Справа № 815/2857/18
13 липня 2018 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» (вул. Хімічна, буд. 1/27, офіс 213, м. Одеса, 65031) до Державної фіскальної служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,-
До суду Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому позивач просить:
- скасувати рішення №6876/38912239 від 24.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 02.05.2018 року;
- скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг №6560/38912239/2 від 24.05.2018 року;
- зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну №6 від 02.05.2018 року.
Також позивач просить стягнути на його користь суму сплаченого судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.55 КАС України встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 3 ст.55 КАС України встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Позов підписаний представником позивача ОСОБА_1 за довіреністю, яка видана директором ТОВ ОСОБА_2 діючий на підставі Статуту. Проте копія Статуту ТОВ щодо повноважень директора до позову не надана.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; - власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вказані вимоги позивачем при поданні позову не виконані.
В позові не зазначені всі необхідні дані позивача, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач у позові визначив одного відповідача та просить скасувати рішення №6876/38912239 від 24.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 02.05.2018 року;- скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг №6560/38912239/2; - зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну №6 від 02.05.2018 року.
При цьому до позову надана копія рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 02.05.2018 року, яка прийнята комісією ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Позивач зазначив у якості відповідача - ДФС України, але до вказаного відповідача пред'явлені вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, в позовній вимоги щодо скасування рішення стосується іншого суб'єкта владних повноважень, а саме комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, проте процесуальний статус її у якості відповідача не визначений, копія позову з додатками не надана.
Частиною 3 ст.46 КАС України визначено, що відповідачем по справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, а також їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 затверджений Порядок роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.1,2,3 Порядку він визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - ОСОБА_3), а також права та обов'язки її членів.
ОСОБА_3 є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п.201.16 ст.201 ПКУ та постановою КМУ від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФСУ яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації
ОСОБА_3 у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, ПКУ та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
ОСОБА_3 відповідно до п. 201.16.3 ст.201 ПКУ приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, зазначена ОСОБА_3 є суб'єктом владних повноважень, якій надані повноваження відповідно до вимог ПКУ. ОСОБА_3 відповідно до п. 201.16.3 ст.201 ПКУ має право та зобов'язана приймати рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Вказане рішення як суб'єкта владних повноважень може бути оскаржене, у тому числі в адміністративному порядку до ДФС, що і зробив позивач, та після відхилення скарги звернувся до суду з позовом.
При цьому позивач не обґрунтовує вимог щодо скасування рішення комісії з питань розгляду скарг №6560/38912239/2 від 24.05.2018 року, з огляду на те, що в порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Позивач не зазначає, які юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, тягне для нього саме рішення комісії з питань розгляду скарг.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Позивачем не виконані вимоги ст.94 КАСУ.
Суд вважає необхідним звернути увагу позивача, що згідно ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач надав до суду копію платіжного доручення №11 від 08.06.2018 року. Проте згідно з даними «Діловодство спеціалізованого суду» позивачем вказане платіжне доручення у якості документа щодо сплати ним судового збору використано по чотирьом поданим ним до суду позовам, а саме по даній справі та по справам №№ 815/2793/18, 815/2858/18, 815/2859/18. Таким чином позивачем не сплачений судовий збір по даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір, у тому числі, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В залежності від визначення позивачем своїх позовних вимог, йому необхідно сплатити судовий відповідно до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір” (за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), та вимог ч.3 ст.6 Закону (у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру).
Позивачу необхідно було сплатити судовий збір на рахунок Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою суду від 19.06.2018 року позов залишений без руху та позивачу повідомлено про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду отримана представником позивача у суді 21.06.2018 року.
Станом на 13.07.2018 року позивач не усунув недоліки, згідно автоматизованої системи діловодства заяв, клопотань по справі станом на 13.07.2018 року не зареєстровано.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» (вул. Хімічна, буд. 1/27, офіс 213, м. Одеса, 65031) до Державної фіскальної служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва