Номер провадження: 22-ц/785/144/18
Номер справи місцевого суду: 522/4972/13-ц
Головуючий у першій інстанції Кравчук Т.С.
Доповідач Цюра Т. В.
13.07.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_2 про застосування зустрічного забезпечення у справі за позовом позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Одеської обласної державної адміністрації в особі Управління охорони об'єктів культурної спадщини, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору : прокурор м. Одеси, Головне Управління державної служби України по надзвичайним ситуаціям в Одеській області, про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання незаконним та скасування акту готовності об'єкту до експлуатації, визнання незаконним та скасування сертифікату відповідності, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, визнання незаконною реконструкції квартири, визнання протиправними дій щодо проведення незаконної реконструкції квартири, зобов'язання привести квартиру у первісний стан відповідно проекту, та зобов'язання не перешкоджати в здійсненні права власності,-
В провадженні апеляційного суду Одеської області знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 20 листопада 2017 року, якою скасований арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 10.04.2013 р. на АДРЕСА_1.
Під час апеляційного розгляду від ОСОБА_2 надійшла заява про застосування зустрічного забезпечення, шляхом зобов'язання позивача ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 3000000 (три мільйони) гривень.
Апеляційний суд перевіривши матеріали справи, розглянувши подану заяву, приходить до висновку, що її слід повернути заявнику без розгляду, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур.
Статтею 7 цього Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду (складу суду), але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року, "Лавентс проти Латвії" від 7 листопада 2002 року та "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року").
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Частинами 6 ст. 154 ЦПК України, передбачено, що питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Перелік випадків у яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений ч. 3 ст. 154 ЦПК України та є вичерпним.
Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (ч.5 ст.154 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, системний аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції переглядає законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наслідками його розгляду судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 20 листопада 2017 року скасовано арешт, накладений ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 10.04.2013 р. на АДРЕСА_1.
Предметом апеляційного розгляду є саме вищевказана ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 20 листопада 2017 року.
Питання про зустрічне забезпечення судом першої інстанції не вирішувалось.
Жоден з учасників процесу не звертався в межах даної цивільної справи до суду апеляційної інстанції із заявою про забезпечення позову, і як наслідок жодних процесуальних рішень з цього питання апеляційним судом не приймалося.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку вирішення питання щодо зустрічного забезпечення не входить до компетенції апеляційного суду, таке підлягає вирішенню судом, яким розглядалася заява про забезпечення позову, тобто місцевим судом.
Таким чином, розгляд питання про зустрічне забезпечення, яке не було предметом розгляду судом першої інстанції, не може бути і предметом розглядом судом апеляційної інстанції, оскільки виходить за межі перегляду, встановлені ст. 367 ЦПК України.
Окрім того, вирішення цього питання саме апеляційним судом обмежить права сторони на апеляційне оскарження зазначеної ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 154, 259, 367 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву ОСОБА_2 про застосування зустрічного забезпечення у справі за позовом позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Одеської обласної державної адміністрації в особі Управління охорони об'єктів культурної спадщини, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору : прокурор м. Одеси, Головне Управління державної служби України по надзвичайним ситуаціям в Одеській області, про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання незаконним та скасування акту готовності об'єкту до експлуатації, визнання незаконним та скасування сертифікату відповідності, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, визнання незаконною реконструкції квартири, визнання протиправними дій щодо проведення незаконної реконструкції квартири, зобов'язання привести квартиру у первісний стан відповідно проекту, та зобов'язання не перешкоджати в здійсненні права власності - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: С.М. Сегеда
Л.А. Гірняк