29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" січня 2010 р.Справа № 12/2210
Розглянувши матеріали за позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький
до Військової частини А-0553 м. Хмельницький
про стягнення 54087грн. 61коп.
Суддя Шпак В.О.
Представники сторін:
Позивача: Докієн В.В. -за довіреністю №70 від 09.01.2009р.
Відповідача: Петраківська Т.Н. -за довіреністю №56 від 12.01.2010р.
Рішення приймається 14.01.2010р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький звернулось з позовом до Військової частини А-0553 м. Хмельницький про стягнення 54087грн. 61коп., з яких 43014грн.09коп. заборгованості за використану електроенергію, 1938грн. 30коп. пені, 2711грн. 34коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 480грн. 15коп. 3% річних, 5943грн. 73коп. 73коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №379 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам -суб'єктам підприємницької діяльності від 02.11.2004р.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, витребуваних судом документів не подав. В судовому засіданні заявив усне клопотання про залучення до участі у справі належного відповідача -КЕВ м. Хмельницький. В обґрунтування вказаного клопотання посилається на договір поруки №04-02/1 від 09.01.2006р., укладеного між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” (кредитор) та КЕВ м. Хмельницький (поручитель), відповідно до п.1.1 якого, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання фінансових зобов'язань по договорах про постачання електричної енергії підрозділами Міністерства оборони (боржник), згідно переліку (додаток №1). В даний додаток №1 включено військову частину А 0553.
Представник проти вказаного клопотання заперечив, зазначивши, що пред'явлення позову до поручителя є його правом а не обов'язком.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України порука є одним із видів забезпечення зобов'язань.
В силу ст. 20 Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Таким чином, вказана стаття встановлює правило диспозитивності при здійсненні права на захист. Особа самостійно обирає спосіб захисту свого порушеного права та орган, до якого вона буде звертатися, або здійснить самозахист.
З огляду на викладене в задоволенні вказаного клопотання необхідно відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
02.11.2004р. між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського РЕМ (постачальник) та Військовою частиною А 0553 (споживач) укладено договір №379 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам -суб'єктам підприємницької діяльності.
Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.2.1.2, п.2.2.2, п.3.1.6, п.4.3.2, п.5.1, п.8.1, п.11.3) постачальник електричної енергії здійснює передачу та постачання електричної енергії споживачу, а споживач оплачує постачальнику спожиту електроенергію та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Постачальник електричної енергії зобов'язується забезпечувати технічну можливість передачі та постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених умовами даного договору, додатком №1 „Об'єм постачання електричної енергії та потужності” та вимог додатка №5 „Акт розмежування балансової належності електромереж”. Споживач зобов'язується дотримуватись режимів споживання електричної енергії згідно умов даного договору. Постачальник має право на отримання від споживача підвищеної оплати за обсяги перевищення споживачем договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства (Закон України „Про електроенергетику” та Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 09.04.2002р. №475). За перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної (граничної) величин. Для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 30 вересня поточного року надає постачальнику заявку про розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік з помісячним розподілом, на підставі якої оформляється додаток №1 до договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”. Споживач до 25 числа розрахункового періоду здійснює 100% оплату за фактичними показами приладів обліку електроенергії згідно отриманого рахунку. Даний договір вважається чинним з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2004р. Цей договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступить письмова заява однієї із сторін про відмову від цього договору або про перегляд його умов.
Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію у період з 01.12.2008р. по 31.12.2009р., що підтверджується рахунками та рапортами позивача №379.
Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за надані послуги вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 31.10.2009р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 43014грн. 09коп.
Як вбачається з додатків №1 до договору від 02.11.2004р., розрахунку позивача, рахунків-фактури, рапортів позивача, відповідач в червні 2008р. замовив 27300кВт/год, а спожив 37861кВт/год., різниця становить 10561кВт/год.
Тобто, за червень 2008р. перевищення договірних величин споживання складає 5943грн. 73коп.
Відповідач розрахунків за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 31.10.2009р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5943грн. 73коп.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку ненадходження коштів в обумовлені в цьому пункті строки споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу, (але не більше подвійної облікової ставки НБУ), 3% річних та інфляційних.
Відповідно, позивачем нараховано відповідачу 1938грн. 30коп. пені, 2711грн. 34коп. різниці від встановленого індексу інфляції за період з 25.12.2008р. по 30.10.2009р., 480грн. 15коп. 3% річних за період з 25.12.2008р. по 30.10.2009р.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №379 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності від 02.11.2004р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Пунктом 6.16 Правил користування електричною енергією обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проаналізувавши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 2559грн. 13коп. різниці від встановленого індексу інфляції за період з січня 2009р. по жовтень 2009р., оскільки зобов'язання у відповідача виникло у другій половині грудня 2008р.
Виходячи із вищенаведеного, позов Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Військової частини А-0553 м. Хмельницький в частині стягнення 43014грн. 09коп. заборгованості за використану електроенергію, 1938грн. 30коп. пені, 2559грн. 13коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 480грн. 15коп. 3% річних, 5943грн. 73коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.
В частині стягнення 152грн. 21коп. різниці від встановленого індексу інфляції у позові належить відмовити.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький до Військової частини А-0553 м. Хмельницький про стягнення 54087грн. 61коп. задоволити частково.
Стягнути з Військової частини А 0553 м. Хмельницький, м. Хмельницький, вул. Толстого, 4 (р/р 35215003000460 в УДКУ у Хмельницькій області, МФО 802013, код 07840179) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького міського району електромереж м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2 (р/р 2603830101003 в Хм. ОУ ВАТ „Д.Ощадбанк України”, МФО 315784, код 22764703) -43014грн. 09коп. (сорок три тисячі чотирнадцять гривень 09коп.) боргу за використану електроенергію, 1938грн. 30коп. (одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім гривень 30коп.) пені, 2559грн. 13коп. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 13коп.) різниці від встановленого індексу інфляції, 480грн. 15коп. (чотириста вісімдесят гривень 15коп.) 3% річних, 5943грн. 73коп. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок три гривні 73коп.) заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 539грн. 35коп. (п'ятсот тридцять дев'ять гривень 35коп.) державного мита, 235грн. 29коп. (двісті тридцять п'ять гривень 29коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В частині стягнення 152грн. 21коп. різниці від встановленого індексу інфляції у позові відмовити.
Суддя
Віддруковано в 3 примірниках:
1. До справи;
2. Позивачу;
3. Відповідачу.