Ухвала
12 липня 2018року
м. Київ
справа № 761/33202/16-ц
провадження № 61-809св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Національного університету оборони України імені І. Черняховського про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та зобов'язання вчинити дії за касаційними скаргами ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року,
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року позов задоволено частково. Визнано незаконним пункт 8 наказу начальника Національного університету оборони України імені І. Черняховського Телелим В. М. № 186 від 31 серпня 2015 року про звільнення ОСОБА_4 з посади старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу у зв'язку із закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України імені І. Черняховського з 31 серпня 2015 року. Стягнуто з Національного університету оборони України імені І.Черняховського на користь ОСОБА_4 195 762,05 грн - середній заробіток за час вимушеного прогулу, без врахування відповідних податків й інших обов'язкових платежів. Стягнуто з Національного університету оборони України імені І. Черняховського в дохід держави судовий збір у розмірі 3 060,02 грн. Виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України імені І. Черняховського та виплати йому заробітної плати за один місяць, виходячи із середньоденної заробітної плати у розмірі 378,65 грн без врахування відповідних податків й інших обов'язкових платежів, допущено до негайного виконання. В решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року зобов'язано Національний університет оборони України імені І.Черняховського внести до трудової книжки ОСОБА_4 запис на підставі пункту 7 наказу начальника Національного університету оборони України імені І. Черняховського Телелим В. М. від 18 червня 2016 року № 131 про звільнення ОСОБА_4 від роботи з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації зі збереженням на цей період місця роботи і середньої заробітної плати, відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 вересня 2016 року відмовлено. Зобов'язано Національний університет оборони України імені І. Черняховського протягом одного місяця з дня набрання цим рішенням законної сили виплатити на користь ОСОБА_4 компенсацію середнього заробітку за період з 01 вересня 2015 року по 15 вересня 2016 року відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Національного університету оборони України імені І. Черняховського про зобов'язання Національного університету оборони України імені І. Черняховського внести до трудової книжки ОСОБА_4 запис на підставі пункту 7 наказу начальника Національного університету оборони України імені І. Черняховського Телелим В. М. від 18 червня 2016 року № 131 про звільнення ОСОБА_4 від роботи з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації зі збереження на цей період місця роботи, середньої заробітної плати, відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП України, відмовлено.
У січні 2018 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 січня 2018 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду міста Києва.
У травні 2018 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 червня 2018 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
справу за позовом ОСОБА_4 до Національного університету оборони України імені І.Черняховського про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та зобов'язання вчинити дії за касаційними скаргами ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддівПершої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
С. О. Карпенко
В. О. Кузнєцов