про відмову у відкритті апеляційного провадження
16 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/845/15
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
перевіривши апеляційну скаргу та заяву про відновлення строку на її подання Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм»
на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.02.2017 (повний текст рішення складено 07.04.2017)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм»
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1
про визнання стягнення на предмет іпотеки
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.02.2017 позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм» (далі - ТОВ «Шарм») задоволено повністю, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 14.12.2006р № ФО61012П в розмірі 41 845, 43 доларів США, що в еквіваленті становить 881 717, 48 грн. звернуто стягнення на нежиле приміщення, салон краси «Шарм», шляхом продажу предмета іпотеки через прилюдні торги в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною 541 250,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 05.07.2018 ТОВ «Шарм» через Господарський суд Одеської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення та відмовити в позові в повному обсязі, стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ТОВ «Шарм» витрати по сплаті судового збору.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Так, згідно з пп. 13 п. 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу в редакції, що діє з 15.12.2017 судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення.
Оскаржуване ТОВ «Шарм» в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду прийняте 27.02.2017, повний текст рішення складено 07.04.2017, та направлений на адресу ОСОБА_2 (директор ТОВ «Шарм») 12.04.2017, отриманий 13.04.2017, отже строк на апеляційне оскарження рішення закінчився 24.04.2017 (враховуючий, що 23.04.2017 є вихідним днем).
Апеляційна скаргу подана через Господарський суд Херсонської області 05.07.2018, тобто після спливу більше одного року з дня складання повного тексту судового рішення.
Зазначена апеляційна скарга 11.07.2018 року отримана Одеським апеляційним господарським судом. Одночасно скаржник надав заяву про відновлення строку на подання апеляційної скарги.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/99).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судом, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).
Отже, якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.
ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Заява про відновлення строку на подання апеляційної скарги обґрунтована тим, що оскаржене рішення отримано відповідачем 25.06.2018, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи. В рішенні зазначено, що в судовому засіданні 27.02.2018 був присутній від відповідача співвласник ОСОБА_3, проте останній не був уповноважений на представництво інтересів ТОВ «Шарм» та не доводив до відома інших співвласників Товариства чи Виконавчому органу Товариству (директору) про існування судової справи та прийнятого по ній рішення.
Проте, судова колегія вважає, що обставини викладені в заяві про відновлення строку на подання апеляційної скарги суперечить наявним документам в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 28 ГПК України у редакції до 15.12.2017 року справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи.
Згідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Посилання апелянта на ту обставину, що співвласник ОСОБА_3 не був уповноважений на представництво інтересів ТОВ «Шарм» (довіреність не видавалась), оскільки відповідно до п. 11. 2 Статуту Товариства, інтереси Товариства без довіреності представляє директор, судова колегія не приймає до уваги, адже, в матеріалах справи відсутній Статут ТОВ «Шарм», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.06.2015 ОСОБА_3 був співвласником відповідача. Також, судовою колегією на дату надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 11.07.2018 було перевірено данні стосовно співвласників ТОВ «Шарм» в Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та встановлено, що співвласники відповідача не змінились. Отже, ОСОБА_3 мав право приймати участь в судовому засіданні 27.02.2017. Крім цього, ОСОБА_2 (директор ТОВ «Шарм») отримала повний текст рішення поштою 13.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.04.2017 (т. 3, а.с. 180), тобто остання була обізнана про наявність оскарженого рішення та мала право звернутись з апеляційною скаргою в установлений законодавством строк.
Доводи викладені в заяві про відновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про існування таких обставин, які б перешкоджали заявнику знати про існування рішення Господарського суду Херсонської області від 27.02.2017 та звернутись зі скаргою у строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України, чинним на момент прийняття оскарженого рішення.
Суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним стороною обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Необґрунтовані та безпідставні сподівання апелянта на відновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за скаргою ТОВ «Шарм» може порушити принцип рівності сторін у процесі та свідчить про надання суттєвої переваги доводам апелянта, який звертається до суду із апеляційною скаргою через більш ніж 1 рік та 3 місяці з дати прийняття рішення.
Також, доводи викладені апелянтом у заяві про відновлення строку на апеляційне оскарження не дають підстав для висновку, що пропуск строку обумовлений виникненням у ТОВ «Шарм» обставин непереборної сили.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 27.02.2017.
Частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки / пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог статті 261 Господарського процесуального кодексу України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, оскільки директор ТОВ «Шарм» належним чином повідомлявся господарським судом про прийняте рішення, проте, апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Керуючись статтями 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Шарм» у задоволенні заяви про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм».
3. Справу №923/845/15 - повернути Господарському суду Херсонської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Діброва Г.І.
Ярош А.І.