233 № 233/1614/18
13 липня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Костянтинівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Київська, буд. 116, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яка померла 26 червня 2017 року в м. Костянтинівка Донецької області. Свої вимоги обґрунтував тим, що померлій за життя належав вказаний житловий будинок, який вона заповіла позивачу. Проте через відсутність у нього правовстановлюючих документів на будинок державним нотаріусом Костянтинівської державної нотаріальної контори Донецької області ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце його проведення справи були повідомлені належним чином, представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 26 червня 2017 року у місті Костянтинівка Донецької області померла ОСОБА_2 у віці 81 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО № 997516, виданим 15 серпня 2017 року Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, копія якого долучена до матеріалів справи.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, зокрема право власності на нерухоме майно - будинок за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Київська, буд. 116, що належав їй на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.06.1975 року, виданого Костянтинівською ДНК за р/№3046 (1/6 частка), договору дарування від 22.07.1975 року, посвідченого Костянтинівською ДНК за р/№3782 (2/3 частки) та на підставі договору дарування від 08.12.1975 року, посвідченого Костянтинівською ДНК за р/№7346 (1/6 частка), що підтверджується копіями вказаних свідоцтва про право на спадщину та договорів дарування, довідкою КП «Костянтинівське міське бюро технічної інвентаризації Костянтинівської міської ради» від 11.07.2017 р. за вих. № 590, технічним паспортом на житловий будинок, копії яких містяться в матеріалах справи. Право власності ОСОБА_2 на вказані частини нерухомого майна було зареєстроване Костянтинівським бюро технічної інвентаризації за №14177 кн. 39 від 22.07.1975 р., від 12.08.1975 р., від 08.01.1976 р.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, що підтверджується копіями відповідного заповіту від 04 травня 2016 року, посвідченого державним нотаріусом Костянтинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, який зареєстровано в реєстрі № 3-377, та витягу про реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі за № 49061151. Заповіт є чинним, що підтверджується копіями Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 48343415 від 10.07.2017 р.
Судом оглянута надана Костянтинівською державною нотаріальною конторою копія спадкової справи № 294/2017 від 10.07.2017 р., заведеної після смерті ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом від 10.07.2017 р.
З копії домової книги та довідки КП «СЄЗ» № 7 від 10.07.2017 р. за № 1276 вбачається, що ОСОБА_2 мала зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Інші особи не мали у вказаному будинку зареєстроване місце проживання.
Отже, судом встановлена відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2
Постановою державного нотаріуса Костянтинівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 від 29 грудня 2017 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі того, що у позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документу на нерухоме майно, належне спадкодавцеві.
Відповідно до п. 4.12. Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту №296/5 від 22.02.2012р., свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Пунктом 4.18. Глави 10 Розділу ІІ Порядку передбачено, що якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно із ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу, зокрема може бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У листі ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. судам роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадок в порядку встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадок, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, з вимогою про подання оригіналів письмових доказів до суду не надходило. Отже, суд дійшов висновку, що подані копії документів є належними та допустимими доказами по справі та підтверджують обставини, викладені у позові.
Відповідно до ч. 2 ст. 335 ЦК України після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Оскільки у разі відсутності власника речі, спірний будинок може бути переданий у комунальну власність, територіальна громада в особі Костянтинівської міської ради є належним відповідачем по справі.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості в нотаріальному порядку реалізувати своє право на отримання спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2, а також, про те що позивачем доведено обґрунтованість його позовних вимог, вибрано належний спосіб захисту, а тому вимога про визнання за ним права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Київська, будинок 116, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 26 червня 2017 року в м. Костянтинівка Донецької області підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 273, 354-355, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на житловий будинок, що розташований за адресою: Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Київська, будинок 116, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 26 червня 2017 року в м. Костянтинівка Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, відповідач: Костянтинівська міська рада, місцезнаходження: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 260, ЄДРПОУ 34898855.
Суддя