26.06.2018 227/1518/18
26 червня 2018 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді -Хоменко Д.Є.
за участю:
секретаря -Малашко С.В.
позивача -ОСОБА_1
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до інспектора 5(п'ятої) роти 3го батальйону Управління патрульної поліції в м.Харкові в особі капітана поліції Бойко Станіслава Олеговича (61033, м.Харків, вул.Шевченка, 315-А), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
27.04.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької з адміністративним позовом до інспектора 5(п'ятої) роти 3го батальйону Управління патрульної поліції в м.Харкові в особі капітана поліції Бойко Станіслава Олеговича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свій позов обґрунтував тим, що 19.04.2018р. він разом з невісткою ОСОБА_3 перебували у справах в м.Харків. Приблизно о 11.35 год. повертались додому на автомобілі НОМЕР_1 по проспекту Ювілейному в м.Харків та перетнув перехрестя на дозволений зелений сигнал світлофору з дотриманням вимог ПДР. Проїхавши перехрестя був зупинений робітником поліції Бойко С.О., причиною зупинки був проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, на заперечення інспектор не реагував. На підставі цього інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА №367571 від 19.04.2018р. та накладено штраф в розмірі 425,00 грн., жодного доказу про порушення пред'явлено не було. Позивач зазначає та вважає, що проїхав перехрестя на зелений колір світлофору, який дозволяє рух, ніяких порушень з його боку не було. Також зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення була складена з порушенням вимог ч.2 ст.283 КУпАП. Також в постанові зазначений час порушення о 10.25 годині, що також не відповідає дійсності, оскільки позивач разом з ОСОБА_3 перебували на ринку міста Харкова з 07.00 год. до 11.20 год. Вважає, що постанова поліцейською є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Тому просить скасувати постанову серії ЕАА №367571 від 19.04.2018р. про накладення інспектором 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Харкові капітаном поліції Бойко С.О., адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., як незаконну; провадження по адміністративній справі закрити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої вимоги підтримав повністю з підстав викладених в адміністративному позові, просив їх задовольнити.
В судовому засіданні в якості свідка була допитана гр.ОСОБА_3, яка пояснила, що 19.04.2018р. разом із своїм свекром ОСОБА_1 знаходились по справах в м. Харкові на ринці «Барабашово», повертаючись до дому в м.Харків по пр. Ювілейному були зупинені поліцейським патрулем. Причиною зупинки інспектор зазначив проїзд перехрестя на жовтий колір світлофора, який забороняє рух, хоча рухались на зелений колір світлофора. Інспектор пояснив, що мається відеозапис з фіксуванням порушення. На вимогу ОСОБА_1 надати докази порушення інспектор пояснив, що надасть їх у суді та виписав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1, який не був згоден з її змістом та фактом правопорушення, поставив підпис про отримання постанови. Зазначила, що час порушення у поставі 10.25 годині, взагалі не співпадав з фактичним часом складання протоколу о 11.15 годин приблизно, оскільки вони знаходились на ринку «Барабашово» у вказаний час постанови.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, відзив або заперечення на позов до суду не надходили, також не надходили будь-які інші заяви або клопотання.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та письмові докази, судом встановлено наступне.
19.04.2018р. інспектором капітаном поліції УПП в Харківській області Бойко С.О. 3 бат. 5 рота, прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 367571.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» н/з НОМЕР_2, 19.04.2018р. о 10.25 годині в м.Харків по просп.Ювілейний, 57, здійснив проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «г» ПДР України, що забороняє рух та попереджає про наступну зміну сигналів, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП. На ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Вирішуючи питання щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст.6 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року
№ 580-VIII, поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частина 2 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до підпункту «г» пункту 8.7.3 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306(далі за текстом також - ПДР), сигнали світлофора мають такі значення, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Позивач та свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначили, що 19.04.2018р. в м.Харкові перехрестя перетинали по проспекту Ювілейному на зелений дозвільний сигнал світлофору. В свою чергу відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, місце та час розгляду справи не надав суду доказів, які можуть підтвердити факт здійснення правопорушення гр.ОСОБА_1, тобто проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора.
В даній справі, на підтвердження вини позивача у вчиненні порушення підпункту «г» пункту 8.7.3 ПДР та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, мається лише копія оскаржуваної постанови.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч.5 ст.77 КАС України).
Ухвалою суду про відкриття провадження від 02.05.2018 року відповідачу, в строк п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження було запропоновано подати відзив на позов. Вказаний обов'язок відповідачем не виконано, в підготовчому судовому засіданні 05.06.2018 року та 26.06.2018р. жодного доказу надано не було, у зв'язку із ненаданням у встановлений судом строк без поважних причин відзиву на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Надаючи правову оцінку наданим доказам, суд виходить з такого.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
Таким чином в ході судового розгляду справи відповідачем не доведено належними та допустимим доказами факт вчинення позивачем порушення п.п.«г» п.8.7.3 ПДР та правомірність притягнення останнього до відповідальності за правопорушенням визначеним ч.2 ст.122 КУпАП.
З огляду на викладене, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, належними та допустимими доказами доведено не було, і взагалі не підтверджено, а усі сумніви щодо доведеності вини особи підлягають тлумаченню на її користь, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності показання свідка ОСОБА_3, вважає позовні вимоги, в частині скасування оспорюваної постанови, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином позов підлягає повному задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням встановлених в ході судового розгляду справи обставин, таких як відсутність фактичних доказів про вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст.247 КУпАП провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294,295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до інспектора 5(п'ятої) роти 3го батальйону Управління патрульної поліції в м.Харкові в особі капітана поліції Бойко Станіслава Олеговича (61033, м.Харків, вул.Шевченка, 315-А), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАА №367571 від 19 квітня 2018 року про накладення інспектором 5 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м.Харкові капітаном поліції Бойко Станіславом Олеговичем, адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., як незаконну.
Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1.н., про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена 26 червня 2018 року.
Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2018 року.
Суддя Д.Є.Хоменко