12 липня 2018 року
м. Київ
Справа № П-93/10, П-156/10 (П/9901/484/18)
Провадження № 11-579сап18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № П-93/10, П-156/10 (П/9901/484/18) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої ради юстиції (правонаступник Вища рада правосуддя; далі - ВРЮ, ВРП відповідно), Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання неправомірними та скасування рішення і
постанови та
02 червня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними та скасувати рішення ВРЮ від 26 травня 2010 року (далі - спірне рішення) в частині підтримання подання члена цього органу Кудрявцева В. В. щодо звільнення її з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
22 липня 2010 року ОСОБА_3 подала позов до ВРУ про визнання неправомірною та скасування постанови ВРУ від 17 червня 2010 року № 2352-VI (далі - спірна постанова) у частині звільнення позивача з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за порушення присяги судді.
Вищий адміністративний суд України постановою від 23 вересня 2010 року позов задовольнив частково. Визнав незаконною спірну постанову в указаній частині.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
19 січня 2017 року Європейський суд з прав людиниухвалив рішення у справі «Куликов та інші проти України», згідно з яким вирішив об'єднати заяву
№ 20554/11, подану ОСОБА_3, з іншими заявами громадян України, звільнених з посад суддів, та постановив, що було порушення стосовно усіх заявників пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від
04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) у зв'язку з недотриманням принципів незалежності та безсторонності, статті 8 Конвенції (щодо права на повагу до приватного і сімейного життя).
26 червня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України
від 23 вересня 2010 року з підстави, встановленої пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 27 червня 2017 року відкрито провадження у справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон
№ 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 3 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIIIпередбачено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні відповідної справи судом, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Верховного Суду для їх розгляду за правилами перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10 січня 2018 року заяву передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 15 лютого 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд судового рішення задовольнила частково, постанову Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2010 року скасувала в частині відмови у задоволенні позову про визнання неправомірним і скасування спірного рішення в частині підтримання подання члена цього органу Кудрявцева В. В. та передала справу в цій частині на новий розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишила в силі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 17 квітня 2018 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував спірне рішення в частині підтримання подання члена цього органу Кудрявцева В. В. від
12 жовтня 2007 року. Передав на повторний розгляд ВРП вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності з огляду на обставини, викладені в пропозиції члена
КудрявцеваВ. В.
Не погодившись із указаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 12 червня 2018 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у зв'язку з відсутністю у скарзі обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а також ненаданням копій апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Скаржнику було надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині, та роз'яснено, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги в установлений судом строк її буде повернуто скаржнику.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104335592700 копію ухвали про залишення апеляційної скарги без рухуОСОБА_3 отримала 26 червня 2018 року.
На підставі частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки ОСОБА_3 у встановлений судом строк не усунула недоліківапеляційної скарги, на які вказано в ухвалі судді Великої Палати Верховного Суду від
12 червня 2018 року, то апеляційна скарга відповідно до частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169КАС України підлягає поверненню скаржнику.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 169 і 298 КАС України,Велика Палата Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі № П-93/10, П-156/10 (П/9901/484/18) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої ради юстиції (правонаступник Вища рада правосуддя), Верховної Ради України про визнання неправомірними та скасування рішення і постанови- повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук Л. І. Рогач
Д. А. Гудима І. В. Саприкіна
О. Р. Кібенко О. М. Ситнік
В. С. Князєв О. С. Ткачук
Л. М. Лобойко В. Ю. Уркевич
О. Г. Яновська