Рішення від 13.07.2018 по справі 824/419/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/419/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:

- визнати незаконною бездіяльність Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, яка полягає в не підготовці та не винесенні на розгляд Чернівецької міської ради проекту рішення щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність за адресою м. Чернівці вул. Старокостянтинівська, навпроти будинку № 33-31 для ведення садівництва орієнтовною площею 0,1200 га;

- зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради підготувати і винести на розгляд Чернівецької міської ради проект рішення щодо надання дозволу ОСОБА_1 на складання проекту відведення земельної ділянки у власність за адресою м. Чернівці, вул. Старокостянтинівська, навпроти будинку № 33-31 для ведення садівництва орієнтовною площею 0,1200 га.

В обґрунтування позову позивач вказував, що він неодноразово, починаючи з 19.02.2016 р., звертався із заявами до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул.Старокостянтинівська, навпроти буд. 33-31 для ведення садівництва орієнтовною площею 0,1200 га. Однак, на даний час, в супереч вимогам п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради не виніс зазначене питання на розгляд сесії Чернівецької міської рада, що свідчить про його бездіяльність та про порушення його права на отримання земельної ділянки у власність.

Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (далі - відповідач) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки доводи наведені в позовній заяві є неналежними та не обґрунтованими. Просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В той же час, відповідач в надісланому до суду відзиві не навів та не обґрунтував жодного аргументу на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Ухвалою суду від 30.05.2018 р. відкрито провадження у адміністративні справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

З метою з'ясування всіх обставин у справі пунктом 4 вищевказаний ухвали суду, витребувано з Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради додаткові докази.

25.06.2018 р. у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 25.06.2018 р., заперечував проти позовних вимог, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Після заслуховування вступного слова учасників справи та дослідження доказів на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, представниками сторін подано до суду заяви про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою: вул. Старокостянтинівська, навпроти будинку 33-31 для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України (а.с. 24-25, 26).

Вказана заява зареєстрована відповідачем 19.02.2016 р. за № Д-1442/0-04/01, що підтверджується відміткою на заяві.

Листом №Д-1442/0-04/01 від 23.02.2016 р. відповідач повідомив, що управлінням земельних ресурсів департаменту пропозиції щодо землекористування по вул.Старокостянтинівській, навпроти будинку №33-31 підготовлені на розгляд міської ради, пленарне засідання якої згідно регламенту Чернівецької міської ради VІІ скликання відбудеться у березні 2016 р. (а.с. 27).

04.03.2016 р. Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради листом №Д-1442/0-04/01 від 04.03.2016 р. повідомив позивача про те, що питання щодо землекористування за адресою: вул. Старокостянтинівській, навпроти будинку №33-31, яке планувалось винести на розгляд міської ради у березні 2016 р. знято на довивчення. Також, зазначив, що про подальший розгляд звернення позивача буде поінформовано додатково (а.с. 28).

Як видно з матеріалів справи, 19.04.2016 р. відповідач листом №Д-1442/0-04/01 від 19.04.2016 р. повідомив відповідача про те, що пропозиції щодо землекористування по вул.Старокостянтинівській, навпроти буд. 33-31 підготовлені на розгляд Чернівецької міської ради, пленарне засідання якої відбудеться згідно регламенту у червні 2016 р. (а.с. 29).

Листом №Д-1442/0-04/01 від 06.07.2016 р. відповідач в додаток до листа від 19.04.2016 р. №Д-1442/0-04/01 повідомив позивача про те, що в результаті вивчення питання управління земельних ресурсів департаменту пропозиції щодо землекористування на вул.Сторокостянтинівській, навпроти буд. №31-33 підготовлені на розгляд міської ради, пленарне засідання якої згідно регламенту Чернівецької міської ради відбудеться у серпні 2016 р. (а.с. 30).

В додаток до листа №1442/0-04/01 від 06.07.2016 р., листом № 1442/0-04/01 від 13.09.2016 р. відповідач повідомив позивача про те, що питання щодо землекористування вищевказаною земельною ділянкою, яке планувалося винести на розгляд сесії міської ради потребувало додаткового вивчення і було знято з порядку денного. Відповідач також повідомив позивача про те, що про подальший розгляд звернення його буде поінформовано додатково (а.с. 31).

16.04.2018 р. позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської влади із заявою, відповідно до змісту якої просив, надати інформацію щодо його звернення від 19.02.2016 р. №Д-1442/0-04/01 стосовно надання йому дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою вул.Старокостянтинівська, навпроти буд. 31-33 для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га у власність. Вказана заява отримана 16.04.2018 р. і зареєстрована відповідачем за №Д-2396/0-04/01 (а.с. 32).

За результатами розгляду вищевказаної заяви, 18.04.2018 р. листом №Д-2396/0-04/01 відповідач повідомив позивача про те, що управлінням земельних ресурсів департаменту пропозиції щодо землекористування за вищезазначеною адресою планувалося підготувати на розгляд міської ради, пленарне засідання якої згідно регламенту Чернівецької міської ради мало відбутися у серпні 2016 р. Однак, дане питання було знято на довивчення. Станом на сьогоднішній день, рішень Чернівецької міської ради з даного питання не приймалося (а.с. 33).

Вважаючи дії відповідача щодо не здійснення підготовки та не винесення на розгляд Чернівецької міської ради проекту рішення щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Частиною 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, вищевказаною статтею передбачено вичерпний перелік документів, які подаються громадянами, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки безоплатно у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені у ст. 118 ЗК України орган уповноважений розглядати ці питання надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Крім того, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Як встановлено судом позивач реалізовуючи своє право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки 19.04.2016 р. звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин із заявою щодо надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул.Старокостянтинівська, навпроти буд. 33-31, орієнтовною площею 0,1200 га у власність для ведення садівництва.

Однак, розгляд вказаної заяви, який був призначений на березень 2016 р. неодноразово відкладався відповідачем з метою довивчення та доопрацювання питання землекористування вищевказаною земельною ділянкою, що підтверджується листами за №Д-1442/0-04/01 від 04.03.2016 р., від 19.04.2016 р., від 06.07.2016 р., від 13.09.2016 р.

Як встановлено судом, 16.04.2018 р. позивач повторно звернувся із заявою до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської влади із проханням про надання інформації щодо його звернення поданого 19.02.2016 р. за №Д-1442/0-04/01 за результатами розгляду якого, 18.04.2018 р. відповідач листом №Д-2396/0-04/01 повідомив позивача про те, що пропозиції щодо землекористування за вищезазначеною адресою планувалося підготувати на розгляд міської ради, пленарне засідання якої згідно регламенту Чернівецької міської ради мало відбутися у серпні 2016 р. Однак, дане питання було знято на довивчення. Станом на сьогоднішній день, рішень Чернівецької міської ради з даного питання не приймалося.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської влади за результатами розгляду звернення позивача складено висновок щодо можливості закріплення земельної ділянки по вул. Старокостянтинівській у м.Чернівці.

Відповідно до змісту згаданого висновку, судом встановлено, що згідно з генеральним планом м. Чернівці, затвердженого рішенням міської ради IV скликання від 27.03.2014 р. №1171 та ст. 38 Земельного кодексу України, земельна ділянка по вул.Старокостянтинівській у м. Чернівці відноситься до території озеленення території. Враховуючи вказані обставини, управлінням містобудування та архітектури погоджено передачу (надання) вищевказаної земельної ділянки позивачу без права забудови (а.с. 55).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 34 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної ОСОБА_2 і ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 46 Закону № 280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить - розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 59 цього Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 71 Закону № 280/97-ВР встановлено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Відповідно до ст. 77 Закону № 280/97-ВР шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить - розпорядження землями територіальних громад. Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. За результатами розгляду, яких рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Діяльність Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради регулюється Положенням про Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, яке затверджено рішенням міської ради VI скликання №1737 від 25.09.2015 р. (далі - Положення) (а. с. 41 - 46).

Відповідно до п 1.1 Положення Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин (далі - Департамент) є виконавчим органом Чернівецької міської ради.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, відповідні рахунки в територіальному управлінні Державного казначейства м. Чернівці (п.1.3 Положення).

Відповідно до п. 1.8 Положення департамент забезпечує реалізацію державної політики в сфері містобудування, архітектури та землекористування, виконання власних і делегованих повноважень у сфері будівництва та регулювання земельних відноси, здійснює координацію діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку міста. Департамент підзвітний та підконтрольний Чернівецькій міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, Чернівецькому міському голові (п. 1.11 Положення).

