Справа № 640/1003/18
н/п 1-кс/640/5951/18
"03" липня 2018 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220000000084 від 22.01.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -
До Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання, в якому заявники просять арешт у вигляді покладення обов'язків забезпечення зберігання майна за адресою: м. Харків, пров. Межевий, 1, до скасування арешту майна з належних їм автотранспортв: автомобілю КАМАЗ 5320, д.н.з. НОМЕР_1 , автомобілю КАМАЗ 55102, д.н.з. НОМЕР_2 , причіпа СЗАП 8527, д.н.з. НОМЕР_3 , скасувати з покладенням обов'язків заборони відчуження цього майна до повного скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
На обґрунтування клопотання заявники зазначають, зокрема, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 накладено арешт на майно, вилучене 22.01.2018 в ході огляду місця події, зокрема: автотранспорт КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_1 , КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_2 , причіп СЗАП 8527 д.н.з. НОМЕР_3 . Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого про арешт зазначеного майна, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, врахувавши можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні. На теперішній час всі необхідні процесуальні дії з автомобілями та причепом виконані, водії, які керували автомобілем встановлені та допитані, встановлена непричетність до злочину, передбаченому ст. 191 КК України, ані ними, ані водіям підозри не вручені, необхідність в зберіганні вказаного майна як доказу по справі втрачена. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2018 змінено місце зберігання належних їм автотранспортів, та передано їх на відповідальне зберігання власникам з покладенням обов'язків забезпечення зберігання майна за адресою: м. Харків, пров. Мережевий, 1, до скасування арешту майна. 06.06.2018 слідчий повідомила, що всі слідчі дії з належним їм майном виконані, додаткових слідчих дій слідство не потребує. На цей час слідство триває чотири з половиною місяці, розумні строки слідства вичерпані. Автомобілі з причепом є єдиним джерелом існування їх сім'ї. Враховуючи, що всі необхідні слідчі дії з їх майном виконані, вважають, що подальша необхідність у виконанні обов'язків щодо забезпечення зберігання майна за адресою: м. Харків, пров. Межевий, 1, відпала, так як ці обов'язки заважають користуванню майном.
В судове засідання власники майна не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 03.07.2018 надійшла заява від представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , в якій він просить провести судове засідання за його відсутності та за відсутності власників майна. Клопотання підтримує (а.с. 17).
Старший слідчий СВ ВСП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, на електронну адресу суду 12.06.2018 надійшла заява від слідчого, в якій вона зазначає, що в провадженні СВ ВСП ГУ НП в Харківській області знаходяться матеріали досудового розслідування №12018220000000084 від 22.01.2018, що розпочаті за ч. 3 ст. 191 КК України. В ході огляду місця події було виявлено та вилучено заарештоване майно, в тому числі автотранспорт КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_1 , КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_4 , причіп СЗАП 8527 д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_3 . Вищезазначене майно є доказом злочину, зокрема існує необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. На теперішній час призначена судово-імунологічна експертиза. Враховуючи зазначене у задоволенні клопотання заперечує (а.с. 13).
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, матеріали справи № 640/1003/18-к н/п 1-кс/640/856/18 за клопотанням про арешт майна, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
З наданих даних достовірно встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018220000000084 від 22.01.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України (а.с. 21).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018, в межах кримінального провадження № 12018220000000084 від 22.01.2018 за ч. 3 ст. 191 КК України, накладено арешт на майно, вилучене 22.01.2018 в ході огляду місця події, зокрема: автотранспорт КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_1 , КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_2 , причіп СЗАП 8527 д.н.з. НОМЕР_3 до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку (а.с. 68-71 справи № 640/1003/18-к н/п 1-кс/640/856/18).
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 12.02.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено; ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 залишено без змін (а.с. 96-100 справи № 640/1003/18-к н/п 1-кс/640/856/18).
Згідно мотивувальної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що вищевказане майно, вилучене під час огляду місця події, мало значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існувала можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчим було доведено слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність на той час ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України. Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховував можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягало задоволенню (а.с. 68-71 справи № 640/1003/18-к н/п 1-кс/640/856/18).
Тобто, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна було вжито виключно з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності ризиків, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, власник майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , причіп СЗАП 8527, д.н.з. НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Згідно з свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_5 , транспортний засіб КАМАЗ р.н. НОМЕР_2 та НОМЕР_6 транспортний засіб КАМАЗ р.н. НОМЕР_1 , зареєстровані за ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 9, 10).
Згідно заяви старшого слідчого СВ ВСП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 від 12.06.2018, вказане майно є доказом злочину, зокрема існує необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих дій. На теперішній час призначена судово-імунологічна експертиза (а.с. 13).
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2018 клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволено частково; змінено місце зберігання автотранспортів КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_1 , КАМАЗ 55102 д.н.з. НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_4 , причепу СЗАП 8527 д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 , визначене ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2018 у справі № 640/1003/18 н/п 1-кс/640/856/18, починаючи з 29.05.2018, та передано їх на відповідальне зберігання власникам - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно, з покладенням на них обов'язку забезпечити зберігання вказаних автотранспортних засобів та причепу за адресою: м. Харків, пров. Межевий, 1 - до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку; попереджено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна (а.с. 10-11).
Отже, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.05.2018 вказані транспортні засоби передано на відповідальне зберігання власникам - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно, що не позбавляє права власників майна користування вказаними транспортними засобами.
На теперішній час достатніх даних, що скасування арешту з вказаних транспортних засобів не може негативно вплинути на хід досудового розслідування, слідчому судді не надано. Більш того, до теперішнього часу в даному кримінальному провадженні відсутні особи, яким би було повідомлено про підозру, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, тощо є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний захід забезпечення, який застосовано у цьому кримінальному проваджені з метою досягнення дієвості цього провадження.
Отже, скасування арешту з вказаних транспортних засобів є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 28, 174, 309, 372 КПК України, -
Ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220000000084 від 22.01.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.
Повний текст ухвали складено не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини.
Слідчий суддя ОСОБА_1