10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"15" грудня 2009 р. Справа № 2/23-НМ
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивачів:
- Бердичівської міської ради: Павлішина Т.В. (довіреність №15/365),
Тимошенко А.Г. (довіреність №15/62 від 05.01.2009р.),
- виконкому Бердичівської міської ради: Павлішина Т.В. (довіреність №15/365
від 04.02.2009р.),
Онофрійчук С.П. (довіреність №15/1418 від 15.06.2009р.),
від відповідачів:
- ПП "Аліна": Іщук І.Г. - директор,
- підприємця ОСОБА_5: ОСОБА_1. (довіреність від 27.12.2008р.),
ОСОБА_6 (довіреність від 15.12.2009 р.),
- КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради: Марчук А.В. (довіреність №121 від 03.11.2009р.),
розглянувши апеляційну скаргу Бердичівської міської ради та виконкому Бердичівської міської ради
на рішення господарського суду Житомирської області
від "10" серпня 2009 р. у справі № 2/23-НМ (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Бердичівської міської ради та виконкому Бердичівської міської ради
(м. Бенрдичів)
до приватного підприємства "Аліна" (м. Бердичів),
підприємця ОСОБА_5 (м. Бердичів),
комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації", Житомирської обласної ради (м. Бердичів)
про скасування права власності, про знесення приміщення, про звільнення земельної ділянки
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.08.2009р. у справі №2/23-НМ в позові Бердичівської міської ради та виконкому Бердичівської міської ради до приватного підприємства "Аліна", приватного підприємця ОСОБА_5 та комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради про скасування права власності, про знесення приміщення, про звільнення земельної ділянки відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачі звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення з підстав, наведених у скарзі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник вказав, що спірне майно не є об"єктом нерухомості, оскільки кіоск є тимчасовою некапітальною спорудою, що підтверджується архівним примірником "Паспорта вихідних даних для проектування об"єкта будівництва торгового кіоску за адресою вул. Шевченка, 18/1", а відповідно до пунктів 3.5 та 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., тимчасові споруди не підлягають реєстрації.
Зазначив, що торгівельний павільйон виготовлений з металу та не пов"язаний фундаментом із землею.
Крім того, посилання суду першої інстанції на акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 27.05.1998р., на думку скаржника, є необгрунтованим, оскільки останній не визначає, що торговельний павільйон є саме об"єктом нерухомості.
Вказав, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не досліджено те, що земельна ділянка, на якій розташований спірний об"єкт, перебуває в зоні багатоквартирної забудови.
Представник Бердичівської міської ради в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтотваним, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Представник виконкому Бердичівської міської ради в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтотваним, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради у відзиві на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, вважають рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтотваним, просять його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
ПП "Аліна" відзиву на апеляційну скаргу не подало, представник ПП "Аліна" в судовому засіданні пояснила, що підприємство є неналежним відповідачем у справі, оскільки ніякого відношення до спірного об"єкта немає.
Підприємець ОСОБА_5 у відзиві на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду Житомирської області законним та обгрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №207 від 26.04.1996р. громадянину ОСОБА_8 в тимчасове користування строком на 2 роки за рахунок земель загального користування на умовах оренди надано земельну ділянку площею 29,0 кв.м на розі вулиць Шевченка та Дзержинського в м. Бердичеві для встановлення торговельного кіоску.
На підставі вказаного рішення КП "Бердичівстке МБТІ" зареєструвало торгівельний кіоск по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві за гр. ОСОБА_8 та внесло в реєстрову книгу за №1.
Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №559 від 17.10.1996р. громадянину ОСОБА_8 в тимчасове користування строком на 2 роки за рахунок земель загального користування на умовах оренди надано земельну ділянку площею 30,0 кв.м для розширення існуючого кіоску на розі вулиць Дзержинського, 1 та Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві для обладнання торговельного залу.
10.12.1996р. між гр. ОСОБА_8 та гр. ОСОБА_9 на підставі реєстраційного посвідчення від 09.12.1996р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради 26.04.1996р. №207 та зареєстрованого в книзі за №1, укладено договір купівлі-продажу металевого кіоску, який розташований по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві (а.с. 86, т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №693 від 19.12.1996р. на підставі поданого гр. ОСОБА_8 клопотання припинено останнім право користування земельною ділянкою площею 58 кв.м, яка знаходиться по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві, та надано в тимчасове користування строком на 3 роки за рахунок земель загального користування на умовах оренди громадянці ОСОБА_10 для встановлення торгівельного павільйону (а.с. 87, т. 1).
Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 27.05.1998р., призначеної розпорядженням міськвиконкому на підставі рішення , встановлено, що торгівельний павільйон по вул. Шевенка, 18/1 в м. Бердичеві, відповідає державним будівельним нормам, готовий до введення в експлуатацію, порушень при будівництві не встановлено. В даному акті зазначено, що торговельна площа становить 43,8 кв.м (а.с.121-123).
Вищевказаний акт державної технічної комісії затверджено рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №410 від 23.07.1998р. (а.с.26).
На підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №693 від 19.12.1996р. та акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 27.05.1998р. гр. ОСОБА_10 видано реєстраційне посвідчення, датоване 25.11.1998р.
26.11.1998р. між гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_11 укладено договір купівлі-продажу металевого торговельного павільйону площею 45,7 кв.м, розташованого по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві.
25.12.1998р. між гр. ОСОБА_9 (продавець) та гр. ОСОБА_11 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив металевий кіоск площею 11,0 кв.м, розташований по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві.
20.09.1999р. між гр. ОСОБА_11 та гр. ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу цілого торговельного павільйону площею 54,6 кв.м., виготовленого з металу, який знаходиться по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві.
Право власності на нерухоме майно, а саме торговельний павільйон, зареєстровано комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" за гр. ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.1999р. (а.с. 96, т. 1).
01.12.1999р. на підставі рішення виконкому Бердичівської міської ради №750 від 25.11.1999р. останнім укладено з підприємцем ОСОБА_5 договір тимчасового короткострокового користування земельною ділянкою загальною площею 103 кв.м строком до 3-х років для обслуговування належного йому торговельного павільйону, розташованого по вул. Шевченка, 18/1 в м. Бердичеві.
25.01.2001р. між підприємцем ОСОБА_5 та приватним підприємством "Аліна" укладено договір безоплатного користування спорудою, відповідно до умов якого підприємець передав, а підприємство прийняло у тимчасове користування нежитлову споруду за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/1, загальною площею 54,6 кв.м, у тому числі площа торговельного залу 34,9 кв.м.
Розмір земельної ділянки, що передавалась у користування разом з об"єктом становила 103,0 кв.м.
Відповідно до заяв підприємця ОСОБА_5 строк дії договорів оренди земельної ділянки загальною площею 103,0 кв.м, розташованої за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/1, неодноразово підлягав поновленню.
Так, відповідно до договору оренди земельної ділянки №108 від 14.03.2006р., укладеного між Бердичівською міською радою та підприємцем ОСОБА_5, строк дії договору до 16.08.2006р.
Після закінчення терміну дії договору оренди №108 від 14.03.2006р. підприємець ОСОБА_5 продовжував використовувати земельну ділянку, у зв"язку з чим у січні 2009 року Бердичівська міська рада та виконком Бердичівської міської ради звернулись до суду з позовом до приватного підприємства "Аліна" та підприємця ОСОБА_5 про скасування права власності на торговельний павільйон, знесення приміщення та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.08.2009р., як вже зазначалось, в позові відмовлено.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Однією із позовних вимог є вимога позивачів про скасування права власності . Чинне законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права як скасування права власності .
Зі змісту позовних вимог в цій частині, з доводів апеляційної скарги та пояснень позивачі в обгрунтування позовних вимог (т. 2, а.с. 38-41) вбачається, що право власності на майно, яке належить підприємцю ОСОБА_5, не оспорюється ні позивачами, ні КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації". Як на момент звернення до суду першої інстанції, так і на час розгляду апеляційної скарги спір про право власності на торговельний павільйон, що знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/1 - між сторонами не існує.
З аналізу цієї позовної вимоги вбачається, що по суті позивачі оспорюють правомірність дій КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" щодо внесення торговельного павільйону, який є власністю підприємця ОСОБА_5 до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Реєстрацію права власності згідно з п. 3.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 28.01.2003р. №615, зареєстрованого за №66/7387, здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Вказане свідчить, що БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов"язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, БТІ в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб"єктом владних повноважень.
