Номер провадження: 22-ц/785/438/18
Номер справи місцевого суду: 509/927/17
Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.
Доповідач Цюра Т. В.
06.07.2018 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А.,
За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, 3-тя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання договору удаваним та поділ спільного майна подружжя,-
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, 3-тя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання договору удаваним та поділ спільного майна подружжя - закрито.
Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 20.09.2017 року у вигляді накладання арешту на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 і земельну ділянку, площею, 0,0997 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, нежитлові приміщення першого поверху в будинку АДРЕСА_2 - скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН : НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІПН : НОМЕР_2) суму судового збору у розмірі 8 640 грн. за подачу позову до суду та 320 грн. за забезпечення позову.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_3 судового збору у розмірі 8 640 грн. та 320 грн. , в іншій частині ухвалу залишити без змін.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду, в частині її оскарження, зазначеним вимогам не відповідає.
Ухвала суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі не оскаржується, а тому колегією суддів не перевіряється законність та обґрунтованість висновків суду у цій частині, оскільки, згідно з вимогами ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Так, постановляючи ухвалу та стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суму судового збору у розмірі 8 640 грн. за подачу позову до суду та 320 грн. за забезпечення позову, районний суд виходив з того, що оскільки провадження по вказаній цивільній справі закрито та заходи забезпечення позову скасовані, тому на підставі ст. 89 ЦПК України, слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки, яка не підтримує своїх позовних вимог, унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, понесені нею судові у виді судового збору у розмірі 8640 грн. за подачу позову до суду та 320 грн. за забезпечення позову.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та обставинам справи, з огляду на таке.
Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України (діючим на момент постановлення оскаржуваної ухвали) передбачено, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.
Вищевказані норми кореспондуються з ч.1 ст. 142 ЦПК України (в редакції № 2268-VIII від 18.01.2018 року).
Так, відповідно матеріалів справи, у березні 2017 року позивачкою ОСОБА_3 було пред'явлено позов до ОСОБА_2, ОСОБА_4, 3-тя особа: ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору удаваним та поділ спільного майна подружжя.
Після пред'явлення указаного позову та відкриття судом провадження у даній цивільній справі, 09.10.2017 року позивачка ОСОБА_3 надала до суду заяву про відмову від позову, у зв'язку із добровільним виконанням відповідачем ОСОБА_2 її позовних вимог та стягнення з нього судових витрат по справі на підставі ст. 89 ЦПК України (а.с.78).
Однак, як зазначає відповідач ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі, позов він ніколи не визнавав і не визнає, ніяких дій по задоволенню вимог позивачки під час розгляду справи він не здійснював.
Окрім того, в матеріалах справи також відсутні будь-які докази добровільного виконання ОСОБА_2 вимог, після пред'явлення позову, в оскаржуваній ухвалі суд не визначив в чому полягає зміст позовних вимог, що є предметом позову, чи мало місце виконання цих вимог саме з боку відповідача, та в який саме спосіб.
Без встановлення наведених обставин, правових підстав у районного суду щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судових витрат по справі не було.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та заслуговують на увагу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми судового збору у розмірі 8 640 грн. та 320 грн. за забезпечення позову, на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.
В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується, відтак має бути залишеною без змін.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судового збору в розмірі 8 640 грн. за подачу позову та 320 грн. за забезпечення позову.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 16.07.2018 року.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: С.М. Сегеда
Л.А. Гірняк