Постанова від 05.06.2018 по справі 914/1919/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/1919/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця"

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2017

(Суддя - Запотічняк О.Д.)

та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018

(Головуючий суддя - Бонк Т.Б.; судді - Бойко С.М., Матущак О.І.)

у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"

до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця"

про стягнення 57 346, 72 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Приватне акціонерного товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (Далі - ПрАТ "УАСК "АСКА", позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (Далі - ПрАТ АСК "Скарбниця" ) про стягнення 57 346, 72 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.12.2016 року о 13 год. 50 хв. на вул. Ярошинської, 2 у м. Львові, було пошкоджено застрахований у ПрАТ "УАСК "АСКА" автомобіль НОМЕР_1. Згідно постанови Личаківського районного суду м. Львова, винним у вчиненні даної ДТП було визнано водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ АСК "Скарбниця". Однак відповідач незважаючи на вимогу позивача не відшкодував йому страхове відшкодування в сумі 57846,72грн, яке було виплачено позивачем його страхувальнику - власнику автомобіля НОМЕР_1.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.11.2017, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у даній справі, позов задоволено, стягнуто з ПрАТ АСК "Скарбниця" на користь ПрАТ "УАСК "АСКА" - 57 346,72 грн страхового відшкодування та 1600,00 грн судового збору.

4. Судові рішення обґрунтовані тим, що позивачем було виплачено страхове відшкодування за умовами договору страхування на загальну суму 57846,72 грн. Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Крім того, суди визнали необґрунтованими посилання відповідача на необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. ПрАТ АСК "Скарбниця" звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення попередніх судових інстанцій у даній справі та направити справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права: зокрема, ст. ст. 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції (Далі - ГПК України), ст. ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 988 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України).

6.1. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не було враховано усі обставини справи та не взято до уваги необхідність застосування коефіцієнта фізичного зносу та прийнято помилкове рішення про стягнення з відповідача більшої суми ніж передбачено Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів";

6.2. також, вважає, що до стягнення підлягає сума з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу і становить 40 597,81 грн., а не 57846,72 грн., як помилково зазначено судами попередніх інстанцій;

6.3. посилається на те, що обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до спеціального законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодувати не зобов'язаний.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Відзиву на касаційну скаргу відповідача до Суду касаційної інстанції не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ СК "Скарбниця" на рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі №914/1919/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

9. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

12. Відповідно до пункту 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

16. Судами під час розгляду справи встановлено, що 31.05.2016 року між ПрАТ "УАСК "АСКА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трентова ЛТД" (страхувальник) укладено Договір страхування транспортного засобу за програмою БО-БИ-Б №3358638. Предметом даного Договору страхування є майновий інтерес, пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - "Land Rover Range Rover", д.н.з ВС 1200 ЕН.

17. За програмою БО-БИ-Б у калькуляції збитку не враховується знос підлягаючих заміні частин та деталей ТЗ (п. 4.2.2 Договору).

18. 19.12.2016року о 13 годині 50 хвилин по вул. Ярошинської, 4 у м.Львові трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого позивачем транспортного засобу "Land Rover Range Rover", д.н.з НОМЕР_4 яким керував ОСОБА_5 та транспортного засобу "Peugeot Partner", д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4, що підтверджено Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3016363334979010.

19. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем транспортний засіб "Land Rover Range Rover", д.н.з НОМЕР_4 що також підтверджується рапортом аварійного комісара №3047.

20. Згідно постанови Личаківського районного суду м.Львова від 24.01.2017 у адміністративній справі №463/20/17 судом встановлено, що ОСОБА_4, 19.12.2016 о 13год. 50 хв., на вул. Ярошинської,2 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки "Peugeot Partner", д.н.з. НОМЕР_3, під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки "Land Rover Range Rover Evoque", д.н.з НОМЕР_4 що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України. Згідно резолютивної частини постанови, суд визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

21. Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

22. страхувальник ТОВ "Трентова ЛТД" 20.12.2016 звернувся до позивача із заявою про заподіяння шкоди транспортному засобу та виплату страхового відшкодування по договору страхування № 3358638.

