04 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 926/672/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Генеральної прокуратури України - Гришиної Т.А.,
Національної академії аграрних наук України - Осадчука В.Д.,
Буковинської державної сільськогосподарської
дослідної станції Національної академії
аграрних наук України - не з'явився,
Державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне"
Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції
інституту сільського господарства Карпатського регіону
Національної академії аграрних наук України -Комерзана З.Д.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополе" - не з'явився,
Фізичної особи-підприємця
Нагірняка Гаврила Гавриловича - не з'явився,
Фізичної особи - підприємця
Цибуляк Тетяни Миколаївни - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник Лісовий"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 (у складі колегії суддів: Скрипчук О.С. (головуючий), Юрченко Я.О., Зварич О.В.)
та рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.05.2017 (у складі колегії суддів: Дутка В.В.(головуючий), Ніколаєв М.І., Проскурняк О.Г.)
у справі № 926/672/15
за позовом Прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополе",
Фізичної особи-підприємця Нагірняка Гаврила Гавриловича,
Фізичної особи - підприємця Цибуляк Тетяни Миколаївни
про визнання недійсними договорів, звільнення та повернення земельних ділянок,
У квітні 2015 року Прокурор м. Чернівці звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України (далі - НААНУ) та Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (далі - Буковинська дослідна станція) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - ДП "ДГ "Центральне"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополе" (далі - ТОВ "Акрополе"), Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Нагірняка Г.Г., Фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Цибуляк Т.М. про визнання недійсними договорів, звільнення та повернення земельних ділянок.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Президії НААНУ від 25.12.2013 скасовано попередні рішення про передачу земельних ділянок ДП "ДГ "Центральне" та передано землі Буковинській дослідній станції, проте, ДП "ДГ "Центральне" зазначене рішення не виконало і землю не повернуло.
16.06.2014 ухвалою господарського суду Чернівецької області у справі № 5027/805-б/2012 затверджено план санації ДП "Дослідне господарство "Центральне", згідно з яким одним із заходів відновлення платоспроможності підприємства визнано укладення контрактів на закупівлю сільськогосподарської продукції з наданням послуг по обробці спірних земельних ділянок.
Посилаючись на те, що законним користувачем земельних ділянок є Буковинська дослідна станція, договори щодо цієї землі, укладені на виконання плану санації, суперечать чинному законодавству, інтересам держави і суспільства, Прокурор просив визнати недійсними ці правочини з підстав, передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15.05.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017, позов задоволено частково. Визнано недійсними договори від 14.07.2014 № АКЦ-ДПЦ, від 10.07.2014 № 805/07-01, укладені на виконання плану санації, затвердженого ухвалою Господарського суду Чернівецької області у справі № 5027/805-6/2012, між ДП "ДГ "Центральне" та ТОВ "Акрополе", ФОП Нагірняк Г.Г., ФОП Цибуляк Т.М. Зобов'язано ДП "ДГ "Центральне" звільнити та повернути за актом приймання-передавання земельні ділянки площею 2652 га, вартістю 30 373 579,00 грн, отриманих відповідно до постанови Президії НААНУ від 30.06.1999 (протокол № 13), Буковинській дослідній станції. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про припинення ТОВ "Акрополе", ФОП Нагірняк Г.Г., ФОП Цибуляк Т.М. господарської діяльності на земельних ділянках, які перебувають у постійному користуванні Буковинської дослідної станції.
Судові рішення мотивовано тим, що оспорювані договори укладено на умовах користування земельними ділянками державної форми власності за відсутності у ДП "ДГ "Центральне" повноважень на укладення таких правочинів, що суперечать вимогам чинного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, а тому підлягають визнанню недійсними.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2017 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Аграрник Лісовий" (далі - ПСП "Аграрник Лісовий") - особа, яка не брала участі у справі, подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд.
Касаційну скаргу ПСП "Аграрник Лісовий" обґрунтовує, зокрема, тим, що воно є учасником трьохсторонньої угоди від 22.05.2015 №1/5, укладеної з ТОВ "Акрополе" та ДП "ДГ "Центральне", по забезпеченню реалізації договору від 14.07.2014 № АКЦ-ДПЦ та трьохсторонньої угоди від 25.02.2016, укладеної з ФОП Нагірняк Г.Г. та ДП "ДГ "Центральне" по забезпеченню реалізації договору від 10.07.2014 № 805/07-01, які визнано недійсними у зазначеній справі, однак скаржника в порушення вимог процесуального закону не було залучено до участі у справі, чим порушено його права.