Аналіз суб"єктивного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Згідно з п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб"єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності з п. 7 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні і касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Місцевий господарський суд не звернув на це увагу та помилково розглянув вимогу щодо оскарження дій КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації", пов"язаних з реєстрацією торговельного павільйону на підставі положень Господарського процесуального кодексу України.
Таку ж правову позицію викладено й у постановах Вищого господарського суду України, зокрема, від 14.07.2009р. у справі №2/168-НМ.
За таких обставин місцевим господарським судом безпідставно прийнято до розгляду вказану вище позовну вимогу. В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 346 ЦК України визначено підстави припинення права власності, зокрема, право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна, відмови власника від права власності, припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі, знищення майна, викупу пам'яток історії та культури, примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, реквізиції, конфіскації, припинення юридичної особи чи смерті власника.
Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_5 у встановленому порядку набув право власності на об'єкт нерухомості по вул.Шевченка, 18/1 в м.Бердичеві, а саме торговельний павільйон, а 27.03.2007р. комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.1999р. зареєстровано це право, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 96, т. 1).
Оскільки на момент прийняття судового рішення дії КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" не були визнані неправомірними щодо державної реєстрації торговельного павільйону як об"єкту нерухомості, змін в Реєстр прав власності на нерухоме майно не було внесено, законність набуття права власності на спірний торговельний павільйон жодною стороною не оспорюється, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги щодо знесення вищевказаного торговельного павільйону, який знаходиться в м. Бердичеві по вул. Шевченка, 18/1.
В позовній заяві в якості відповідача зазначено приватне підприємство "Аліна", до якого позовні вимоги не заявлені.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами визнано ПП "Аліна" неналежним відповідачем (а.с.56), однак останні не відмовились від позову до цього відповідача, а тому місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позову, поданого до ПП "Аліна", оскільки такий заявлений до неналежного відповідача.
Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив в задоволенні вимоги позивачів про зобов"язання підприємця ОСОБА_5 привести земельну ділянку у придатний до використання стан, оскільки доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка знаходиться в непридатному стані позивачами не надано.
Колегія суддів погоджується також з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову в частині повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Так, у позовній заяві позивачі в обгрунтування цієї позовної вимоги посилалися на ст. 212 Земельного кодексу України, як на самовільне зайняття підприємцем ОСОБА_5 земельної ділянки, що знаходиться у м. Бердичеві по вул. Шевченка, 18/1. Такі вимоги апеляційна інстанція вважає необгрунтованими з огляду на наступне.
29.12.2004р. між Бердичівською міською радою та підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки №530, відповідно до умов якого останній орендував земельну ділянку за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка, 18/1, термін дії договору - до 11.04.2005р.
06.07.2005р. між Бердичівською міською радою та підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном дії до 29.10.2005р.
21.10.2005р. між Бердичівською міською радою та підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки №227 терміном дії до 29.03.2006р.
14.03.2006р. між Бердичівською міською радою та підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди землі №108, відповідно до умов якого підприємець взяв в оренду земельну ділянку, яка розташована в м. Бердичеві по вул. Шевченка, 18/1, термін дії договору - до 16.08.2006р.
Таким чином, у позивачів відсутні підстави для ствердження, що підприємцем ОСОБА_5 самовільно зайнята спірна земельна ділянка.
Закінчення терміну дії договору оренди може слугувати самостійною підставою для звернення позивачів до суду щодо захисту їх прав і оспорюваних законом інтересів з урахуванням норм цивільного і земельного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Житомирської області від 10.08.2009 року у справі №2/23-НМ підлягає скасування в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання комунального підприємства Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради скасувати право власності на торговельний павільйон, що знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка,18/1. В решті рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Бердичівської міської ради та виконкому Бердичівської міської ради задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 10 серпня 2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання комунального підприємства Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради скасувати право власності на торгівельний павільйон, що знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул. Шевченка,18/1 та припинити провадження у справі в цій частині.
3. В решті рішення залишити без змін.
4. Справу №2/23-НМ повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя:
судді:
Віддрук. 7 прим.:
1 - до справи,
2, 3 - позивачам,
4, 5, 6 - відповідачам,
7 - в наряд.