23. Відповідно до п.4.2 договору страхування №3358638, розмір матеріального збитку у випадку пошкодження застрахованого транспортного засобу розраховується на підставі висновку експерта - авто товарознавця, складеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Міністерством юстиції України і чинної на дату настання події

24. СПД Вілько О.Г., який діяв на підставі сертифікату Фонду державного майна України №16632/14 від 20.06.2014, свідоцтва №3633 від 11.06.2005, посвідчення МФ №5951-ПК від 26.06.2015 про підвищення кваліфікації оцінювача, 26.12.2016 було проведено огляд пошкодженого автомобіля "Land Rover Range Rover Evoque", д.н.з НОМЕР_4 за результатами якого складено відповідний протокол №04-01-2017.

25. Також СПД Вілько О.Г. складено звіт №04/01/17 від 11.01.2017 про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля "Land Rover Range Rover Evoque", д.н.з НОМЕР_4 у якому встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування фізичного зносу - складає 57 846,72 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу запчастин складає - 40 597,81 грн., де коефіцієнт фізичного зносу становить = 0,36.

26. Деталізований розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля "Land Rover Range Rover Evoque", д.н.з НОМЕР_5 наведено в ремонтній калькуляції від 11.01.2017р. №04-01-17.

27. Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

28. За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

29. Судами встановлено, що 26.01.2017 позивачем складено страховий акт №3047/10, згідно якого визначено, що сума страхового відшкодування склала 57846,72 грн та за умовами договору страхування №3358638 здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника ТОВ "Трентова ЛТД" на суму 57846,72 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.02.2017р. №4201.

30. Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

31. Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

32. Згідно зі ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

33. Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

34. У п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

35. Судами під час розгляду справи встановлено, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Peugeot Partner", д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4 застрахована відповідачем згідно Полісу АК/6019465, тому позивач звернувся до останньої із претензією про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 57 846,72 грн. Дана претензія була отримана відповідачем 20.09.2017, однак задоволена не була, відтак у відповідача виникло зобов'язання відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в межах ліміту відповідальності.

36. Судами встановлено, що страховим полісом страховика ПрАТ АСК «Скарбниця» АК 6019465, діючого на дату 19.12.2016 року, транспортний засіб Peugeot НОМЕР_6, передбачено : франшиза - 500, 0 грн., ліміт за шкоду майну - 100 000,0 грн.

37. Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у повному обсязі - 57 846,72 грн.

38. Погоджуючись із наведеними висновками попередніх судових інстанцій та відхиляючи доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано усі обставини справи та не взято до уваги необхідність застосування коефіцієнта фізичного зносу та прийнято помилкове рішення про стягнення з відповідача більшої суми ніж передбачено Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Суд касаційної інстанції виходить з такого.

39. Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.

40. Пунктами 7.38,7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

41. Винятком, стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

42. Як встановлено судами, у матеріалах даної справи відсутні докази наявності підстав для застосування п.7.39 даної Методики при розрахунку вартості матеріальної шкоди для автомобіля "Land Rover Range Rover Evoque", д.н.з НОМЕР_5, оскільки зазначений автомобіль має рік випуску - 2014, а ДТП сталась - у 2016 році.

43. Судом другої інстанції встановлено, що експертом як спеціалістом у даній галузі у Звіті пояснень стосовно застосування п.7.39 даної Методики не надано.

44. Скаржник, посилаючись на вищезазначений Звіт спеціаліста СПД Вілько О.Г., вважає правильною суму стягнення в розмірі 40 597,81грн та визнає позов саме в такому розмірі, проте жодних доказів, як встановив апеляційний господарський суд, стосовно такого розміру вартості відновлювального ремонту на підтвердження власних доводів не подає.

45. За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, з урахуванням ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Касаційний господарський суд вважає вірними висновки про те, що за відсутності відповідних доказів наданих у підтвердження своїх заперечень, коефіцієнт фізичного зносу у даному випадку дорівнює нулю, що не спростовано доводами касаційної скарги.

46. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком судів, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на заявлену позивачем суму.

47. Суд касаційної інстанції вважає, що доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, наведені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження та направлені на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені приписами ст. 300 ГПК України у чиній редакції.

48. Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

49. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

50. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України у чинній редакції за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

51. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч.1 ст.309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

52. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду фундаментальних порушень не встановив та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги позивача та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

53. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" на рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі № 914/1919/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 у справі № 914/1919/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко

Попередній документ
75298723
Наступний документ
75298725
Інформація про рішення:
№ рішення: 75298724
№ справи: 914/1919/17
Дата рішення: 05.06.2018
Дата публікації: 17.07.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди