01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.06.2009 № 37/188
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Ласкавий В.В.- юрист
від відповідача: Примак О.В. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Філія Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" в м. Києві
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.04.2009
у справі № 37/188 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "В.І.П. Інвест"
до Акціонерний комерційний банк "Імексбанк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 7686381,35 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" в особі філії АКБ „Імексбанк” в м. Києві у межах заявлених позовних вимог в розмірі 7686381,35 грн., які знаходяться на рахунку відповідача, та на інших рахунках, які виявить державний виконавець, при виконанні даної ухвали. Стягувачем у виконавчому провадженні по забезпеченню позову є позивач ТОВ "В.І.П. Інвест".
Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, апелянт просив ухвалу скасувати.
В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав що ухвала є необґрунтованою, жодного доказу про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову не надано; оскаржуваною ухвалою порушені права та інтереси відповідача, так як на кореспондентському рахунку знаходяться не тільки власні кошти, а й кошти, що знаходяться на рахунку клієнтів банку.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив залишити оспорювану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
06.04.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "В.І.П. Інвест" звернулось з позовом до Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" в особі філії АКБ „Імексбанк” в м. Києві
про стягнення 7686381,35 грн.
З поданим позовом позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 заяву ТОВ "В.І.П. Інвест" задоволено повністю, та вжито заходів до забезпечення позову.
Задовольняючи вказану заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову в даному випадку може утрудни чи зробити неможливим виконання рішення з врахуванням складу учасників судового процесу та заявлених вимог задовольнив подану заяву.
З таким висновком місцевого господарського суду, колегія суддів погоджується в повній мірі, враховуючи наступне.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Стаття 67 ГПК України встановлює, заходами забезпечення позову є, зокрема накладення арешту на майно.
Вказані норми Закону надають право суду вжити заходи щодо забезпечення позову на будь - якій стадії провадження у справі лише за відсутності гарантій з боку відповідача.
Судова колегія констатує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абзац 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”).
Як видно з матеріалів справи, предметом спору є стягнення грошових коштів за невиконання господарського зобов'язання.
Позивачем в обґрунтування поданого клопотання про забезпечення позову зазначалося, що нестабільна економічна ситуація в країні, зокрема в банківській сфері, свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до відсутності на момент набрання рішенням суду законної сили достатніх грошових коштів, що зробить неможливим виконання рішення.
Пунктом 3 Роз'яснення Вищого Господарського суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Таким чином, судова колегія констатує, що вжиті судом першої інстанції (саме оскаржуваною ухвалою) заходи забезпечення позову, а саме: накладення арешту на грошові кошти Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" в особі філії АКБ „Імексбанк” в м. Києві у межах заявлених позовних вимог в розмірі 7686381,35грн., які знаходяться на рахунку останнього є повністю обґрунтованим, відповідає природі позову та знаходиться у безпосередньому зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції, про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі є обгрунтованим.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія констатує, що судом першої інстанції було винесено обґрунтовану ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку, всупереч вимог вказаної норми закону, відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 09.04.2009, яка була прийнята по даній справі, у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду дійсним обставинам справи, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною і обґрунтованою.
У зв'язку з цим, оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного комерційного банку „Імексбанк” в особі філії АКБ „Імексбанк” в м. Києві - без задоволення.
1.Ухвала Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 у справі № 37/188 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" в особі філії АКБ „Імексбанк” в м. Києві - без задоволення.
2. Матеріали справи № 37/188 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді