Справа № 462/3401/18
12 липня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,
за участі секретаря: Каралюс Т.Р.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд
Заявники звернулись до суду із заявою про розірвання шлюбу, покликаючись на те, що 14 жовтня 2010 року вони уклали шлюб, зареєстрований у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2859. У шлюбі у них народився син: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Внаслідок різниці у характері, відсутності взаєморозуміння сімейні відносини поступово почали погіршуватись, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Шлюбні відносини між заявниками припинені, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Збереження шлюбу між заявниками є неможливим та суперечить їхнім інтересам. Також, звертають увагу, що досягли взаємної згоди щодо розірвання шлюбу та щодо участі у вихованні та утриманні дитини.
Заявники в судове засідання не з'явились, однак звернулись до суду із клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, заяву підтримують, просять задовольнити, а тому згідно ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що заяву можна вирішити у їх відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах заяви, суд вважає, що заяву слід задовольнити.
Відповідно ч. 3 ст. 293 ЦПК України, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, розглядаються в порядку окремого провадження.
Судом встановлено, що заявники знаходяться з 14 жовтня 2010 року у зареєстрованому у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції шлюбі, актовий запис №2859.
Згідно із роз'ясненнями, які містяться в пункті п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, розлад носить стійкий і тривалий характер, збереження сім'ї неможливе, подальше перебування у шлюбі недоцільне та веде до загострення взаємовідносин, шлюб існує формально, а тому його слід розірвати.
Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами заяви, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява знайшла своє повне ствердження, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 293 ЦПК України, керуючись ст. 109, 112 Сімейного Кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 жовтня 2010 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2859.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 12 липня 2018року.
Суддя:
Оригінал рішення