13 липня 2018 року
м. Київ
Справа № 924/320/17
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Баранця О.М. (головуючий), Булгакової І.В., Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Селіваненка В.П., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Гудак А.В., Петухов М.Г., Олексюк Г.Є.
від 25.10.2017
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"
до 1) Державного підприємства "Славутське лісове господарство", 2) Закарпатської митниці ДФС
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Закарпатська обласна державна адміністрація
про стягнення 561317,14 грн,
У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Державного підприємства "Славутське лісове господарство" про стягнення 561317,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач як вантажовласник та вантажовідправник вантажу, який переміщувався через митний кордон України, відповідно до статей 22, 28, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та статті 218 Митного кодексу України має нести перед залізницею майнову відповідальність у вигляді відшкодування витрат, пов'язаних з перевезенням, здійсненням розвантажувальних, навантажувальних операцій та затриманням вантажу, понесення яких залізницею було здійснено у зв'язку з проведенням митного огляду вантажу на підставі листа Закарпатської митниці ДФС від 19.10.2016 .
Ухвалою Господарського суду Хмельницької від 15.05.2017 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Закарпатську митницю ДФС.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.06.2017 позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Славутське лісове господарство" 559084,52 грн. У стягненні 2232,62 грн відмовлено. В позові до Закарпатської митниці ДФС відмовлено.
Відмовляючи в стягненні 2232,62 грн місцевий суд вказав на пропуск Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" дев'ятимісячної позовної давності, передбаченої статтею 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.06.2017 змінено. Стягнуто з Державного підприємства "Славутське лісове господарство" 552924,14 грн. У стягненні 8393,00 грн платежів відмовлено. В частині відмови у позові до Закарпатської митниці ДФС залишено без змін.
Змінюючи рішення апеляційний суд дійшов висновків, що судом першої інстанції при розгляді справи помилково застосовано статтю 31 "Претензійна і позовна давність" Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (зі змінами, станом на 01.07.2011), яка передбачає дев'ятимісячну позовну давність.
Вказав, що Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення була викладена в новій редакції зі змінами від 06.06.2014 (дата набрання сили для України 01.07.2015) та від 16.10.2015 (дата набрання сили для України 01.07.2016). Строки давності в редакції Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 16.10.2015 врегульовані статтею 48, яка не визначає строки давності за позовами, пред'явленими перевізником.
Апеляційний суд на підставі статті 5 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (в редакції від 16.10.2015), зробив висновки, що при відсутності відповідних положень у вказаній угоді застосовується національне законодавство України, зокрема частина п'ята статті 315 Господарського кодексу України та пункт 137 Статуту залізниць України, які встановлюють скорочений шестимісячний строк позовної давності.
Відмовив у стягненні платежів в розмірі 6160,38 грн, які були визначені актами загальної форми від 14.05.2016 та 19.05.2016, №197 від 27.08.2016 та №196 від 26.08.2016 та 2232,62 грн за актами загальної форми № 39 та №53 від 19.05.2016 у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячної позовної давності.
22.03.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" звернулось з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 924/320/17 в частині відмови в стягненні 6160,38 грн - платежів.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/320/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Стратієнко Л.В., судді: Ткач І.В., Студенець В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Стратієнко Л.В., Ткач І.В., Студенець В.І. від 12.04.2018 поновлено Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 924/320/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Стратієнко Л.В., Ткач І.В., Студенець В.І. від 25.06.2018 справу №924/320/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Державного підприємства "Славутське лісове господарство", Закарпатської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Закарпатська обласна державна адміністрація про стягнення 561317,14 грн, передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №924/320/17 мотивована таким.
Постановою Верховного Суду від 17.05.2018 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2017 у справі № 911/1560/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" про стягнення 1536460,20 грн додаткових витрат залізниці через затримку вагонів для здійснення митних формальностей з 29.05.2016 по 28.11.2016.
Залишаючи в силі судові рішення, Верховний Суд у справі № 911/1560/17 виходив, в тому числі з того, що при вирішенні спорів, пов'язаних з перевезенням вантажів у прямому міжнародному сполученні необхідно враховувати вимоги статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, яка передбачає дев'ятимісячну позовну давність.
Однак, за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду: Стратієнко Л.В., Ткач І.В., Студенець В.І. зі змін до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 06.06.2014 та від 16.10.2015 вказану угоду викладено в новій редакції. У редакції Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 16.10.2015 стаття 31 називається "Сплата провізних платежів і неустойки", натомість стаття 48 називається "Строки давності". З аналізу положень статті 48 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (в редакції від 16.10.2015) вбачається, що зазначена стаття визначає строки давності за позовами пред'явленими до перевізника. Інших положень щодо строків давності Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (в редакції від 16.10.2015) не містить і, відповідно, не врегульовує позовну давність щодо вимог та позовів залізниць до відправників або вантажоодержувачів про сплату провізних платежів, штрафів, відшкодування збитку.
Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду: Стратієнко Л.В., Ткач І.В., Студенець В.І. дійшла висновку про необхідність відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у справі № 911/1560/17, яка розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, що входить до складу іншої палати (судової палати для розгляду справ про банкрутство) у подібних правовідносинах щодо застосування статті 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, адже її редакція від 16.10.2015 не врегульовує строки давності у вирішенні спорів пов'язаних з перевезенням вантажів у прямому міжнародному сполученні, а чинна на сьогоднішній день редакція Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 не містить положень строків давності щодо вимог та позовів залізниць до відправників або вантажоодержувачів про сплату провізних платежів, штрафів, відшкодування збитку, то справа № 924/320/17 передана на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Відповідно до частини сьомої статті 33 Господарського процесуального кодексу України засідання об?єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
Згідно з частиною четвертою статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
За приписами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки предметом позову в даній справі є стягнення 561317,14 грн, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб її перегляд здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись частиною тринадцятою статті 8, статтями 33, 233, 234, 235, частиною четвертою статті 301, статтею 302 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Прийняти до розгляду об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №924/320/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до Державного підприємства "Славутське лісове господарство", Закарпатської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Закарпатська обласна державна адміністрація про стягнення 561317,14 грн, касаційне провадження в якій відкрите за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017.
2. Здійснити перегляд постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №924/320/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Баранець
Судді І. Булгакова Л. Катеринчук Б. Львов В. Селіваненко Н. Ткаченко