставини, передбачені ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, які вказують на подальше існування визначених законом підстав та ризиків, за наявності яких є правомірним застосування такого запобіжного заходу.
Вирішуючи вимоги за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_15 про скасування арешту на належний йому мобільний телефон, суд виходив з того, що доводи обвинуваченого ґрунтуються на приписах ст. 170 КПК України, яка передбачає скасування арешту майну у разі, якщо відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, що підтвердив в судовому засіданні прокурор.
Доказів, які б спростовували висновки суду, надано не було.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 63 Конституції України, ст.ст. 109, 170, 179, 194, 291, 314-316 КПК України, суд -
ухвалив:
Обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні № 42017201120000099 від 03.10.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 369 КК України, повернути прокурору для виконання вимог Кримінального процесуального Кодексу України.
В задоволенні вимог за клопотанням прокурора Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовити.
Скасувати арешт на майно - мобільний телефон Самсунг Galaxy J5 SM-J500H Black 145654 SM-J500HZKDSEK у кримінальному провадженні № 42017201120000099 від 03.10.2017 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляції протягом 7 діб з дня її проголошення.
Судя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_16