Номер провадження: 22-ц/785/78/18
Номер справи місцевого суду: 523/11940/16-ц
Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.
Доповідач Цюра Т. В.
03.07.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А.,
при секретарі: Лопотан В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн-НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (іпн-НОМЕР_2), на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за кредитним договором в розмірі 47 579,18дол. США, заборгованість по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в розмірі 2741,33дол. США, пеню за період за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 5832,29грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5113,75грн.
Стягнення заборгованості зазначеної в доларах США проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (іпн-НОМЕР_1), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (іпн-НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) понесені судові витрати в розмірі 19067,74 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2017 року та ухвалити нове, яким в позові Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відмовити повністю.
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідно до п.1.1 кредитного договору №11333450000 від 15.04.2008р. ОСОБА_2 отримав від Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», який в наступному було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», кредит в розмірі 55 300 доларів США, строком користування до 16.04.2029р.
ОСОБА_2, отримавши кредитні грошові кошти у вказаному розмірі прийняв на себе зобов'язання повернути кредит та відповідно до п.1.3.1 кредитного договору сплатити за його користування проценти в розмірі 12,0% річних.
Відповідно до умов кредитного договору, у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти та неустойку.
За договором поруки №197338 від 15.04.2008р. ОСОБА_3, як поручитель, прийняла на себе зобов'язання, перед позивачем по справі за належне виконання прийнятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 по зазначеному вище кредитному договору в повному обсязі. Зазначеним договором була встановлена солідарна відповідальність боржника і поручителів перед кредитором, що відповідає вимогам ч.2 ст. 554 ЦК України.
Зазначені умови договору ОСОБА_2 належним чином виконані не були, внаслідок чого Банком було проведено нарахування заборгованості станом на 15.08.2016р. в розмірі заборгованості за основним та простроченим кредитом 47 579,18дол. США, заборгованості по строковим та простроченим процентам за користування кредитом в розмірі 2741,33дол. США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 5832,29грн. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 5113,75грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що пред'явлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2 кредитних зобов'язань щодо повернення кредиту та процентів за його користування та неналежного виконання своїх зобов'язань поручителем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 554 ч. 1 ЦПК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Тому, виходячи з матеріалів справи з урахуванням вищевказаних правових норм, суд першої інстанції правильно та обґрунтовано задовольнив в повному обсязі позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» та стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги про те, що вказаний кредитний договір укладений з порушенням вимог закону в частині обігу готівкової валюти на території України, незаконним положенням п. 1.3. вказаного договору та відсутності доказів надання ОСОБА_2 інформаційного листа щодо валютних ризиків, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Так, згідно п.10.13. Договору про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2008р. встановлено, що підписання даного Договору позичальником свідчить про те, що всі умови даного Договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього; перед підписанням даного договору позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с. 8).
Таким чином, ОСОБА_2 усвідомлював значення умов договору про надання споживчого кредиту від 15 квітня 2008р., був ознайомлений із змістом договору, про що свідчить його підпис на кожній сторінці договору (а.с. 5-8), що не оспорює ОСОБА_2
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, про те, що судом першої інстанції не було враховано положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яке передбачає що не може бути примусово стягнуте нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України за споживчим кредитом, колегія суддів не приймає його до уваги, оскільки такий довід є безпідставним, у зв'язку із тим, що в даній справі не вирішувалося питання щодо примусового звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що це ще банк повинен повернути скаржнику відповідно ст. 1212 ЦК України кошти, оскільки останній отримав 55300 дол.США , а сплатив 58000 дол.США , є неспроможними, оскільки такі вимоги судом першої інстанції не розглядались.
За викладених обставин судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи нічим не обґрунтовані, висновків суду не спростовують, в зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без змін.
Згідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22 червня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13.07.2018 року.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: С.М. Сегеда
Л.А. Гірняк