13.07.2018 Справа № 756/5189/18
Унікальний номер 756/5189/18
Справа № 2/756/3869/18
Іменем України
заочне
13 липня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Васалатія К.А.
за участі секретаря Ільченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відсотків, -
У квітні 2018 р. позивач звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.03.2017 р. відповідач отримав від позивача 20000 грн. та прийняв на себе зобов'язання сплачувати 10% за кожен місяць користування цими коштами, про що написав розписку.
Як вказано у позові, 26.03.2018 р. на адресу відповідача було надіслано листа про повернення коштів та сплату відсотків, даний лист відповідач отримала 28.03.2018 р., але повернення коштів не відбулось. Вказує, що станом на момент звернення з позовом заборгованість відповідача перед позивачем складає 20000 грн., 26000 грн. нарахованих відсотків в розмірі 10% за кожен місяць користування коштами.
Тому на підставі вищевикладеного представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь позивача вищевказану заборгованість, а також судовий збір у сумі 704,80 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 11050 грн.
У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.
Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».
Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі, так як позовні вимоги позивача у відповідності його розрахунку складають сумарну суму у розмірі 57754,80 грн., що не перевищує суму 170000 грн.
Суд, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив обставини, що викладені нижче.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як з'ясував суд, 30.03.2017 р. відповідач ОСОБА_3 отримала від позивача 20000 грн. та зобов'язалась сплачувати 10% за кожен місяць користування цими коштами, про що написала розписку цього ж числа.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За системним аналізом статей 1046-1052 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини, що випливають із договору позики вбачається, що договір позики не характеризується такою понятійною ознакою як борг. Оскільки за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Навпаки ст. 1053 ЦК України дає визначення новації боргу у позикове зобов'язання, де зазначено, що борг може виникати із інших підстав зобов'язального характеру (договір купівлі-продажу, найму майна, або інших підстав).
Як, з'ясував, суд 26.03.2018 р. на адресу відповідача було надіслано листа про повернення коштів та сплату відсотків, даний лист відповідач отримала 28.03.2018 р., але повернення коштів не відбулось, і сума не повернутих коштів склала 20000 грн.
У відповідності до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність лише за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором.
Вина не є неодмінною умовою відповідальності за порушення зобов'язання: договором або законом може встановлюватися відповідальність боржника незалежно від його вини. Але, якщо інше не передбачене договором або законом, відповідальність за порушення зобов'язання настає за наявності вини порушника.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити у розмірі 20000 грн. та 26000 грн. нарахованих відсотків в розмірі 10% за кожен місяць користування коштами.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн., а також 5200 грн. - витрат на правничу допомогу підтверджених документально.
На підставі викладеного та керуючись ст. 15, 16, 526, 536, 610, 625, 1049, 1050 ЦК України, с ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 274, 279-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, яка зареєстрована АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, який мешкає у АДРЕСА_1 заборгованість за договором позики від 30.03.2017 р. у розмірі 20000 грн., 26000 грн. нарахованих відсотків в розмірі 10% за кожен місяць користування коштами, судовий збір у сумі 704,80 грн. та 5200 грн. витрат на правову допомогу.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Суддя: К.А. Васалатій