У відзивах на подану касаційну скаргу Буковинська дослідна станція, НААНУ та Чернівецька місцева прокуратура зазначають, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, з наданням належної оцінки всім доказам та з урахуванням усіх встановлених фактичних обставин справи, тому просять залишити ці судові акти без змін.
У відзиві ДП "ДГ "Центральне" підтримало доводи касаційної скарги ПСП "Аграрник Лісовий" та просило її задовольнити.
ПСП "Аграрник Лісовий", Буковинська дослідна станція, ТОВ "Акрополе", ФОП Нагірняк Г.Г., ФОП Цибуляк Т.М. в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Статтею 129 Конституції України закріплено такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені принципи знайшли своє відображення у статтях 42, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій), а тому господарські суди зобов'язані реалізовувати їх під час здійснення господарського судочинства.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, ратифіковану Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, стосується її прав та обов'язків, якщо судом розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або містить судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Крім того, в мотивувальній частині рішення мають міститись висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення повинно бути вказано про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають з положень Конвенції, зокрема, - права на справедливий судовий розгляд при визначенні її цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братись до уваги.
При вирішенні справи № 926/672/15 судами першої та апеляційної інстанцій установлено обставини, відповідно до яких на виконання ухвали Господарського суду Чернівецької області від 16.06.2014 року у межах провадження в справі № 5027/805-б/2012 про банкрутство ДП "ДГ "Центральне" затверджено план санації цього підприємства, згідно з яким одним із заходів відновлення платоспроможності боржника визнано укладення контрактів на закупівлю сільськогосподарської продукції з наданням послуг по обробці спірних земельних ділянок. Відповідно до умов плану санації ДП "ДГ "Центральне" було укладено ряд договорів з інвесторами, у тому числі договори, які оспорюються у справі яка розглядається, а саме: договір від 10.07.2014 № 805/07-01 з ФОП Нагярняком Г.Г. та договір від 14.07.2014 № АКЦ-ДПЦ з ТОВ "Акрополе".
ПСП "Аграрник Лісовий", обґрунтовуючи касаційну скаргу, послалося на те, що 22.05.2015 між ним, ДП "ДГ "Центральне" і ТОВ "Акрополе" укладено трьохсторонню угоду №1/5 по забезпеченню реалізації договору від 14.07.2014 № АКЦ-ДПЦ та відступлення права вимоги, за умовами якої до ПСП "Аграрник Лісовий" перейшли усі права та обов'язки ТОВ "Акрополе", належні останньому за договором від 14.07.2014 № АКЦ-ДПЦ. Також, 25.02.2016 між ним, ДП "ДГ "Центральне" і ФОП Нагярняком Г.Г. укладено трьохсторонню угоду № 77/02 по забезпеченню реалізації договору від 10.07.2014 № 805/07-01, за умовами якого ПСП "Аграрник Лісовий" зобов'язалося протягом 2016-2018 років виконати повний комплекс робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції на земельній ділянці загальною площею 700 га, яка знаходиться на території Вашківецької міської ради, Вижницького району Чернівецької області.
На зазначені обставини, у тому числі щодо користування ПСП "Аграрник Лісовий" спірними земельними ділянками, які існували на час ухвалення рішення суду, неодноразово посилалися учасники справи у своїх поясненнях та відзивах протягом усього часу розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Проте, судом першої інстанції зазначені обставини не досліджувалися, питання про залучення ПСП "Аграрник Лісовий" до участі у розгляді справи в порушення вимог процесуального закону вирішено не було. Отже, судом фактично розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник.
Зазначені порушення норм процесуального права місцевим господарським судом залишилися поза увагою і суду апеляційної інстанції.
За змістом статті 301 ГПК суд касаційної інстанції розглядає справи за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу щодо меж розгляду справи, а тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Аграрник Лісовий" задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.05.2017 у справі № 926/672/15 скасувати.
3.Справу № 926/672/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: Г.М. Мачульський
І.С. Міщенко