У розділом 2 вказаного Положення вказані основні завдання Департаменту, які поділяються на власні та делеговані. Так, до делегованих повноважень віднесено в т.ч.: реалізацію державної політики в сфері містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин (п.2.2.1 Положення); аналіз стану містобудування, підготовка і подання на затвердження міської ради відповідних місцевих містобудівних програм, генерального плану забудови міста, іншої містобудівної документації (п. 2.2.2 Положення); підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та міською радою (п. 2.2.8 Положення).

До власних повноважень Департаменту відносяться в т.ч.: забезпечення вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування та земельних відносин (п. 3.1.8 Положення); готує проекти рішень на розгляд міської ради та її виконавчого комітету в межах наданих повноважень (п. 3.1.15 Положення).

Отже, Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин, як виконавчий орган Чернівецької міської ради, уповноважений вносити на пленарні засідання ОСОБА_2 проекти рішень щодо розпорядження землями, які знаходяться в комунальній власності.

Як встановлено судом та видно з матеріалів справи, Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин пропозицій або рішень на розгляд пленарного засідання Чернівецької міської ради щодо землекористування за адресою вул.Старокостянтинівська, навпроти буд. 31-33 не виносив. Вказане питання планувалося винести на розгляд пленарного засідання міської ради у березні 2016 р. потім у червні 2016 р., а згодом на перенесли на серпень 2016 р.

Як зазначив відповідач, у своєму листі №Д-2396/0-04/01 від 18.04.2018 р., станом на сьогоднішній день, рішень Чернівецької міської ради з даного питання не приймалося.

З огляду на зазначене, позовна вимога позивача про визнання протиправної бездіяльності Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо не здійснення підготовки та не винесення на розгляд Чернівецької міської ради проекту рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність за адресою м. Чернівці вул. Старокостянтинівська, навпроти будинку № 33-31 для ведення садівництва орієнтовною площею 0,1200 га, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 3-4 ст. 245 КАС України).

Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ст. 245 КАС України.

Враховуючи те, що судом встановлено допущення відповідачем бездіяльності щодо не здійснення підготовки та не винесення на розгляд Чернівецької міської ради проекту рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність, суд зобов'язує відповідача підготувати та винести на розгляд Чернівецької міської ради проект рішення про надання дозволу позивачу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність за адресою м. Чернівці по вул. Старокостянтинівській, навпроти будинку №33-31 для ведення індивідуального садівництва орієнтовною площею 0,1200 га.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність допущеної ним бездіяльності у не здійсненні підготовки та не винесенні на розгляд сесії Чернівецької міської ради питання про надання дозволу на складання проекту відведення земельної для ведення індивідуального садівництва у власність позивача. З огляду на вказані обставини справи, а також враховуючи те, що відповідач не зазначено жодних доводів та доказів на обґрунтування своєї позиції, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн, що підтверджується квитанцією №38 від 07.05.2018 р. (а.с. 4).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1409,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради щодо не здійснення підготовки та не винесення на розгляд Чернівецької міської ради проекту рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на складання проекту відведення земельної ділянки у власність за адресою м. Чернівці, вул. Старокостянтинівська, навпроти будинку № 33-31 для ведення садівництва орієнтовною площею 0,1200 га.

3. Зобов'язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (вул. Б. Хмельницького, 64-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 23245721) підготувати та винести на розгляд Чернівецької міської ради проект рішення щодо надання дозволу ОСОБА_1 на складання проекту відведення земельної ділянки у власність за адресою м. Чернівці, вул. Старокостянтинівська, навпроти будинку №33-31 для ведення садівництва орієнтовною площею 0,1200 га.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (1-й пров. Віденський, 18, м. Чернівці, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати (судовий збір) у сумі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (вул. Б. Хмельницького, 64-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 23245721).

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя В.К. Левицький

Попередній документ
75278855
Наступний документ
75278857
Інформація про рішення:
№ рішення: 75278856
№ справи: 824/419/18-а
Дата рішення: 13.07.2018
Дата публікації: 17.07.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:; розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам